Чотири сходинки нагору і дванадцять втрачених місяців

Поділитися
Жалюгідна ситуація із збиранням податкових надходжень до держскарбниці. Театр абсурду, на який да...

Жалюгідна ситуація із збиранням податкових надходжень до держскарбниці. Театр абсурду, на який давно перетворилася боротьба політиків за право стати великим благодійником для народу за рахунок або вигаданих, або емісійних джерел доходів бюджету-2010. Руйнація фінансової системи, зростання доларизації і перехід бізнесу в тінь. Шалені темпи зростання держборгу і девальвація національної грошової одиниці. Жорсткі «наїзди» на Національний банк у спробі змусити його надрукувати нові гривні. Гіпертрофована залежність сировинної економіки від ситуації на світових товарних ринках. Практично цілковита втрата довіри реальних, а не спекулятивних зовнішніх інвесторів і подальше послаблення позицій України у світових рейтингах конкурентоспроможності...

Усе це — далеко не повний перелік свідчень банкрутства економічної політики, яка реалізовувалася в Україні протягом як мінімум п’яти останніх років.

Тим часом останній світовий досвід показує: бюджетні стимули — далеко не єдиний, а можливо, і не головний інструмент боротьби з кризою, який застосовується в абсолютній більшості країн.

У звітах — знову незаліки

Відразу два опубліковані у вересні звіти — світовий рейтинг конкурентоспроможності Всесвітнього економічного форуму (ВЕФ) і доповідь «Ведення бізнесу-2010» (Doing Business-2010) групи Світового банку — зафіксували реальну результативність антикризових зусиль української влади. Результати підрахунків ВЕФ особливих коментарів не потребують. Усього за рік Україна опустилася відразу на десять позицій, скотившись на 82-ге місце серед 133 внесених у дослідження країн. На цій позиції ми тепер сусіди Гамбії та Алжиру. Навіть побіжне ознайомлення зі звітом волає про жалюгідний стан в Україні інституціонального середовища (120-те місце в рейтингу), низьку ефективність товарних (109-те) і розвиненість фінансових (106-те) ринків.

Опублікований 10 вересня черговий (уже сьомий за ліком) звіт Міжнародної фінансової корпорації і Світового банку про результати дослідження умов для ведення підприємницької діяльності в різних державах («Ведення бізнесу-2010: проведення реформ у важкі часи») давав українцям, на перший погляд, певний привід для оптимізму. Наша країна чи не вперше за весь семирічний період досліджень змогла поліпшити свій рейтинг на чотири позиції, посівши 142-ге місце серед включених до звіту цього року 183 держав (новачками були Кіпр і Косово).

Бадьорим коментарем із цього приводу не забула відзначитися в інформпросторі бютівка Наталія Королевська, котра очолює в парламенті комітет з питань промислової та регуляторної політики і підприємництва. На її думку, «підйом на чотири пункти в рейтингу в такий складний час свідчить про те, що Україні вдалося не тільки втриматися, а ще й провести часткове реформування економіки».

Пані Королевська вважає, що Україна змогла б досягти більшого, «якби не дії, а точніше, бездіяльність парламенту». «За нашими підрахунками, — сказала депутат, — якби законопроект №4581 на підтримку підприємництва набрав сили, ми говорили б не про чотири, а про 30 пунктів». І нагадала, що законопроект №4581 був проголосований Верховної Радою, проте досі не набув чинності «через технічні моменти».

Коментуючи результати доповіді, представниця правлячої партії «забула» згадати, що підвищення України в рейтингу зумовлене всього однією(!) реальною реформою. А саме: прийняттям нової редакції закону про акціонерні товариства, який подавався до парламенту ще урядом Віктора Януковича в листопаді 2007-го. А ухвалений був рівно рік тому — 17 вересня 2008-го. Набувши чинності 30 квітня ц.р., цей закон допоміг країні піднятися на 31-шу позицію (до 109-го місця) за показником «захист інвесторів».

Жодних інших полегшень у житті підприємців експертам як із Вашингтона, так і з України (понад 50 представників провідних юридичних і аудиторських компаній) зафіксувати не вдалося. І це набагато прикріше, ніж динаміка рейтингу, реальна чи гіпотетична.

А от згаданий Наталією Королевською законопроект №4581 («Про внесення змін до деяких законів України щодо сприяння здійсненню підприємницької діяльності») був проголосований парламентом ще 25 червня. Однак дотепер не підписаний спікером Литвином, тому не вступає в дію.

Як пояснив «ДТ» керівник проекту IFC «Розвиток підприємництва в Україні» Санжар Ібрагімов, технологічна причина, що наводиться як виправдання, — прийняття парламентом того ж дня, 25 червня, іншого нормативного акта (про зміну закону про ліцензування), в якому містилися дві норми, що повторюють положення закону про сприяння підприємницькій діяльності.

«Мабуть, через наявність двох норм дублюючого характеру, з ухваленим буквально на три хвилини раніше законом про ліцензування в юристів ВР виникли якісь запитання, і з цієї причини вони затримали підписання законопроекту №4581. Хоча, на наш погляд, це некоректно. Ми спеціально перевірили: регламентом ВР це не передбачено. До того ж сотні інших підписаних раніше законів містили набагато серйозніші помилки, які прямо суперечать регламенту. Що не завадило їм успішно набути чинності», — нарікає пан Ібрагімов.

При цьому представник IFC нагадав, що вищезгаданим законом парламент у сто разів скоротив мінімальний розмір статутного фонду для створюваних товариств з обмеженою відповідальністю (із 100 до 1 мінімальної заробітної плати). За його словами, скасований мінімум аж ніяк не був перешкодою для нечистих на руку ділків, але робив недоступним одержання статусу юридичної особи для величезної кількості вже існуючих СПД.

Крім того, новий закон запроваджував ще одну революційну норму, яка на території СНД діє поки що лише в Грузії, — принцип «мовчазної згоди» при одержанні дозволів. Він означає, що через десять днів після подання необхідних для створення фірми документів (20 — з урахуванням витрат часу на поштову пересилку) підприємницька структура автоматично одержує право працювати. Якщо за цей час не надійшло мотивованої відмови від держорганів.

Крім того, з набуттям чинності законопроектом №4581 усі ліцензії мали видаватися на необмежений термін (за винятком тих, які визначаються спеціальним переліком Кабінету міністрів, але й у
цьому разі не менш як на п’ять років). Набирає сили принцип презумпції невинності: якщо контролюючі органи не виявляють у діяльності компанії серйозних порушень, право працювати на ринку стає безстроковим.

Також із списку ліцензованих було виключено вісім видів підприємницької діяльності. І серед них такі «суспільно небезпечні» сфери, як проектування, будівництво і реконструкція меліоративних систем, оптова торгівля насінням, діяльність у сфері соціальних послуг, розведення домашніх тварин у племінних розплідниках, перепродаж і організація торгів предметами мистецтва, колекціонування та антикваріату.

Підсумовуючи ці основні нововведення, пан Ібрагімов робить висновок, що набуття чинності законопроектом №4581 справді означало б істотне поліпшення умов підприємницької діяльності в Україні. Насамперед завдяки значному полегшенню умов для створення нових підприємств.

Чужий, на жаль, досвід

Примітно, що відповідно до даних досліджень групи Світового банку саме полегшення умов для створення нових підприємств стало найпопулярнішим напрямом регуляторних реформ на планеті. Причому як цього року (умови реєстрації поліпшилися в 61 країні), так і загалом за роки існування доповіді (за сім років більш сприятливий start-ups забезпечили 3/4 учасників загальносвітового рейтингу).

У доповіді «Ведення бізнесу-2010» дані наводяться станом на 1 червня 2009 року. До першої п’ятірки країн із найсприятливішими умовами для ведення бізнесу ввійшли Сінгапур (займає цю позицію вже четвертий рік поспіль), Нова Зеландія, Гонконг, Сполучені Штати Америки і Великобританія. Далі в першій десятці — Данія, Ірландія, Канада, Австралія і Норвегія.

Один із головних висновків авторів дослідження: попри проблеми, пов’язані з фінансовою кризою, цього року кількість реформ нормативно-правового регулювання бізнес-середовища сягнула рекордного рівня. У тому числі і за кількістю країн, які їх здійснили.

«У період із червня 2008-го по травень 2009 року в рамках проекту було зареєстровано 287 реформ у 131 країні, що на 20% більше, аніж торік», — йдеться у спільному прес-релізі, опублікованому IFC і СБ.

Головними напрямами реформ були спрощення правил бізнесу, посилення прав власності, удосконалення процедур врегулювання комерційних спорів і банкрутства, полегшення тягаря оподаткування, поліпшення доступу до кредитів і зменшення вартості експорту та імпорту.

Примітно, що найактивнішими реформаторами вже не перший рік стають країни регіону, до якого належить і Україна, — Східної Європи і Центральної Азії. Із 27 держав цього регіону реформи були зареєстровані в 26, а загальна кількість нормативно-правових новацій становила 96.

Лідерами в регіоні (і у світі) цього року стали Киргизька Республіка (стрибок у рейтингу з 80-ї на 41-шу позицію) і Македонія, які здійснили по сім реформ. За ними йдуть Білорусь (шість реформ), Таджикистан (5) і Молдова (3), які також увійшли до десятки найактивніших реформаторів планети.

«Однією з головних причин таких високих показників у реформуванні є антикризові заходи, які здійснюють уряди більшості країн. Привертає до себе увагу те, що відбувається досить свідома підтримка саме дрібного і середнього підприємництва», — повідомила в ексклюзивному коментарі для «ДТ» Світлана Багаудінова, один з авторів доповіді «Ведення бізнесу».

За її словами, регіон Східної Європи і Центральної Азії входить до числа світових лідерів у реформуванні вже шостий рік поспіль. Причому активність реформ у регіоні дедалі більше зсувається на Схід.

Пані Багаудінова зазначила, що серед сусідів України по регіону найпослідовнішими реформаторами зараз є Білорусь, Киргизстан, Македонія та Албанія, де реформи в кількох сферах проводяться вже третій рік поспіль. За прикладом своїх сусідів прискорили темпи реформування також Таджикистан, Казахстан, Чорногорія і Молдова.

«Білорусь входить до числа найактивніших реформаторів у світі другий рік поспіль. Заснувавши єдине вікно з реєстрації підприємства, Мінськ реалізував одну з найяскравіших своїх реформ і посідає зараз за легкістю і простотою цієї процедури сьоме місце в загальносвітовому рейтингу (Україна — 134-те. — Ю.С.), — розповідає експерт. — Розпочавши цю реформу три роки тому, уряд Білорусі поступово скорочував процедури і цього року пішов на повне скасування початкового внеску, необхідного для створення компанії. Час на реєстрацію нової фірми було скорочено майже на три тижні, і тепер для цього потрібно усього кілька днів. Такі реформи пройшли в Киргизстані і Таджикистані».

«Також значну увагу у Східноєвропейському і Центральноазіатському регіонах було приділено спрощенню і здешевленню одержання будівельних дозволів. Ця сфера, до речі, є однією з найслабших ланок у регуляторних системах країн СНД: сформована ще за радянських часів складна і заплутана процедура після розпаду СРСР у багатьох країнах ще додатково ускладнилася.

Щоб розв’язати цю проблему, у Киргизстані, наприклад, було створено єдине вікно з одержання будівельних дозволів, завдяки чому процедура погоджень скоротилася відразу на кілька тижнів. У Білорусі одержання цілої низки дозволів теж було об’єднано, що привело до значного зниження витрат часу», — пропагує успіхи сусідів України пані Багаудінова.

Ще однією з найпопулярніших сфер реформування виявилося оподаткування: із червня 2008-го по травень 2009-го в країнах Східної Європи і Центральної Азії було реалізовано десять реформ, які стосуються податкової сфери. У загальносвітовому масштабі такі нововведення впровадили 45 держав (другий після умов для створення підприємств показник).

Вітчизняні реалії

Прикро, але в найпопулярніших серед сусідів сферах реформування у нас найгірші позиції. Відразу в двох категоріях — «одержання дозволів на будівництво» і «сплата податків» — Україна потрапила до останньої трійки загальносвітового рейтингу (181-ше місце).

Перелік погоджень на будівництво середньостатистичного складського помешкання в столиці України налічує 30 дозволів, процедура триває в середньому 476 днів. Для порівняння: у Сінгапурі — 25, Фінляндії — 38, Сполучених Штатах — 40 днів.

З дозвільними процедурами в будівництві найважча ситуація тільки в Росії (182-га позиція) і в такій екзотичній країні, як Еритрея (183-тя). У одній з найбідніших держав планети з населенням 5,6 млн. осіб видача будівельних дозволів узагалі не практикується.

Що ж стосується податкового тягаря, то він важчий, ніж в Україні, тільки у Венесуелі і Білорусі. Українським компаніям доводиться здійснювати 147 податкових платежів на рік (найгірший показник серед 183 країн). Попри впровадження електронної системи податкової звітності, залишаються значними витрати часу на вирішення податкових питань, становлячи 736 трудогодин на рік, а загальний розрахунковий рівень податкових відрахувань перевищує 57,2% одержуваного підприємством прибутку.

Порівнювати Україну з популярними офшорними зонами не доводиться, тому наведемо приклад кількох найближчих сусідів. Для порівняння, у Білорусі (гіршої з найгірших у податковій сфері) відповідні показники становлять 107 платежів, 900 трудогодин, 99,7% прибутку. А в Казахстані, наприклад, — дев’ять платежів, 271 година, 35,9%; Польщі — 40 платежів, 395 годин, 42,5%.

Найкращі позиції в рейтингу «Ведення бізнесу-2010» у нашої країни за показником «одержання кредитів». 30-те місце означає погіршення порівняно з торішнім показником на три сходинки (із 27-ї), та все ж таки не відображає реального погіршення в сфері кредитування для підприємців малої і середньої руки в Україні.

Слід зазначити, що рейтинг світової конкурентоспроможності, який публікується Всесвітнім економічним форумом, та індекс конкурентоспроможності країн світу за версією Інституту управління процесами розвитку (Лозанна), як визнаються самі автори доповіді «Ведення бізнесу», набагато ширший за охопленням показників. Однак загалом вони корелюються з показниками дослідження умов підприємницького середовища (коефіцієнти кореляції, відповідно, 0,79 і 0,72).

«Ці співвідношення вказують на те, що в умовах світу і макроекономічної стабільності найважливішим чинником економічної конкурентоспроможності є умови регулювання підприємницької діяльності», — зазначають автори доповіді.

Завтра, після кризи

Міжнародні експерти упевнені, що саме розвиток малого і середнього підприємництва — головний чинник, що підвищує рівень конкуренції, темпи економічного зростання і створення робочих місць, особливо в країнах, що розвиваються.

«...багато країн (і Україна насамперед. — Ю.С.) не мають у своєму розпорядженні достатніх бюджетних можливостей для фінансування таких видів діяльності, як інвестування в інфраструктуру або забезпечення соціального захисту населення і надання соціальних послуг за рахунок коштів державного бюджету. Тому реформи, спрямовані на створення більш сприятливого інвестиційного клімату, у тому числі підприємницької діяльності, можуть виявитися корисними з кількох причин. Гнучка система регулювання та ефективна інституціональна основа, у тому числі раціональні процедури створення підприємств, порядок оформлення банкрутства можуть сприяти більш ефективному перерозподілу трудових ресурсів і капіталу», — вважають автори доповіді.

