Чи з’явиться світло в кінці тунелю світлотехніки?

Поділитися
Світлотехніку, що нині використовується в Україні, нізащо не назвете ефективною. Витрати на освітлення в нашій державі в кілька разів вищі, ніж у розвинених країнах світу...

Світлотехніку, що нині використовується в Україні, нізащо не назвете ефективною. Витрати на освітлення в нашій державі в кілька разів вищі, ніж у розвинених країнах світу. Використання в Україні лише застарілого світлотехнічного обладнання виливається державі у значні перевитрати електроенергії на 30—40 відсотків. А низький рівень технічного обслуговування освітлювальних установок зумовлює втрату від 40 до 60 відсотків світлового потоку.

Вагоме досягнення в галузі оптоелектроніки — поява твердотільних світлодіодів, енергоефективність яких у 8—12 разів більша за ефективність ламп розжарювання.

Саме тому для «інвентаризації» всіх можливостей та невикористаних резервів створення і виробництва високоефективних джерел та приладів освітлення у Тернополі відбувся круглий стіл з участю провідних українських виробників світлотехніки, науковців, представників тернопільської обласної та міської влади.

Світлом у кінці тунелю можна вважати державну цільову науково-технічну програму «Розробка і впровадження енергозберігаючих світлодіодних джерел світла та освітлювальних систем на їх основі», затверджену розпорядженням Кабінету міністрів у червні 2008 року. Її замовником визначено Національну академію наук України, а органом управління виконання програми — Інститут фізики напівпровідників імені В.Лашкарьова НАНУ. Виконання програми, за розрахунками фахівців, дасть змогу налагодити промислове виробництво енергозберігаючих світлодіодних джерел (5—7 млн. штук на рік). А заміна 5 млн. ламп розжарювання на світлодіодні лампи забезпечить економію електроенергії 2 млн. кВт.год.

Та важливій справі може легко підрізати крила — правильно! — хронічне недофінансування.

Віктор Сорокін, доктор технічних наук, професор, завідувач відділу Інституту фізики напівпровідників ім. В.Лашкарьова, керівник програми:

— На жаль, брак коштів для реалізації програми у 2009 році (8,7 млн. грн. замість запланованих 50,44 млн. грн.) не дозволив повністю виконати поставлені завдання. Це призвело до відмови від проведення робіт зі створення власної технологічної бази виробництва сучасних напівпровідникових випромінюючих структур та створення на їхній базі виробництва потужних світлодіодів для освітлювальної техніки. Тому основну увагу було спрямовано на розробку та створення виробництва світлодіодних освітлювальних систем — ламп із цоколями, аналогічними цоколям ламп розжарювання, стельових світлодіодних світильників, спеціальних освітлювальних систем для шахт та інших вибухо- та пожежонебезпечних об’єктів, ілюмінаційних систем художньо-декоративного призначення. На першому етапі виробництво світлодіодних освітлювальних приладів базувалося на використанні імпортних потужних світлодіодів відомих світових виробників.

Науковці інституту в кооперації з такими промисловими підприємствами, як «Корпорація «Ватра» (Тернопіль), «Газотрон-Люкс» (Рівне), «Електронмаш» (Київ), «Аеропласт» (Київ), розробили й розпочали виробництво перших українських світлодіодних ламп потужністю від 3 до 6 Вт, які сьогодні можуть замінити лампи розжарювання від 25 до 60 Вт. Зусилля «Корпорації «Ватра» були спрямовані на налагодження виробництва комплектуючих для світлодіодних ламп. А кінцеву збірку ламп організовано на підприємстві «Газотрон-Люкс». Продуктивність лінії для збирання становитиме до 3 млн. ламп на рік.

Розроблено і впроваджено у виробництво енергоекономічні світлодіодні ілюмінаційні системи художньо-декоративного призначення, побудовані на блочно-модульному принципі з можливістю зміни кольорів і сюжетів ілюмінації. Ці системи вирізняються формами та комбінаціями кольорів, притаманними українській культурі і національним традиціям. Особливого значення ми надаємо створенню спеціальних систем ілюмінації для Євро-2012. Кінцеву збірку ілюмінаційних систем передбачається організувати в «Корпорації «Ватра».

Під час розмови пролунали докори чиновникам високого рангу — насамперед галузевим, які ще не навчилися просувати перспективну світлотехнічну продукцію на український ринок.

Пилип Говоров, доктор технічних наук, професор, президент Національного світлотехнічного комітету України (Харків):

— Потрібно розробити комплексну державну програму з енергозбереження у світлотехнічній галузі, яка б на законодавчому рівні дозволила закріпити досягнення українських учених-світлотехніків і заборонити використання малоефективної техніки та технологій в освітленні. Вступ у минулому році України до Міжнародної комісії з освітлення (МКО) — найавторитетнішої у світі організації в галузі світлотехніки — відкриває нам можливість користуватися всіма досягненнями світової світлотехніки і вийти на ринки країн — членів МКО. Але сьогодні зарубіжні виробники сучасних джерел світла й освітлювальних приладів на їх основі мають набагато більші можливості для просування своєї продукції на український ринок. Тому Україна має сказати вагоме слово на підтримку своєї національної освітлювальної продукції. Насамперед це стосується світлових приладів зі світлодіодними лампами, бо тут ми є визнаними лідерами у світі. Всі пам’ятаємо, як колись у ряді держав безплатно роздавали компактні люмінесцентні лампи, і населення звикало до їх використання. Теж саме можна зробити і зі світлодіодними приладами. Вважаю, що треба повернутися до цієї практики і широко її впроваджувати.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі