Андрій Стратан: «План Козака-2» виключається

Поділитися
Цієї суботи у президента Молдови Володимира Вороніна відповідальний день: у Санкт-Петербурзі заплановано його зустріч із Володимиром Путіним...

Цієї суботи у президента Молдови Володимира Вороніна відповідальний день: у Санкт-Петербурзі заплановано його зустріч із Володимиром Путіним. Підвищений інтерес до цього рандеву пояснюється просто. Ось уже котрий місяць мусуються чутки про те, що Москва має намір подарувати світові ще один сценарій врегулювання придністровської кризи — такий собі «план Козака-2». А Кишинів — його розглянути. Що з цього правда, а що ні, «ДТ» розпитало міністра закордонних справ і європейської інтеграції Молдови Андрія Стратана, який перебував минулого тижня з візитом в Україні.

— Пане Стратане, ви запевнили українського президента в тому, що «план Ющенка», як і раніше, є пріоритетним документом у врегулюванні придністровської проблеми?

— Під час зустрічі пан Ющенко відзначив і підтвердив позицію України, пов’язану з суверенітетом і територіальною цілісністю та незалежністю Республіки Молдова (РМ). Я відзначив, що ми дуже цінуємо внесок, який Україна робить у розв’язання придністровського конфлікту. Підтвердження цього — той факт, що в основу пакетного документа, підготовленого Молдовою (крім постанов молдавського парламенту, прийнятих 2005 року), закладено й ініціативи президента Ющенка. Про якийсь інший документ, про якісь зміни позиції Республіки Молдова, пов’язані з розв’язанням придністровської проблеми, мови не було, немає й не буде. І ми хочемо, щоб остаточне рішення приймалося у форматі «5+2».

— Відкидаючи можливість прийняття «якихось інших документів», ви, я так розумію, спростовуєте наявність якихось сепаратних домовленостей між Молдовою і Росією, що їх результатом може стати «план Козака-2», окремі елементи якого, за деякою інформацією, вже обговорювалися з вашими російськими колегами?

— Жодні сепаратні переговори з РФ не проводяться. Під час зустрічей із нашими західними партнерами ми постійно відзначаємо, що є потреба й надалі продовжувати діалог із одним з учасників переговорного процесу, яким є Російська Федерація, пов’язаний із питанням придністровського врегулювання. Нині ми чекаємо відповіді з боку Росії на цей пакетний документ.

Шостого квітня під час моєї зустрічі в Москві з міністром закордонних справ РФ Сергієм Лавровим відзначалося, що триває систематизація й узагальнення російської позиції. Ми сподіваємося, що це питання буде відбите у ході зустрічі нашого президента з президентом РФ під час саміту в Санкт-Петербурзі. Інших документів просто немає. Буквально вчора (у середу. — Авт.) наш президент мав телефонну розмову з паном Хав’єром Соланою й підтвердив, що під час майбутньої зустрічі вся розмова точитиметься виключно навколо цього пакетного документа.

— А вас не бентежить, що Росія розглядає, «систематизує й узагальнює» пропозиції Молдови вже майже рік? Що має на меті Москва, витримуючи таку тривалу паузу?

— Наші представники в Москві востаннє обговорювали цей документ як пакетний у січні. Тобто менше року тому. Звичайно, хотілося б отримати швидше позицію Росії та обговорити її разом із нашими партнерами в рамках переговорного процесу у форматі «5+2». Наш президент неодноразово говорив, що якихось сепаратних переговорів, угод чи домовленостей не буде. Ми хочемо залишатися транспарентними, і щоб у тих, хто безпосередньо причетний до переговорного процесу, була можливість ознайомитися з пропозиціями та баченням РФ стосовно цього документа.

— Тобто «план Козака-2» виключається?

— Так. І «Козак-3» — також.

— І «Зубаков-1»? (Юрій Зубаков, заступник секретаря Радбезу Росії, якому приписують підготовку нових російських пропозицій із врегулювання придністровського конфлікту. — Авт.)

— Насправді немає жодного додаткового документа. Ми теж із великим нетерпінням очікуємо пропозицій РФ, бо ми зацікавлені знати, які позиція та ставлення Росії до цього пакетного документа.

— Наскільки висока ймовірність того, що наприкінці місяця у Вінниці буде реанімовано переговори у форматі «5+2»? І за ким нині затримка?

— Сподіваємося, що домовленості, яких було досягнуто під час зустрічі окремих учасників переговорного процесу, перейдуть у переговори в повному форматі «5+2» у Вінниці або Одесі. Сподіваємося, що придністровські учасники переговорного процесу усвідомлять потребу повернутися до переговорного процесу саме в цьому форматі.

— Поки що їхньої згоди немає?

— Поки що немає.

— А вас не дивує така різка зміна позиції Росії щодо переговорного процесу: недавно вони не вбачали жодного сенсу в поверненні за стіл переговорів. І раптом — повна готовність...

— Насправді життя змінюється, і наші російські колеги, напевно, переконалися, що не було ніякої економічної блокади Придністровського регіону. Свідчення цього — збільшення товарообігу економічних агентів із Придністровського регіону, попри весь пресинг, який чинився на них із боку так званої влади регіону. На сьогодні зареєстровано понад 320 придністровських підприємств у відповідних структурах влади міста Кишинева. Нині багато підприємств Придністров’я мають можливість торгувати з країнами Європейського Союзу, отримуючи сертифікати відповідної форми. Тобто бізнес Придністров’я переводиться з допомогою цих кроків у легітимну форму з припиненням контрабанди та порушень, які були протягом 15 років.

— Як ви гадаєте, чи повториться найближчим часом сценарій чи то блокади, чи то самоблокади Придністров’я, з огляду на вкрай гостру реакцію тамтешньої влади на ухвалену урядом Молдови постанову № 301, у якій Тирасполь вбачає не що інше як бажання Кишинева взяти під повний контроль усі експортно-імпортні операції Придністров’я?

— Хотілося б сподіватися, що не буде ніякої самоблокади чи блокади, тому що у процесі виконання постанови № 815 і до введення нової постанови уряд проводив семінари та круглі столи для економічних агентів із Придністров’я, які, взагалі-то, відзначали позитивізм цих постанов і появу можливостей здійснювати зовнішньоторговельні операції з країнами Західної Європи. Нова постанова №301, яка є продовженням 815-ї, жодним чином не ставить за мету створювати якісь труднощі для таких операцій.

Ідеться тільки про контроль сировини, яка використовуватиметься для виробництва готової продукції, і під цей продукт РМ видаватиме серти­фікат на походження товарів. Це пов’язано з нашими зобов’язаннями в рамках СОТ і Європейського Союзу.

— Але якщо придністровські агенти, як ви кажете, відзначали позитивізм, а придністровська влада запевняє, що нинішня постанова суперечить раніше досягнутим домовленостям, — чи є підстави стверджувати, що сьогодні існує розкол між владою та бізнесом у Придністров’ї?

— Мабуть, щось відбувається у Придністровському регіоні, бо цей негативізм також звучав із боку влади Придністров’я: коли приймалася постанова уряду № 815, висловлювалися ті ж таки тези. Але життя довело правоту цієї постанови, й економічних агентів Придністров’я було залучено в нормальний, законний, білий бізнес.

— Проте невдоволені новою постановою — № 301 — є не тільки в Тирасполі. В українській столиці також далеко не всі в захопленні від цього документа, оскільки приймали його без консультацій з українською стороною. Як це, на ваш погляд, ув’язується із задекларованим духом стратегічного партнерства?

— Ми цього тижня отримали ноту Міністерства закордонних справ України з цього питання, і вже сьогодні (у четвер. — Авт.) відповіли на неї. Ми готові провести найближчим часом робочу зустріч на відповідному рівні в Кишиневі, сісти за круглий стіл, щоб обговорити моменти, які могли б когось турбувати.

Постанова набирає чинності з 1 липня, і ми дали можливість агентам із Придністровського регіону, які досі імпортували сировину й матеріали для виробництва готового продукту з інших країн, відтермінувати виконання цієї постанови на три місяці. Ми чудово розуміємо, що є потреба створити всі умови, аби бізнес Придністров’я розвивався правильно.

— Наскільки принциповим для Молдови моментом у розв’язанні придністровської кризи є зміщення постаті Ігоря Смирнова?

— У самому процесі та після розв’язання придністровської проблеми мають відбутися певні зміни, і ми сподіваємося, що вони проходитимуть відповідно до «плану Ющенка», тобто у частині демократизації Придністровського регіону. Це дуже важливо, аби народ Молдови, який мешкає в цьому регіоні, мав можливість демократично обирати своє керівництво. Ми не говоримо про якусь конкретну постать...

— Чому ж? Називаються прізвища віце-президента Корольова, який нібито більше влаштовує Москву, і спікера парламенту Шевчука, який, напевно, міг би стати більш договороздатним для західних країн...

— Це питання не розглядалося й ніколи не висувалося Кишиневом як умова. Які стосунки тепер у Смирнова з Шевчуком, нас має турбувати найменше. Ми повинні в комплексі підходити до розв’язання таких питань.

— Наскільки нині відчутний румунський чинник у регіоні, особливо в контексті масового отримання громадянами Молдови румунських паспортів?

— Румунія, як нам відомо, не є учасником переговорного процесу щодо Придністров’я.

— А проте пан Бесеску намагався також вносити свої пропозиції з урегулювання, і до окремих із них у Кишиневі навіть прислухалися...

— Так, але Румунія — навіть не спостерігач. Вона може тільки в рамках Європейського Союзу обговорювати моменти, пов’язані з придністровським врегулюванням, а не виходити з якимись своїми пропозиціями. Що стосується румунського громадянства, то я б хотів зазначити: після вступу Румунії і Болгарії в ЄС у багатьох людей є бажання не отримати певне громадянство, а придбати паспорт, який дозволив би їм відвідувати й рухатися європейським простором. І той ажіотаж, який створюється навколо проблеми з румунським громадянством, накручується штучно.

— Тобто ви не жалкуєте, що було внесено зміни в законодав­ство, які дозволили запровадити у Молдові подвійне громадян­ство?

— Ми вважаємо, що це правильний закон і правильний крок. Звичайно, нас турбує підхід, який інколи виявляється з боку влади Румунії. Нас турбує небажання Румунії підписати з Молдовою базовий договір.

— Саме хотіла до цього перейти, бо, підписавши цей документ, а також договір про кордон, Румунія могла б посприяти вирішенню придністровського конфлікту...

— Справді. Ми також не можемо отримати чіткої й виразної відповіді, чому Румунія не хоче підписувати з Молдовою угоду про кордон, тому що це справді дуже важливі документи. І коли Румунія у 2005 році стала членом НАТО, а в 2007-му — Євросоюзу, я думаю, що й підхід у неї в цих питаннях має бути європейським.

І якщо Румунія зрештою все ж таки усвідомить потребу підписати ці документи, це допоможе всім, хто веде переговори у форматі «5+2», наблизити розв’язання придністровської проблеми.

Ми це питання порушували на рівні Європейського Союзу, і 18—19 червня відбудеться Рада Молдова — ЄС, у рамках якої ми торкнемося питання підписання цих політично важливих для нас документів.

— Ви були, напевно, першим із високопоставлених осіб, хто кілька років тому заявив про окупацію Росією частини території Молдови. Наскільки послідовні у питанні трансформації російської місії ви тепер?

— Ми неодноразово відзначали й відзначатимемо свою позицію, пов’язану з потребою виконувати Російською Федерацією свої зобов’язання, взяті перед Республікою Молдова на стамбульському саміті ОБСЄ 1999 року. Ми жалкуємо, що протягом двох останніх років припинилося вивезення озброєнь із території РМ. Відповідно до конституції, Молдова — нейтральна країна, і присутність будь-якої держави суперечитиме нашому національному законодавству. Нещодавно було прийнято концепцію безпеки Республіки Молдова, і в цьому новому документі можна знайти багато відповідей, пов’язаних із подальшим розвитком нашої держави: незмінний курс на європейську інтеграцію і збереження військового нейтралітету Республіки Молдова, що не заважає нам, звичайно, продовжувати співробітництво з НАТО.

— Чому Молдова так категорично налаштована проти вступу в НАТО?

— Тому що це закладено в нашій конституції.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі