Без… компромісу. Житомиряни не знають, хто такий Падеревський

Автор : Юрій Рудницький
24 липня 00:00

У Житомирі призупинено будівництво пам'ятника всесвітньо відомому польському піаністу-віртуозу, композитору і політичному діячеві Ігнацію Яну Падеревському (1860–1941). Виявляється, жителі міста мало знають про нього. І хоча ні українська, ні польська громади міста ніби й не проти пам'ятника, але і ті й ті зазначають, що в місті постать Падеревського недостатньо популяризована. Обидві сторони, однак, різнить питання, де цей пам'ятник має стояти.

 

У Житомирі призупинено будівництво пам'ятника всесвітньо відомому польському піаністу-віртуозу, композитору і політичному діячеві Ігнацію Яну Падеревському (1860–1941). Виявляється, жителі міста мало знають про нього. І хоча ні українська, ні польська громади міста ніби й не проти пам'ятника, але і ті й ті зазначають, що в місті постать Падеревського недостатньо популяризована. Обидві сторони, однак, різнить питання, де цей пам'ятник має стояти.

Лише два тижні тривало в Житомирі спорудження пам'ятника Падеревському. Почалося воно 18 червня, а вже 2 липня, як повідомила в.о. голови Житомирської міськради Любов Цимбалюк, усі роботи було призупинено…

Це сталося після того, як до міськради надійшов лист ініціативної групи мешканців міста з вимогою зупинити будівництво пам'ятника. Авторів листа, згідно з його текстом, обурило "небажання місцевої влади узгодити встановлення пам'ятника польському національному діячеві Падеревському І. в центрі міста з громадою міста Житомира".

В листі також містяться вимоги "надати пояснення щодо підстав та мети встановлення даного пам'ятника в центрі міста", створити робочу групу у складі представників ініціативної групи, міської влади та замовника з метою вирішення питання доцільності встановлення пам'ятника, а також провести громадські слухання з цього питання. Замовником пам'ятника виступає Генеральне консульство Республіки Польща у Вінниці. Фінансує його спорудження також польська сторона.

Автори листа звертають увагу на те, що пам'ятник, будівництво якого призупинено, істотно відрізняється від проекту, представленого 16 жовтня 2013 р. на сесії міськради, яка дала згоду на його спорудження. Це, на думку представників ініціативної групи, "викликає значне занепокоєння та підозру у незаконності встановлення даного пам'ятника в центрі Житомира". "На ескізі, затвердженому міськрадою, Падеревський стоїть, а в нинішньому варіанті - сидить. Крім того, новий варіант пам'ятника менший за розмірами. В попередньому проекті подіум був 3 метри заввишки, зараз - один метр", - зазначив у коментарі для DT.UA заступник голови житомирської міської організації ВО "Свобода" Олег Черняхович.

Крім того, під час зустрічі з в.о. міського голови громадяни міста зазначали, що багато житомирян взагалі не знають, хто такий Ігнацій Падеревський. У Львові, до речі, у листопаді 2015 р. вже втретє проводиться щорічний міжнародний фестиваль "Відкриваємо Падеревського".

Серед членів ініціативної групи, що підписали лист до Житомирської міськради, - представники громадських організацій "Патріотичний формат", "Ветерани АТО", "Молодь за єдину Україну", міської організації ВО "Свобода", а також обласної організації ОУН.

Лідер останньої, Олександр Прищепа, у 2013 р. закидав Житомирському міськвиконкому, що він ухвалив рішення на користь "держави, яка вела загарбницьку політику щодо України в минулому", нагадуючи, що "саме Падеревський керував урядом Речі Посполитої під час анексії Західної України в 1919 р.". Пан Прищепа також звертав увагу на те, що ухвалу Житомирського міськвиконкому про встановлення пам'ятника Падеревському було прийнято з порушенням Закону України "Про доступ до публічної інформації", яка передбачає оприлюднення проекту ухвали не менш ніж за 20 днів до прийняття рішення щодо неї; натомість ухвалу було затверджено вже через день після опублікування її проекту.

Однак трохи більш ніж через місяць після прийняття рішення про спорудження пам'ятника в країні почалася Революція Гідності, відтак про пам'ятник забули. Повернулися до цього питання лише в червні нинішнього року.

