Подорожчання газетного паперу в Україні може призвести до скорочення друкованих ЗМІ

Менш як за півроку ціна на газетний папір в Україні зросла майже вдвічі. Частина експертів наголошує, що такі тенденції триватимуть і далі - напередодні парламентських і президентських виборів, коли попит на газетний папір зросте через масовий друк агітаційної продукції. Та це все в перспективі, а в реальному житті чимало редакцій уже відчувають фінансову скруту й нарощують борги перед друкарнями, через що опинилися під загрозою закриття. У Національній спілці журналістів України закликають уряд до негайного втілення протекціоністської політики, спрямованої на підтримку українських видавців у питанні забезпечення їх газетним папером та якісним поштовим зв'язком.

Ігор Леус, директор кіровоградського ТОВ "Бобринецьке редакційно-видавниче об'єднання "Новий день", до складу якого входять невелика друкарня й районна газета, про "паперову кризу" знає не з чужих слів. Закуповуючи папір улітку, підприємство платило 29 тис. грн за тонну проти минулорічних 19 тис. грн. Зростання цін змушує видавців до непопулярного кроку - закрити друкарське виробництво.

"Нам просто невигідно тримати друкарню: приміщення чимале, його взимку потрібно опалювати. Крім того, маємо платити зарплату - а це дві з половиною ставки на обслуговування підприємства. Натомість прибутки постійно падають: приміром, у нас друкується сусідня районка "Трудівник Устинівщини", останні кілька місяців послуги надаємо в борг, нині він сягає 10 тисяч гривень, - каже Ігор Леус. - Не встигаємо заробляти, аби хоча б перекрити витрати. Тож нині серйозно задумуємося: чи не доведеться закрити друкарню, а свою газету перевести на обслуговування до Кропивницького… Ситуація критична, складається враження, що просто нищиться друковане слово".

Директор ТОВ "Українська Універсальна Гільдія" Олександр Ляшенко, який уже понад 18 років працює в сфері постачання газетного паперу, зазначає: "Схоже на те, що газетний папір на українському ринку дорожчатиме й далі. Наприклад, рік тому вартість доставки 20-тонної машини паперу з Росії до Києва становила 20 тисяч гривень, потім ціна зросла до 26 тисяч, а тепер вона становить понад 35 тисяч гривень. І це ще не кінець, перевізники почали озвучувати ще вищі ціни - до 40 тисяч. Одна з головних причин подорожчання газетного паперу - зменшення обсягів його виробництва в усьому світі: за рік показники знизилися на 2,5 мільйона тонн. Відповідно країни, де колись було зосереджено потужне виробництво (Китай, Чехія, Польща, Словаччина, а також Канада, США), почали закуповувати продукцію в Росії і Білорусі. Більше того, ці країни запропонували ціну, значно вищу, ніж готова платити Україна.

Треба згадати й про пожежу, яка сталася в середині березня на целюлозно-паперовому комбінаті в Квідзині (Польща) і наслідки якої не ліквідовані досі. Отже, попит на продукцію зріс як у самій Польщі, так і в інших країнах Європи.

В Україні залишилося два підприємства з виробництва паперу - це ТОВ "Коростишівська паперова фабрика" в Житомирській області й Зміївська паперова фабрика (ТОВ "Кронекс-Харків") у Харківській. І ці підприємства також підняли ціну на свою продукцію, адже зросла вартість макулатури та целюлози. Але потужностей цих виробництв не вистачить для забезпечення потреб в Україні. До всього й якість продукції в порівнянні з тією ж Росією, залишає бажати кращого, - роз'яснює пан Олександр.

Олег Тощов, директор компанії "Зачарована Вишиванка", яка є офіційним імпортером паперу в Україну з Фінляндії, Білорусі та Росії, зазначає, що за роки незалежності Україна вперше стикається з такою масштабною "паперовою кризою", коли газетний папір з початку 2018 року подорожчав майже вдвічі.

"Сталося ось що: на кінець 2017 року 80% газетного паперу імпортується з Російської Федерації, 20 - з Білорусі, Фінляндії, Польщі. Український виробник ЖЦПК 2013 року призупинив виробництво газетного паперу. На комбінаті в Польщі сталась аварія, горіла паперова машина. На фінських комбінатах квотування виробництва паперу на 2018 рік було узгоджено в листопаді 2017 року. Найбільші традиційні країни збуту російського газетного паперу - Індія, Пакистан та Китай. Враховуючи те, що жоден постачальник в Україні не в змозі проплатити гроші на рік уперед, ціну на продукцію паперові комбінати, які, до речі, всі приватні, формують залежно від ринкових обставин. І, коли з початку 2018 року азійські постачальники збільшили обсяг закупівлі, українські постачальники отримали нові ринкові ціни, які супроводжувались дефіцитом паперу. Також з кінця 2017 року в світі почала дорожчати целюлоза, яка входить у композицію при виробництві паперу. Підвищення вартості паперу на 5% на рік можна пояснити подорожчанням електроенергії тощо, і була надія, що в березні 2018-го підвищення буде зупинене, але сталося те, що сталося.

Після трьох підвищень ціна розмитненого газетного паперу в серпні 2018 року зупинилася на рівні 940–950 доларів США, папір почав надходити в Україну в потрібній кількості.

Аби захистити видавців, держава має прийняти низку рішень. Перш за все відновити закупівлю в Держрезерв газетного паперу на випадок форс-мажорних обставин. Знизити ПДВ на імпорт з 20% до п'яти. Дати тимчасові податкові пільги Українським паперовим фабрикам для оновлення обладнання й залучення інвесторів. Адже потенційно потужностей вистачило б для задоволення потреб українського ринку відсотків на вісімдесят.

Також варто було б утворити синдикат видавців, як це практикують у Франції. Таке об'єднання цілеспрямовано закуповує папір для своїх потреб, отримуючи при цьому максимально можливу знижку", - пояснює пан Олег.

Натомість, Олександр Величко, директор друкарні ПАТ "Сьогодні Multimedia" переконаний: безвихідних ситуацій не буває, а проблема з газетним папером не настільки критична, подекуди навіть перебільшена.

"Кожна друкарня, яка поважає себе, має надійні джерела постачання паперу і не відчуває великих проблем. Відповідно, кожен видавець, який друкується в такій друкарні, почувається впевнено, - каже Олександр Величко. - Збільшення ціни не є кризою, це просто збільшення ціни. Така ціна в валюті вже була кілька разів з 2005 року.

На сьогодні збільшення ціни паперу на 50% зумовило відповідне зростання вартості поліграфічних послуг (з урахуванням вартості паперу) на 35%.

А це означає, що друкарні повелися чесно і не переглядають вартості своїх робіт у бік збільшення, натомість індексують ціну тільки по сировині. Тож у видавців немає жодної причини звинувачувати друкарні в збагаченні. Більше того, коли видавці затримують оплату, друкарні при збільшенні ціни на папір беруть на себе всі збитки", - каже Олександр Величко.

Директор друкарні готовий поділитися порадами, які можуть компенсувати зростання собівартості друку.

"По-перше - зменшити кількість шпальт. Видання обсягом 32 або 24 шпальти легко переходять на 24 і 16 відповідно, не втрачаючи аудиторії та накладу, - наголошує директор друкарні. - По-друге, істотно впливає на собівартість при малих накладах (до 3000–7000 примірників) зменшення кольоровості. Практикується також зменшення кількості виходів на тиждень, планування здвоєних номерів.

Зекономити допоможе й спільна з друкарнею закупівля паперу, коли видавець оплачує папір, а друкарня, завдяки своїм зв'язкам, закуповує продукцію на 2–3 тисячі дешевше, ніж ціна на ринку.

Та попри все видавець мусить бути налаштований не на скорочення витрат, а на збільшення доходу. А це, треба сказати, чи не найбільша проблема наших видань, які часто далекі від креативності й увесь час сподіваються на підтримку держави. А таке очікування погано впливає на енергійність та ефективність і лише призводить до пошуку винуватих на стороні, - переконаний Олександр Величко. - Водночас Асоціація видавців медіа-бізнесу проводить навчання, ділиться закордонним досвідом, інформує про доступні гранти... Є багато способів збільшити дохід: видавці мало експлуатують свої бренди, як це роблять у Європі, мало хто заробляє на локальних івентах, благодійних заходах тощо... А ще недостатньо присутні on-line, не добираються до рекламних бюджетів, які зросли в друкованих ЗМІ 2017 року на 20%".

Дмитро Прощаков, регіональний директор РТ Group, представник ВАТ "Волга" в Україні:

- Те, що сталося півроку тому, з одного боку, випадковість, а з другого - закономірність. По-перше, відбулося зростання споживання рослинних волокон у світі, що підштовхнуло ціни на целюлозу до 1100 доларів за тонну, тому що в багатьох країнах почали законодавчо обмежувати використання упаковки з вуглеводнів. А папір як носій інформації стрімко скорочує сферу застосування. По-друге, після тривалого періоду низьких цін і скорочення попиту в світі нині закривають паперові машини, а будують і реконструюють машини з виробництва матеріалів для упаковки. В результаті основні гравці істотно скоротили потужності з виробництва паперу. По-третє, позначилася заборона імпорту макулатури в Китай. По-четверте, зростання вартості нафти - це і доставка та заготівля сировини на заводах, і вартість електроенергії.

Та нині на ринку повний штиль. Уже у всіх друкарень усе є. Перша реакція - жах - змінилася на те, що потрібно зробити, де заощадити і де купити дешевше. Треба розуміти, що жодної змови, жодної монополізації немає. Є реальна ринкова ситуація. Так, папір "Волги" нині дорогий, і до кінця третього кварталу папір уже продано. На четвертий квартал уже повністю сформовані замовлення. Але весь бюджет (квоти), усе заплановане для України на нинішній рік - це близько 1,5 тисячі тонн - усе виконується. Жодного разу питання про скорочення бюджету в Україні не стояло. Ринок порожнечі не терпить. Уже повезли сировину з Європи, з'явився "сірий" папір з Росії, де ціни штучно підтримуються на істотно нижчому рівні. І такий папір коштує на 80 доларів за тонну дешевше.

За нинішнього обсягу українського ринку в 4 тисячі тонн його наповнення - питання нескладне. При цьому важливо розуміти, що провести термінове додаткове замовлення поза бюджетом у найближчі місяці буде радше неможливо.

Відпускна ціна паперу з "Волги" близько 700 доларів, далі - доставка, митні платежі (ПДВ), плюс націнка дилера, і виходить 940–960 доларів за тонну вже в Україні. Основні друкарні - споживачі паперу з "Волги" в Україні: "Експрес медіа друк" у Львові, "МегаПоліграф" у Києві, "Фактор Друк" у Харкові, "Кераміст" у Запоріжжі, "Вести" в Броварах та друкарня "А принт" у Тернополі.

Водночас, попри більш-менш оптимістичні очікування деяких експертів, різке подорожчання імпортного газетного паперу й підвищення тарифів Укрпошти на доставку друкованої преси все ж призвело до катастрофічної ситуації на ринку національних і місцевих друкованих суспільно-політичних ЗМІ".

Сергій Томіленко, голова НСЖУ, резюмує: "В Україні має бути створена така модель державної підтримки, яка буде спрямована на збереження наявних видань від закриття та впровадження інновацій у друкованих медіа. Вважаємо за необхідне надати податкові пільги на імпортний газетний папір, а також запровадити тимчасові бюджетні закупівлі газетного паперу з метою стабілізувати ринок. Держава повинна знайти економічні стимули для модернізації або будівництва паперових комбінатів в Україні. Український видавець і український читач заслуговують на притомну, а не декларативну підтримку. Особливо в часи відвертої зовнішньої агресії".