Остання гілка «Родоводу». На дні рекапіталізаційної ями

Затверджений 27 квітня ц.р. парламентом бюджетний закон передбачає можливість виділення на збільшення банківських капіталів до 30 млрд. грн. Причому за рахунок нових запозичень, масштаби яких уже й так набули загрозливих розмірів. Головні потенційні одержувачі цих коштів — проблемні банківські установи, рятуючи які торік, держава стала їхнім мажоритарним акціонером.

На додаткові внески в капітали банків уже витрачено величезні кошти: усього торік на ці потреби було виділено майже 20 млрд. грн. Сьогодні закінчується черговий термін роботи тимчасової адміністрації і черговий мораторій на задоволення прав кредиторів у «Родовід Банку» — найбільшому реціпієнті бюджетних вливань. Проте Національний банк навряд чи переведе установу в нормальний режим роботи. Поточний фінансовий стан банку жалюгідний, що не дозволяє відновити його нормальну діяльність без прийняття якихось серйозних рішень на рівні НБУ та Мінфіну.

Як свідчить опублікована за підсумками першого кварталу 2010 року фінансова звітність, збитки «Родовід Банку» за цей період становили більш як 3 млрд. грн. (за весь кризовий 2009 рік збитки — 4,5 млрд. грн.).

Тимчасова адміністрація банку стверджує, що нові збитки сформовані за рахунок додаткових резервів під погані кредити, а також відсоткових платежів за депозитами населення, які перейшли в «Родовід» з Укрпромбанку. Проте більш прискіпливий аналіз фінансової звітності свідчить, що збитки в «Родоводі» виникли і з інших причин. Тільки в першому кварталі 2010 року з 628 млн. грн. виплачених банком відсотків за депозитами майже половину (290 млн. грн.) було виплачено суб’єктам підприємницької діяльності. Тоді як відсоткові виплати вкладникам становили всього 222 млн. грн.

Безперечно — і права підприємців не можна порушувати. Однак пропорція дивує. Адже обсяги строкових депозитів суб’єктів підприємницької діяльності в «Родоводі» на початок 2010 року були всемеро (!) меншими, ніж аналогічний показник депозитів фізичних осіб (733 млн. грн. проти 5,2 млрд.). Це може свідчити про завищені відсоткові ставки за депозитами юридичних осіб, видатки на покриття яких виглядають щось надто вже марнотратними.

Не скупився менеджмент банку й на виплати як собі, так і різноманітним консультантам: за підсумками минулого року адміністративні витрати перевищили 900 млн. грн.

Певне, неспроста ще наприкінці березня ц.р. у пресі з’явилися заяви ГоловКРУ про спроби знищити документи, пов’язані з рекапіталізацією «Родовід Банку». Цікаво, чи буде в цієї історії продовження, адже в 2009 році банк одержав загалом 8,4 млрд. грн. від уряду, при цьому виплатив вкладникам-фізособам за весь 2009 рік усього 3,4 млрд. грн. На що було витрачено величезну різницю в п’ять мільярдів, варто, мабуть, серйозно розібратися. Хоча б для того, аби виключити нехороші підозри, що установа використовувалася не тільки як платформа для передвиборної агітації одного з претендентів на посаду глави держави (Юлії Тимошенко), а й як передвиборний «гаманець» його політичної сили.

Інше цікаве запитання — для чого все-таки було затіяно переведення саме в «Родовід» вкладників Укрпромбанку? Відповідь очевидна — це активи, які передбачалися до одночасної передачі. Інша річ, для чого вони «Родоводу» були насправді потрібні.

Не виключено, що схема викачування через «Родовід Банк» бюджетних грошей передбачала подальше формальне закриття діри, що виникає в його балансі, активами Укрпромбанку. Адже в такий спосіб виходить подвійне покриття зобов’язань перед вкладниками — і за рахунок грошей держави, і за рахунок активів «Укрпрому».

Безумовно, активи Укрпромбанку у вигляді кредитного портфеля і банківських приміщень коштують грошей. І, певне, грошей дуже навіть хороших, але при цьому вони зовсім не є високоліквідними. Низьколіквідна нерухомість і кредитний портфель, який погано обслуговується, не генерують того фінансового потоку, який потрібен для погашень та обслуговування депозитного портфеля в
7—8 млрд. грн.

У «Родовід Банку» були фінансові ресурси для цього — все ті самі кошти рекапіталізації (8,4 млрд. грн.). Саме вони мали допомогти фінустанові відновити платоспроможність, обслуговувати портфель депозитів власних і чужих вкладників, а також вести прибуткову діяльність. Проте тимчасова адміністрація «Родоводу» так і не змогла (чи не захотіла) розпорядитися цими грошима належним чином.

Існує іще одне цікаве запитання — чому «Родовід Банк» так і не зміг забрати відібрані активи «Укрпрому»? Якби його тимчасовий адміністратор погодився забрати активи без оцінювання, як це планувалося у випадку з банком «Надра», запитання вже не існувало б. Але схема передбачала попередню уцінку активів «на вході». До цієї уцінки у тимчасового адміністратора «Родоводу», певне, були ну дуже специфічні вимоги. Інакше чому він так і не зміг домовитися з першим оцінювачем, який був узгоджений Міністерством фінансів, — компанією «Ернст енд Янг»? Сергій Щербина довго вів переговори й у результаті так і не підписав договору про оцінювання.

Вибір другого кандидата в оцінювачі активів Укрпромбанку заблокував уже Мінфін. Протягом грудня 2009 року компанія «Делойтт енд Туш» очікувала узгоджувального підпису в.о. міністра фінансів і отримала такий підпис тільки на початку січня. Таке тривале зволікання призвело до того, що оцінювання почалося 19 січня, за два дні до закінчення роботи тимчасової адміністрації і мораторію в Укрпромбанку. Чим, у результаті, і було зірвано процес оцінювання і передачі відібраних активів.

Кого в цьому звинувачувати — складне запитання. Але очевидно, що справжньою причиною повторного банкрутства «Родовід Банку» є зовсім не «недоотримання» активів «Укрпрому». Але треба ж якось пояснювати, чому для оздоровлення банку так і не вистачило 8,4 млрд. грн. державних уливань у капітал.

Так чи інакше, але проблема існує — що тепер робити з рекапіталізованим банком, якому, судячи з демонстративно показуваних збитків, знову бракує мінімум 3—4 млрд. грн.

Розмови про те, що «Родовід» можуть врятувати активи Укрпромбанку, — це ілюзія. На ці ж активи, до речі, претендує і Нацбанк, якому «Укрпром» теж винен більш як 3 млрд. грн. за кредитами рефінансування. Якісних активів Укрпромбанку на обох великих кредиторів просто не вистачить, а сумнівні й безнадійні кредити, що їх не захотів брати Нацбанк у заставу, і «голі» банківські приміщення «Укрпрому» формують зовсім не грошовий, а тільки дуже витратний документально-паперовий потік.

Теоретично, можна очікувати якихось погашень навіть по неякісному кредитному портфелю (за наявності забезпечення), але навряд чи вони відбудуться негайно. Прикладів, коли судові позови з несумлінними позичальниками тривають роками, — чимало.

У принципі, слід очікувати надходжень від ліквідатора Укрпромбанку — наскільки можна судити, «Родовід Банк» подав свої кредиторські вимоги до «Укрпрому», і ці вимоги визнані ліквідатором. Однак ці надходження теж не почнуться з найближчого понеділка. А «Родоводу» гроші потрібні вже зараз.

Відсоткові доходи банку, відповідно до його публічної звітності за перший квартал 2010 року, становлять 273,4 млн. грн. А аналогічні витрати — 628 млн. Ще 100 млн. грн. — адміністративні витрати. Тобто для беззбиткової діяльності банку потрібно додатково генерувати не менш як 300—400 млн. грн. доходів на квартал.

Для цього справді потрібні не сумнівні і безнадійні кредити з іншого проблемного банку і нерухомість, що не приносить жодних доходів. Для цього «Родоводу» таки потрібно було б дати ще 3—4 млрд. грн. живих грошей, припинити режим тимчасової адміністрації, щоб він міг вкласти ці кошти в нові кредити та отримувати доходи вже зараз. Але щось підказує, що з цим завданням навряд чи впорається його нинішня управлінська команда.

Інші варіанти теж існують. Але всі вони, так чи інакше, зводяться до необхідності додаткового виділення мінімум 3—4 млрд. грн. із державної кишені — чи то у вигляді стабілізаційного кредиту НБУ («Родоводу» або Ощадбанку), чи то у вигляді кредиту Фонду гарантування вкладів, із передачею «Родовід Банку» в його управління. Хай там як, державним відомствам варто добряче подумати, як нарешті почати ефективно розпоряджатися такими дефіцитними бюджетними мільярдами.

P.S.Коли верстався номер, «Дзеркалу тижня» став відомий найімовірніший варіант рішення Нацбанку стосовно «Родовід Банку». Як повідомив «ДТ» перший заступник голови НБУ Анатолій Шаповалов, Нацбанк планує подовжити строк дії тимчасової адміністрації в банку ще на два місяці, але при цьому позбавити Сергія Щербину повноважень тимчасового адміністратора установи. Замість нього на цю посаду буде призначений Микола Онищенко, котрий був раніше... віце-президентом банку «Надра».

Надалі «Родовід Банк» буде знову рекапіталізований (потреба в коштах визначається), і саме зараз відбувається відбір кандидатури на посаду його майбутнього голови правління з числа відомих фінансистів.

При цьому активи Укрпромбанку в «Родовід Банк» передавати не будуть, а сам Укрпромбанк підлягає остаточній ліквідації.