«СЕЗОН ТИШІ» БУДІВНИЦТВО АВТОТРАСИ НА ДІЛЯНЦІ ОДЕСА

Це було 8 травня, але вже після свят керівник фонду «Природна спадщина» Іван Русєв вирішив виїхати на місце і подивитися, як виконуються обіцянки. І побачив усе ту ж безрадісну картину — вантажівки продовжували засипати заплавний луг. Щоб перепинити їм шлях, він поставив на спуску до лугу свої «Жигулі», і це спрацювало. Наступного дня машини вже зустрічала група пікетників — членів ряду громадських організацій. Так тривало кілька днів.

15 травня районна інспекція Управління екології та природних ресурсів в Одеській області направила розпорядження замовнику будівництва — Адміністрації автомобільних доріг в Одеській області з вимогою припинити роботи до отримання позитивної екологічної експертизи. Щоправда, самі шляховики з такою постановкою питання ніяк погоджуватися не хотіли. І кинулися в управління по дозвіл на проведення експериментальних робіт, але їм відмовили на тій підставі, що дані роботи — не що інше як будівництво і без державної екологічної експертизи вестися не можуть. До того ж у дельті Дністра настав «сезон тиші» — період масового відтворення рідкісних водно-болотних птахів, занесених у Червону книгу, нерест промислової риби, розмноження жаб, вужів, черепах, який триває до кінця липня. А тому не тільки господарська діяльність, а й доступ людей у цей репродуктивний період у дельту Дністра обмежений. Про це і чиновникам, і шляховикам нагадали вчені Одеського національного університету.

Екологи намагалися пояснити, що дельта Дністра являє собою унікальну екосистему. Що це — очеретяні зарості, плавневий ліс, заплавні луки й озера, прісноводні ветланди з численними каналами, завдяки яким виживає рослинний і тваринний світ. Що саме тут годуються і відпочивають під час міграцій десятки тисяч птахів — близько трьохсот видів. Серед них такі рідкісні, як коровайка, колпиця та жовта чапля, занесені в Червону книгу. До речі, шляховики, коли вторглись своїми машинами в пташині володіння, могли спостерігати красиве видовище — зграю чапель, які опустилися на землю неподалік них. Потім екологи жартували: вони влаштували пікет на 51-му кілометрі, а чаплі на 60-му.

Словом, дельта Дністра — багатюща екосистема, проголошена українським парламентом як водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення. Вони охороняються Рамсарською та низкою інших конвенцій. А центральна її частина (7,6 тис. га) — заповідне урочище «Дністровські плавні», через яке й повинна пройти траса. До речі, інша частина дельти Дністра розглядається як національний природний парк України. Як гадають екологи, найближчим часом Президент країни має підписати указ про його створення. І його доручення будувати дорогу через заповідні плавні не означає будувати грубо, бездумно і без оглядки на природу.

Більше того, екологи в принципі не виступали проти будівництва траси. Навпаки, вони вважали, що за допомогою цього об’єкта можна буде відродити весь плавневий масив дельти Дністра, що постраждав через усе ту ж ділянку траси Одеса — Рені (точніше Ростов — Рені), побудовану наприкінці 70-х. Ця дорога перекрила 26 природних проток, які з’єднують ріку з плавнями. У результаті 80% цінних лук перетворилися на суцільні очеретяні масиви, що призвело до різкого скорочення чисельності рідкісних видів птиць. Залишилася невелика ділянка лугу, і тепер шляховики збиралися її засипати.

— Ми направили ряд своїх пропозицій про те, як не нашкодити природі, — говорить експерт із водно-болотних угідь, кандидат біологічних наук Іван Русєв. — Ми згодні, що можна пожертвувати частиною плавнів, але оживити величезну екосистему. Однак для цього необхідно побудувати кілька водопропускних споруд, мостів, облаштувати спеціальні екологічні коридори для тварин. Ми не знаємо, чи враховано наші умови проектантами. Та, судячи з того, що будівельники стали засипати луг, де мала пройти естакада, навряд чи.

У шляховиків сьогодні один головний біль — стислі строки. Це і є їхній головний аргумент у суперечці з екологами. Річ у тім, що доручення Президента «забезпечити будівництво дороги» до 1 липня вони сприйняли як беззаперечне «побудувати» і заходилися в терміновому порядку його виконувати. При цьому вони посилаються на кабмінівський документ, який ніби дозволяє їм вести роботи. Хоча це лише папір за підписом колишнього віце-прем’єра Єханурова, де сказано — «з огляду на викладені обставини, погодитись». Однак питання, із чим?

Обставини, про які йдеться, викладено в листі голови Укравтошляху пана Герасимчука, датованому 5 травня ц.р.: «Враховуючи, що з травня по вересень рівень води Дністровських плавнів мінімальний і дозволяє виконувати будівельні роботи з мінімальним впливом на навколишнє середовище, й у зв’язку зі стислими строками будівництва просимо дозволити розробку робочої документації та відкриття фінансування будівництва до затвердження проектно-кошторисної документації на стадії «Проект». Зауважте, дозволити з огляду на те, що це найсприятливіший для природи період. Хоча насправді найшкідливіший — адже це «сезон тиші».

Що стосується термінів будівництва, то є ще один документ, на який посилаються шляховики. Це рішення Кабміну, прийняте у вересні минулого року, тобто ще до поїздки Леоніда Кучми в Одесу. У ньому говориться що: Мінтрансу разом з Одеською облдержадміністрацією належить розробити проект, а Мінфіну внести пропозиції щодо фінансування будівництва в проекти держбюджетів на 2002—2005 роки. Та й самі шляховики в листі на ім’я прем’єр-міністра повідомляли, що термін спорудження подібних об’єктів у таких складних умовах 30—36 місяців. Але суть цього питання полягає не лише в строках, а й у грошах. Нинішнього року вони попросили виділити їм 2 млн. грн. І близько 500 тис. вже отримали. Орієнтована ж вартість об’єкта 75 млн. грн. Раніше називалася сума в 100 млн. Що буде в результаті, враховуючи надзвичайний ступінь складності об’єкта, можна тільки гадати. Через це виникає питання — а чи варто витрачати такі гроші?

Немає сумніву, що даний об’єкт є стратегічно важливим для України. Однак те, що йому немає альтернативи, не зовсім вірно. Україна, як видно з деяких документів, не втрачає надії отримати в свою власність 8-кілометрову ділянку траси Одеса — Рені в районі молдавського села Паланка, котра давно є предметом торгу між двома державами. І веде переговорний процес із врегулювання даної проблеми. Як відомо, Україна мала передати Молдові частину своєї території в районі села Джурджулешти під будівництво нафтотерміналу, а Молдова віддати у власність України ділянку траси в районі Паланки. Українська сторона погодилася виконати свої обіцянки, молдавська — ні.

Природно, громадськість сьогодні знову порушує цю проблему і вимагає від політиків не тільки повернення до розгляду даного питання, а й конкретних результатів. Якщо сторони домовляться, відпаде необхідність у будівництві нової дороги. Тому екологічні організації України та Молдови направили своє звернення до обох президентів, де наголошують на невідкладності вирішення питання делімітації кордону між двома державами в інтересах народів і природи двох країн.

Загалом, поки що зусилля екологів увінчалися тим, що шляховики призупинили роботи. Чи надовго? Власті запевняють, що до закінчення «сезону тиші».

Всі статті Ніна Перстньова

Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.

Будь ласка, виберіть один або більше пунктів

Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК

Залишайтесь в курсі останніх подій!

Підписуйтесь на наш канал у Telegram

Стежити у Телеграмі