Криза рано чи пізно закінчиться, і подальші перспективи економік визначатимуться тим, яких успіхів домоглася та чи інша країна на шляху реформ, реалізація яких була б украй проблематичною у «звичайні» часи.

Як бачимо, попри всі розмови про посилення ролі держави, більшість реформ у загальносвітовому масштабі відбувається в зворотному напрямку — зниження регуляторних бар’єрів і створення максимально сприятливих умов для підприємницької діяльності. Кількість реформ, які полегшують життя малого і середнього бізнесу у різних країнах і були реалізовані з червня 2008-го по кінець травня 2009 року (287), більш як на порядок перевищує кількість нововведень, які це саме життя ускладнюють (ми їх налічили всього 27).

А що в Україні? Багато турботи на словах про малих і середніх — і дуже мало поки що реальних результатів. Попереду — черговий передвиборний цикл. І чергова хвиля невтримного та абсолютно безвідповідального популізму. Проте країну дедалі важче годувати гаслами про псевдозахист соціальних стандартів. Реальний казенний ресурс себе вичерпав. Величезні темпи зростання держборгу та емісії під покриття дефіциту бюджету — яскраве тому свідчення.

Тим часом інфляція і девальвація роблять свою чорну справу. Вже 8 млн. українців змушені існувати на доходи нижчі від офіційного прожиткового мінімуму.

Свого часу при проведенні дослідження Світового банку Voices of the Poor («Голоси бідних») було опитано 60 тис. малозабезпечених жителів різних країн світу. Їх запитали — в який спосіб, на їхню думку, вони могли б подолати бідність? Отримані відповіді були однозначними: і чоловіки, і жінки покладають надії насамперед на доходи від власного підприємства або від роботи за наймом.

В Україні поки що, на жаль, домінує інший підхід. Звичайно, джерелом для підвищення зарплат і пенсій може стати оптимізація неефективної структури бюджетних витрат. Проте за нинішнього стану економіки цього ресурсу все одно не вистачить. Чи не правильніше було б нашій дорогій у всіх сенсах державі скористатися досвідом інших країн і спробувати пошукати альтернативні шляхи боротьби з бідністю?

Найбільш розумний і очевидний — створення максимально сприятливих умов для того, щоб кожен українець зміг подолати свою бідність самостійно. Тим більше що з ефективністю «чужих» реформ дають можливість ознайомитися вже готові звіти.

Довідка «ДТ»

У рамках дослідження «Ведення бізнесу» оцінюються десять основних етапів життєвого циклу підприємства з використанням десяти конкретних показників. Це — реєстрація, одержання дозволів на будівництво, наймання робочої сили, реєстрація прав власності, одержання кредитів, захист прав інвесторів, сплата податків, здійснення міжнародної торгівлі, забезпечення виконання договорів і ліквідація підприємства. Загальний рейтинг розраховується як середнє арифметичне його складових.

Характерною ознакою дослідження «Ведення бізнесу» є те, що це — не опитування підприємців і інвесторів про поточний стан бізнес-клімату, а аналіз, виконаний місцевими експертами на предмет бізнес-середовища для гіпотетичної стандартної фірми. Як така розглядається зареєстроване в найбільшому місті країни і цілком легально функціонуюче мале або середнє підприємство. Цей стандартний підхід застосовується для всіх досліджуваних країн.

У дослідженні аналізуються не всі значущі для компаній або інвесторів аспекти умов діяльності. Наприклад, не розглядаються такі чинники впливу на конкурентоспроможність, як рівень безпеки, макроекономічна стабільність, злочинність і корупція, кваліфікація робочої сили, міцність і ефективність інститутів, якість інфраструктури. Також окремо не досліджуються норми, що стосуються регулювання іноземних інвестицій. (Докладніше про методологію складання рейтингу див. у «ДТ» №34 від 13 вересня 2008 року «Не ту країну назвали…»)

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі