Проблемні банки: спритні руки в чужій кишені

Не секрет, що найбільші статки створюються саме під час кризи. Та якщо в нормальних країнах для того, щоб заробити гроші, потрібно насамперед попрацювати головою, то в Україні можна голови й не задіяти. Достатньо мати напористість і хороші зв’язки з чиновниками.

Саме цими двома якостями користуються сьогодні вітчизняні воротії фінансів і кредиту, коли намагаються одержати контроль над націоналізованими проблемними банками, які самі ж і довели до ручки, вимивши з них усі живі активи. Тому дуже складно повірити, що спроби Дениса Горбуненка приєднати 75—100 відділень Укрпромбанку до «Родовід Банку», бажання Леоніда Климова, власника Імексбанку, який ледь уникнув введення тимчасової адміністрації, санірувати Трансбанк і спроби зайти в «БТА Банк» «приватівсько-бютівського» юриста Андрія Портнова пов’язані з наміром допомогти вкладникам. Швидше, ці дії виглядають спробою або заробити гроші, або посилити власний вплив за рахунок проблемних банків. Або і те й інше водночас.

«Сірі та убогі»

Що сильніша криза, то масштабнішим є переділ власності, який супроводжує його. Причому, що більше потенційного прибутку обіцяє одержання контролю над тим чи іншим активом, то менш перебірливі протиборчі сторони у своїх методах боротьби. І з боку дуже пізнавально спостерігати, як різноманітні групи при владі стають спочатку непримиренними супротивниками, а потім швидко можуть піти на компроміси та примирення, якщо мети досягнуто.

Найяскравішим прикладом таких взаємовідносин є ситуація навколо проблемних банків — ласого шматочка, поборотися за який, використовуючи ресурси держави, поспішають усі групи придворних бізнесменів. Утім, якщо на початку цього року вони були готові чітко поділити між собою фінустанови, які впали, щоб спокійно висмоктати з них кров, то з наближенням президентських виборів домовленості порушуються дедалі частіше.

Утім, якби в таких відносинах було помічено тільки бізнес-структури, із цим можна було б навіть змиритися — мало хто в нашій країні побудував великий бізнес, ніколи не обдурюючи партнерів. Проте з окремих нюансів підкилимового бою за проблемні банки, які стають надбанням громадськості, ми змушені зробити парадоксальний висновок: за можливість заробити на грошах вкладників сьогодні борються саме ті, хто, за ідеєю, покликаний ці гроші всіляко захищати. Йдеться про Національний банк і секретаріат президента, з одного боку, і Кабінет міністрів — з іншого.

Перші вершки з проблемних банків зняв, як і належить, НБУ. Саме він санкціонував призначення в ці установи перших тимчасових адміністраторів, які активно попрацювали над виведенням із них найбільш легкодоступних активів. Банкіри кажуть, що особливо вирізнилася на цьому поприщі «луганська зв’язка» першого заступника голови НБУ Анатолія Шаповалова і власника «Партнер-Банку» Олексія Савченка, які лобіювали призначення колишнього голови правління «Партнера» В’ячеслава Мироненка тимчасовим адміністратором спочатку «Родовід Банку», а потім і банку «Київ». Після діяльності пана Мироненка в «Родовіді» голові НБУ Володимиру Стельмаху довелося кидати на амбразуру виконавчого директора з питань платіжних систем Віктора Кравця. А «дембельським акордом» тимчасового управляючого — обставинами однієї з останніх операцій у банку «Київ» перед приходом нового голови правління (14 серпня ним було призначено Юрія Маслова) — має намір зайнятися робоча група МВС.

Коли ж легкої здобичі в банках не залишилося, можливість попрацювати з проблемними активами перейшла до Нацбанку і секретаріату президента. Розділивши проблемні банки за принципом «мені й тобі» ще на початку року, чиновники розпочали активну роботу з вибивання з них грошей. Секретаріату відійшов в управління банк «Надра», на чолі якого була поставлена тимчасовий адміністратор Валентина Жуковська (котра, за чутками, має спільний бізнес із Валерієм Хорошковським, партнером Дмитра Фірташа по телеканалу «Інтер»). Уряд зайнявся націоналізацією Укргазбанку, «Родовід Банку» і банку «Київ». Нацбанку ж дістався найпроблемніший з усіх — Укрпромбанк, призначенням тимчасових адміністраторів у який займався вже сам «Дід» — Володимир Стельмах.

Збирай і володарюй

Першими зі встановленням контролю над своєю новою власністю впоралися в Кабміні, глава якого застосувала для цього свою улюблену тактику «правдоруба». Досить згадати, з якою активністю прем’єр-міністр Юлія Тимошенко починала раптом знищувати репутацію Укргазбанку, «Києва» і «Родовід Банку», коли їхні власники намагалися ухилитися від «державної допомоги». І як швидко потім змінила своє ставлення до окремих власників цих банків, яких буквально кількома днями раніше обвинувачувала в розкраданні коштів рефінансування НБУ і валютних шахрайствах на користь одіозного Дмитра Фірташа. Для цього, кажуть поінформовані люди, їм достатньо було принести до Кабміну запевняння у своїй лояльності — і нападки відразу припинялися.

Більш того, колишні власники націоналізованих банків навіть одержали можливість впливати на управління своїми колишніми фінустановами. Денис Горбуненко став радником тимчасового адміністратора і майбутнього голови правління «Родовід Банку» Сергія Щербини, якого, кажуть, сам до банку й привів. Нардеп від ПР Василь Горбаль зберіг 17% акцій і статус почесного президента Укргазбанку. Батько і син Марченки до останнього часу активно співробітничали з Кабміном під час визначення подальшої долі банку «Київ» (аж до середини серпня пан Марченко продовжував займати свій розкішний кабінет у банку).

Щоправда, при цьому всім їм довелося погодитися на взаємодію з певними групами впливу в оточенні глави уряду. Поінформовані джерела кажуть, що «Родовід Банк» і Укргазбанк нині курирують люди одного з олігархів, який дає поради прем’єру в питаннях ПЕК, а банк «Київ» перебуває у віданні повірених першого віце-прем’єра Олександра Турчинова.

Проте задовольнитися трьома з п’яти найпроблемніших банків Кабмін, судячи з усього, не може. Річ у тім, що першочерговим завданням уряду сьогодні є недопущення кризи в газовій сфері (питання з двох сторін політичне: несплата за газ — це холодна зима для електорату і запитання в Москви, на які прем’єр не хоче відповідати до виборів). Після того, як НБУ за вказівкою президентського секретаріату відмовився викуповувати облігації уряду на 18,5 млрд. грн. для фінансування потреб НАК, розв’язати газову проблему можна тільки шляхом кредитування НАК «Нафтогаз» через націоналізовані та державні банки.

Однак Національний банк останнім часом дуже неохоче йде на встановлення індивідуальних нормативів кредитних ризиків держбанків на одного позичальника (за законодавством, банк не може видати одному контрагенту кредит обсягом більш як 25% свого капіталу). Поки що індивідуальний норматив кредитування НАК установлений Нацбанком тільки для Ощадбанку, який видав газовому монополісту як мінімум 18,6 млрд. грн. Щоб продовжити видавати позики НАК, «Ощад» має передати якомусь із націоналізованих банків частину сформованого портфеля. Найімовірніший кандидат на першу трансакцію в 4—5 млрд. грн. — Укргазбанк.

Одночасно кредитувати монополіста можуть й інші держбанки, щоправда, суми позик від них не будуть великими: загальний розмір капіталу націоналізованих банків сьогодні поки що не надто великий, тож що більше таких кредиторів буде, то більше коштів виділять НАКу.

За даними «ДТ», саме цю ідеологію закладено радниками прем’єра по ПЕК під необхідність якнайшвидшого переведення під контроль Кабміну інших проблемних банків — «Надр» і «Укрпрому», кандидатури тимчасових адміністраторів яких минулого тижня було подано до Національного банку. «Рекапіталізація — це можливість для уряду монетизувати облігації держпозики — як мінімум близько 10 млрд.
грн. на обидва банки, — каже голова правління великого банку з українським капіталом. — Тому Кабмін всіляко намагатиметься одержати контроль над ще двома системними банками».

При цьому за стратегічним планом уряду з рекапіталізації банків угадується ще і цілком конкретний комерційний інтерес деяких фінансових груп, які намагаються отримати максимальну вигоду від ситуації для своїх кишень.

Новий банківський переділ

Почнемо з кандидатур, запропонованих Кабміном на посади управляючих у проблемні банки. Дивним чином кандидати на посади тимчасових адміністраторів так чи інакше пройшли через школу Сергія Рися, Сергія Кривошеї та Ігоря Кирюшина, котрі разом створювали Укрінбанк, а потім довго перетиналися у різноманітних бізнесах. Головним у трійці зараз є Ігор Кирюшин — донедавна голова «Укртранснафти», а нині заступник міністра палива та енергетики.

Саме він, за даними «ДТ», рекомендував на посаду управляючого банком «Надра» голову наглядової ради Укрінбанку Ігоря Францкевича. Також він, за чутками, сприяв примиренню співвласника «Родовід Банку» Дениса Горбуненка з Юлією Тимошенко на прохання батька Дениса — Володимира, який тривалий час працював у донецькій філії «Інко», а потім трудився в Укрінбанку. Завдяки підтримці пана Кирюшина Денисові Горбуненку і вдалося лобіювати свого колишнього заступника Андрія Кирієнка як кандидата на посаду тимчасового адміністратора «Родовід Банку».

Втім, запропоновані Кабміном кандидатури Національний банк поки що не затвердив — за чутками, секретаріат президента твердо вирішив не допустити зміни Валентини Жуковської на посаді в банку «Надра», а також рекомендував НБУ не форсувати ситуацію з Укрпромбанком, доки не завершаться судові процеси між банком і групою «Приват» стосовно заправок «Альфа-Нафти». Тому Ігоря Францкевича на посаді затверджено не було, а для Андрія Кирієнка в Нацбанку придумали цікаву позицію «тимчасово уповноваженого тимчасового адміністратора», обов’язки якого має визначити повноправний тимчасовий адміністратор Костянтин Раєвський, коли повернеться з відпустки у понеділок.

Примітно, що в постанові про призначення пана Кирієнка мав стояти підпис в.о. голови НБУ Володимира Кротюка, котрий виконує ці обов’язки, поки Володимир Стельмах перебуває у відпустці, а Анатолій Шаповалов сидить на лікарняному у зв’язку з допитами в МВС. Проте, за чутками з НБУ, Кротюк за вказівкою Стельмаха папір підписувати відмовився, і Анатолію Шаповалову довелося для виконання цієї місії на один день виходити з лікарняного.

За даними «ДТ», до завдань Ігоря Францкевича в «Надрах» входили спроба реструктуризувати зовнішню заборгованість, щоб домогтися рекапіталізації банку. А в разі неможливості владнати ситуацію з боргами — установити загальний контроль над кредитною заборгованістю деяких донецьких підприємств при ліквідації банку.

Перед Андрієм Кирієнком стояло і стоїть більш чітке завдання: він мав забезпечити передачу «Родовід Банку» 75—100 відділень Укрпромбанку перед його ліквідацією. Цю інформацію «ДТ» підтвердив тимчасовий адміністратор «Родовід Банку» Сергій Щербина (також, до речі, виходець з Укрінбанку). За його словами, на п’ятничному засіданні чиновники Мінфіну і НБУ мали прийняти рішення про те, який із банків повинен стати санатором «Укрпрому» — «Родовід» чи «Ощад».

«Швидше за все, ми станемо банком, у який буде переведено частину зобов’язань Укрпромбанку перед вкладниками», — стверджує Сергій Щербина. За його словами, розмір вкладів, переведених у «Родовід», визначатиметься обсягом «живих» активів, які зможе нашкребти в банку Андрій Кирієнко. «Швидше за все, це будуть відділення банку — близько 100 штук», — каже пан Щербина.

На час вирішення питання про переведення вкладів у «Родоводі» відновлюється мораторій на задоволення вимог кредиторів терміном на один місяць. Про це «ДТ» повідомив директор департаменту банківського нагляду НБУ Василь Пасічник. За його словами, мораторій потрібен, щоб уникнути при передачі справ вкладників у «Родовід» конфліктів, подібних тому, який виник у банку «Київ». З «Києва», до речі, у п’ятницю, 18 вересня, було нарешті виведено тимчасову адміністрацію і припинено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів.

До речі, держава може передати з «Укрпрому» у «Родовід» тільки ті депозити, які за сумою не перевищують гарантовану ФГВФО суму в 150 тис. грн. Вклади понад цю суму залишаться в Укрпромбанку і повертатимуться в процесі його ліквідації. Причому банкіри стверджують, що без рекапіталізації з боку держави більшу частину вкладів буде втрачено.

«Ліквідація такого банку, як «Укрпром» або «Надра», — чудова нагода для заробітку грошей. З урахуванням надзвичайно низької якості портфеля на «розрулюванні» кредитної заборгованості і встановленні черговості виплат за депозитами можна дуже добре заробити», — ділиться досвідом один з авторитетних банкірів. (В Укрпромбанку резерви під можливі неповернення кредитів на 1 серпня становили 40% кредитного портфеля, а загальна частка негативно класифікованих кредитів — 80% портфеля, у банку «Надра» — 10 і 37% відповідно.)

Копійки теж гроші

Перерозподіл власності активно відбувається зараз і в невеличких банках, які перебувають у віданні тимчасової адміністрації або на межі її введення. За даними «ДТ», наприкінці минулого тижня з’явився санатор у Трансбанку. За словами Василя Пасічника, у банк надійшов перший транш коштів у розмірі 1 млн. дол. Назвати нових власників банку чиновник відмовився, сказавши лише, що їхні інтереси представляє такий собі підприємець з Одеси Віталій Чернов. Втім, у банківському середовищі називають інше ім’я реального санатора: за чутками, у банк зайшли повірені російських підприємців братів Чорних, котрі можуть співпрацювати в Україні з одеським бізнесменом, депутатом ПР Леонідом Климовим.

Примітно, що пан Климов є власником Імексбанку, який сам нещодавно перебував на межі введення тимчасової адміністрації і навіть був у числі претендентів на рекапіталізацію (за чутками, підтримку банку надали саме брати Чорні). Цікаво, що Імексбанк опинився серед щасливчиків, яким удалося на пільгових умовах нарівні з рекапіталізованими банками реструктуризувати заборгованість перед Нацбанком з рефінансування (відповідно до постанови НБУ №438).

Нібито підприємці домовилися з НБУ інвестувати в банк близько 550 млн. грн., повернути рефінансування і дати можливість остаточно вивести з Трансбанку гроші очолюваного першою леді фонду «Україна 3000», призначені для будівництва «Дитячої лікарні майбутнього». Нібито «справжня дрібниця» — 35 млн. грн. — там ще висить. Для їхнього переведення в Укрексімбанк не знайшлося досить пристойних активів на заміну.

А в обмін на порятунок банку нові власники хотіли б одержати контроль над кредиторською заборгованістю підприємств співвласника банку Володимира Костеріна. А точніше, над заставами за цією заборгованістю, серед котрих 97% (за деякими даними — 48%) акцій телеканалу «Тоніс». Вони, щоправда, уже перезаставлені в НБУ, проте це ніяк не знижує зацікавленості окремих політиків у телеканалі в умовах початку передвиборної кампанії.

Журналісти «ДТ» спробували зв’язатися з паном Климовим, щоб почути його роз’яснення, проте, дізнавшись, про що йдеться, той попросив передзвонити «пізніше» і більше по мобільному не відповідав.

У переділі банківської власності нині активно беруть участь і деякі представники БЮТ. За чутками, головний юрист блоку Андрій Портнов нещодавно міг стати власником 7% акцій «БТА Банку». Банкіри думають, що цей пакет акцій пан Портнов (а також його довірені особи Фесенко і Давидович, котрі раніше працювали в банку «Російський стандарт») міг одержати в обмін на обіцянку сприяти вирішенню конфлікту між опальним казахстанським банкіром Мухтаром Аблязовим і державним інвестиційним фондом «Самрук-Казина», який у судовому порядку нещодавно позбавили 40% акцій «БТА Банку».

Ми спробували розпитати про подробиці угоди самого пана Портнова, проте коментувати ситуацію він відмовився. «Можете написати, як хочете. Я не коментую комерційних відносин у банківській системі, я займаюся народним депутатством», — сказав як відрізав пан Портнов.