В ініціативної групи з'явився несподіваний союзник в особі місцевих представників римо-католицької церкви. Пам'ятник мав стояти на перетині вулиць Київської й Театральної - саме навпроти костьолу св. Івана з Дуклі на території Старого бульвару. Костьол належить до Провінції св. Архангела Михаїла францисканського ордену Братів Менших, і питання про встановлення пам'ятника напроти нього не узгоджувалося з парафіянами. "Польське товариство хоче встановити перед храмом пам'ятник особі, яка неоднозначно сприймається українським суспільством і не вписується в духовність Католицької Церкви", - цитує католицьке видання CREDO представника костьолу, брата Патрика Оліха. Чим саме не вписується, брат Патрик не уточнив. Однак деякі представники католицької громади звертають увагу на те, що коли вони проходять повз храм, то завжди хрестяться до нього, а якщо пам'ятник встановлять, то хреститися доведеться на нього.

Не можна сказати, що ім'я Ігнація Падеревського зовсім забуте в Житомирі. Його ім'я носить міська музична школа №5, про що нагадує встановлена на стіні меморіальна дошка. Кілька альбомів із його автографами зберігаються у фондах Житомирського літературного музею. В Житомирі жив його батько; тут-таки, на католицькому цвинтарі міста, поховані батько, мачуха та сестра композитора і музиканта.

Зрештою, й саме походження Ігнація Падеревського безпосередньо пов'язане з Житомирщиною. Як встановив житомирський архівіст Руслан Кондратюк, батько митця народився в селі Нехворощі Андрушівського району Житомирської області; тим часом загальноприйнята інформація про народження Ігнація Падеревського в селі Курилівці на Вінниччині через брак підтверджуючих документів останнім часом ставиться під сумнів.

На думку заступника голови організації "Союз польської шляхти" в Житомирі Володимира Іщука, ситуація навколо пам'ятника загострилася з двох основних причин. Перша - це штучне розпалювання ворожнечі між поляками і українцями не без участі "третьої сторони". "Прикре непорозуміння в ситуації з ушануванням Ігнація Яна Падеревського у Житомирі сягає корінням у часи Януковича, коли спецслужби Росії та їхні маріонетки в Україні намагалися всіляко розпалювати ворожнечу між поляками і українцями напередодні саміту у Вільнюсі, де, як усі сподівалися, мала бути підписана угода про асоціацію України з ЄС", - зазначив пан Іщук. Він також додав, що відтоді, як житомирський міськвиконком ухвалив рішення про спорудження пам'ятника, не проводилося жодної просвітницької роботи серед жителів міста щодо життя і творчості Падеревського. "За час, який минув від жовтня 2013 р., не було проведено потужної інформаційної кампанії, яка б роз'яснила громадськості вагомість постаті нашого земляка для світової культури. У Житомирі мало хто знає, що зірка Падеревського є на Алеї слави у Голівуді, що він був одним із найпотужніших діячів Другої Речі Посполитої, завдяки якому мільйони західних українців були врятовані від сталінського геноциду 1932–1937 рр.", - наголосив Володимир Іщук.

Заступник голови Житомирської міської організації ВО "Свобода" Олег Черняхович уточнив, що автори звернення не проти пам'ятника як такого - проблема в місці його встановлення і в тому, що не порадилися з громадою міста. "Ми не проти пам'ятника як такого. Ми проти того, аби він був у центрі міста. Або біля Польського дому, або біля того будинку, в якому в Житомирі жила сім'я Падеревських. І ще ми проти того, аби нас ламали об коліно", - заявив пан Черняхович у коментарі для УНН. Він також звернув увагу на те, що в Житомирі постать Ігнація Падеревського як митця маловідома, однак висловив застереження "проти того, щоби Житомир перетворювався маленькою громадою поляків на польське місто".

Тим часом - і на цьому сходяться представники обох сторін суперечки навколо пам'ятника - у Житомирі за часи незалежності України не було побудовано жодного повноцінного пам'ятника українським діячам. А місцеві скульптури Сергія Корольова і Тараса Шевченка зведені в радянські часи і є лише погруддями. Тільки нинішнього року коштом житомирян було встановлено пам'ятні хрести на честь діячів українського незалежницького підпілля Миколи Сціборського та Омеляна Сеника, вбитих за невідомих обставин у Житомирі в 1941 р. Крім того, ще три роки тому було затверджено проекти пам'ятників Олегу Ольжичу та Іванові Огієнку, але коштів на їх спорудження так і не виділили. Це питання буде розглянуте лише 17 липня, на черговій сесії житомирської міськради.

Очевидно, що незнання житомирянами діячів культури світового масштабу не робить Падеревського меншою постаттю у світовій музичній культурі. Питання в тому, чи зможуть у Житомирі належно популяризувати його творчість і чи вдасться українцям та полякам міста дійти компромісу щодо пам'ятника йому й не дати втягнути себе в непотрібну в нинішній неспокійний час суперечку.