Європа та її безпека. Загрози в разі призупинення дії Договору про ЗЗСЄ

Поділитися
Федеральний міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмайєр та міністр закордонних...

У своїй спільній статті федеральний міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмайєр та міністр закордонних справ Франції Бернар Кушнер звертаються до Росії із закликом не призупиняти в односторонньому порядку дію ДЗЗСЄ. Згідно з думкою міністрів у противному разі програють усі європейські країни. Берлін і Париж виступили з ініціативою по збереженню договору. Безпеки і стабільності можна досягти лише шляхом співробітництва у Європі й спільно з міжнародними партнерами.

Від часів закінчення «холодної війни» Європа поступово почала власноруч вирішувати свою

долю. Європейський Союз зробив вагомий внесок у гарантування безпеки на континенті. Він знайшов засоби, які дозволяють йому діяти на користь міжнародної безпеки й за межами своїх кордонів, намагаючись водночас сприяти своїм інтересам безпеки та захисту своїх цінностей. Після закінчення «холодної війни» змінилися виклики, що постають перед Європейським Союзом і країнами, які входять до його складу. Європейська стратегія безпеки, яку було ухвалено Європейським Союзом у 2003 році, обґрунтовано визначила чотири стратегічні загрози для європейців: тероризм, розповсюд­ження зброї масового знищення, регіональні конфлікти та занепад держав. За останніх десять років ми досягли істотних зрушень у питанні європейської політики безпеки та оборони. Так повинно бути й надалі, причому посилення європейських можливостей залишається для нас пріоритетом.

Проте нам не слід недооцінювати значення міждержавних відносин та контролю за звичайними озброєннями. Саме тому проголошений Росією намір призупинити дію Договору про звичайні збройні сили в Європі (ДЗЗСЄ) дає нам привід для занепокоєння. Адже послаблення режиму цього договору може мати наслідком розгортання нової гонки озброєнь і виникнення нових ліній протистояння.

«Паризька хартія для нової Європи», яку було ухвалено Конференцією з питань безпеки та співробітництва в Європі в листопаді 1990 року, накреслила бачення, яке зберігає всю свою актуальність, як і сімнадцять років тому: демократія, правова держава та свобода слова, захист прав людини та основних свобод у Європі рівноправних держав. У сфері безпеки хартія виклала вирішальну позицію: безпека в Європі — неподільна, а безпека кожної європейської держави нерозривно пов’язана з безпекою всіх інших європейських держав.

Договір про ЗЗСЄ, який безпосередньо випливає з цього бачення, покликав до життя наймасштабніший досі процес добровільного і контрольованого роззброєння звичайних збройних сил. Цей договір зміг виправдати сподівання, що покладалися на нього, і лишається донині стабілізуючим чинником для європейської безпеки.

Численним коментаторам ввижається сьогодні привид нової «холодної війни». Треба уникнути повернення до колишніх конфліктних схем, які вважалися віджитими. Для цього від усіх вимагається гнучкість — нині не менше, ніж майже два десятиліття тому. Проголошене президентом Путіним призупинення дії договору, що набуде чинності 12 грудня, може означати кінець цього договору. Всі держави континенту програють від цього. Саме тому ми закликаємо російський уряд відмовитись від цього призупинення та обрати шлях переговорів, який найкраще дозволяє забезпечити його законні інтереси. І у зв’язку з цим ми вітаємо переговори між Сполученими Штатами і Росією.

Зі свого боку, Німеччина і Франція спільно покликали до життя ініціативу щодо збереження договору про ЗЗСЄ. Проводячи дві зустрічі з участю всіх сторін договору, а також балтійських держав і Словенії, вони мають на меті якомога швидше домогтися набуття чинності підписаною у 1999 році в Стамбулі Угодою про адаптацію Договору про ЗЗСЄ. Ця угода припасовує положення договору до реалій у галузі політики безпеки, що змінилися після закінчення «холодної війни». Водночас ми очікуємо, що будуть виконані зобов’язання, взяті на себе також у Стамбулі в 1999 році, щодо виведення російських збройних сил із Грузії та Республіки Молдова.

Не всі висловлені на цей час питання можна вирішити задовільним чином у стислі терміни. Отож тим важливішим є принципове розуміння всіх учасників, що і після набуття чинності адаптованим Договором про ЗЗСЄ шлях до подальших адаптацій залишається відкритим. Європа більше ніж будь-хто скористала від падіння муру та виникнення нового поля безпеки, що ґрунтується на співробітництві. І завжди, коли постає загроза існуванню цього поля безпеки, ми мусимо невпинно наголошувати на тому, що тільки внутрішньоєвропейське співробітництво може гарантувати для всіх стабільність і безпеку.

Проте європейська безпека залежить і від інших рамок у галузі політики безпеки. Нам і в майбутньому необхідно рішуче працювати над тим, щоб дух співробітництва і вірності закону, який для нас у Європі є джерелом натхнення, став лейтмотивом і в інших частинах світу, в рамках чи то двосторонніх, чи то багатосторонніх договорів. На глобальному рівні потрібно вдихнути нове життя у діалог з політики контролю над озброєннями.

У сфері ядерної зброї подальше існування великих російсько-американських угод про контроль над озброєнням (СНО, РСМД) не може бути поставлене в залежність від міркувань сьогоденної політики без заподіяння їм шкоди. Що ж до протиракетної оборони, то ми бажали би продовження двосторонніх переговорів з цього питання з Росією та зi США, а також подальших переговорів між Росією і Сполученими Штатами. При цьому ми на засадах співпраці мусимо протистояти одній дійсно реальній загрозі — розповсюд­женню балістичних літальних засобів.

У 1992 році Рада Безпеки Організації Об’єднаних Націй зобов'язалася протидіяти розповсюдженню зброї масового знищення. У 2004 році це зобов'язання було ще раз підтверджене і поширене на розповсюдження систем носіїв такої зброї. Європейська стратегія протидії розповсюдженню зброї масового знищення, ухвалена Європейською Радою у грудні 2003 року разом із Європейською стратегією безпеки, засвідчує, якого великого значення ЄС надає боротьбі з проліферацією. У цю схему інтегровано також наш підхід щодо іранського ядерного досьє: наша мета полягає в тому, щоб досягти вирішення ниніш­ньої кризи шляхом переговорів.

Наші спільні дії проти проліферації спрямовані, з одного боку, на протистояння пов’язаним із нею кризам, а з іншого боку — на зміцнення багатостороннього і збалансованого режиму нерозповсюдження ядерної зброї. Вже сьогодні ми хочемо почати працювати задля того, аби запланована на 2010 рік конференція з перевірки Договору про нерозповсюдження ядерної зброї увінчалася успіхом. Отже, давайте спільно сприймати виклики і керуватися тими принципами, що зумовлювали процес побудови Європи та її дедалі більше визнання на міжнародній арені, а саме — принципами діалогу, співробітництва й наполегливості.

Стаття була надрукована у виданнях Le Figaro та Frankfurter Allgemeine Zeitung (29 жовтня 2007 року)

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі