Транзитні дороги: плани на 2019 рік

Звичайно, важливу роль у цьому відіграють безпосередньо автомобільні дороги, якими здійснюються перевезення сировини до місць виробництва, а також транспортування готової продукції у порти й аеропорти.

2019-й є роком украй важливих змін для української дорожньої галузі. По-перше, це другий рік роботи Дорожнього фонду, до якого тепер надходить не 50, а 75% від акцизу на паливо. Також цього року продовжує діяти децентралізація, тож дедалі більше обласних державних адміністрацій приймають на себе не лише відповідальність, а й безпосереднє управління процесом ремонту доріг обласного значення. Нарешті, 2019-й входить до плану "Укравтодору" на 2018–2022 рр. з ремонту доріг державного та міжнародного значення. Це мало не перший кейс за історію незалежної України, коли визначені проекти мають горизонт планування на весь строк їх реалізації і точно будуть виконані замість того, аби заморожуватись і розтягуватися на десятиліття.

Одним із головних стейкхолдерів процесу відновлення доріг є бізнес. Для багатьох товарів і послуг на логістичний компонент припадає вагома частка в структурі собівартості. Якісна інфраструктура та продумані маршрути можуть суттєво вплинути на ефективність бізнесу за рахунок зниження витрат виробництва. У свою чергу, недостатньо розвинений транспортний компонент часто може ставати перешкодою для бізнесу і бути причиною формування додаткових витрат. Серед них - збільшення витрат палива через необхідність шукати оптимальні маршрути не лише за довжиною, але й за мінімально придатною для проїзду якістю полотна. Також варто додати посилену амортизацію транспортних засобів, збільшення часу доставки та, як наслідок, зменшення ефективності роботи транспорту на одиницю часу.

Особливо яскраво вираженим є вплив компонента інфраструктури на експортерів. Конкуруючи на міжнародній арені, компанії повинні використовувати всі наявні переваги, щоб запропонувати клієнтам найкращу ціну при високій якості продукції та перемогти конкурентів за умови наявності на ринку багатьох альтернатив. От чому хороша транспортна інфраструктура є сильною стороною країни базування експортера, яка потім легко трансформується в його власні переваги. Натомість низький рівень розвитку транспорту, погана якість доріг чи невисока пропускна здатність портів і залізниці дуже сильно ускладнюють життя виробникам, інколи нівелюючи їхні інші сильні сторони.

Розуміючи це, в 2019 р. "Укравтодор" продовжив курс на відновлення транзитних магістралей, що найчастіше використовуються вітчизняними експортерами як при доставці товарів виключно автомобільним транспортом, так і у разі їх перевезення до морських портів.

Відповідно по попередніх планів, поточного року "Укравтодор" повинен витратити на дороги більш як 50 млрд грн, що є рекордною для України сумою. Із них близько 33 млрд грн становитимуть надходження від акцизів, трохи більше 14 млрд - субвенції, 2 млрд - фонд безпеки, а також 5 млрд грн вибірки за кредитами в рамках проектів, що фінансуються за рахунок міжнародних фінансових організацій.

Перший із масштабних проектів, що реалізовується ще з 2017 р. і включає відновлення ділянок окремих доріг за рахунок коштів МФО, - це так званий Go Highway. Основна мета Go Highway полягає в тому, щоб з'єднати порти Чорного моря із польським портом Гданська на Балтійському морі. Планується створити справжній транзитний коридор протяжністю понад 1000 км на території України і ще близько 650 км у Польщі. В 2019 р. на проект Go Highway заплановано витратити 4 млрд грн. На цю суму буде відновлено майже 109 км доріг на ділянці від Миколаєва до Одеси, а також між Одесою та Уманню, Уманню та Вінницею, Хмельницьким і Тернополем. Слід зауважити, що велику частину коридору на Заході країни уже було відновлено в 2017–2018 рр. У майбутньому також заплановані роботи на ділянках між Херсоном, Миколаєвом, Одесою та Уманню, що завершають цей коридор з українського боку. До того ж Go Highway можна вважати проектом повноцінної інтеграції української дорожньої мережі в європейську транспортну мережу.

Другий важливий проект - це відновлення автомобільної дороги М-15 Одеса-Рені, фіналізація робіт на якій запланована саме на 2019-й. У рамках окремої бюджетної програми на відновлення 31 км дороги заплановано виділити 1,5 млрд грн. Після завершення реалізації цього масштабного проекту з'явиться надійний і зручний транспортний коридор між Одесою і, зокрема, її морським портом та Молдовою.

Також 2019-го наблизиться до завершення проект відновлення дороги Н-08 Запоріжжя-Маріуполь, яка зможе набагато спростити доставку продукції від одного з найбільш індустріально розвинених міст України до порту на Азовському морі. Цього року на відновлення 45 км доріг у рамках окремої бюджетної програми буде виділено 1 млрд грн, які розподілено між Запорізькою та Донецькою областями.

Так само важливими для бізнесу є об'їзні шляхи міст. Справа в тому, що в Україні чимало доріг національного чи навіть міжнародного значення проходять через населені пункти. Це означає, що в тому числі транзитні вантажівки мають курсувати через міста. За того рівня автомобілізації, який на сьогодні є в Україні, це створює багато незручностей для всіх учасників дорожнього руху через серйозні затори, в які потрапляють хури, а потім підсилюють їхню інтенсивність через очевидну непристосованість габаритів вантажівок до міських умов. У 2019 р. у рамках окремої бюджетної програми планується провести нове будівництво на обході міста Рівного. За планами, на 6 км об'їзної дороги буде витрачено близько 200 млн грн.

Серйозним с точки зору позитивного ефекту є Львівський інвестиційний проект, що включає ремонт доріг на під'їзді до Львова - одного з найбільших туристичних центрів України. У планах на поточний рік відремонтувати 11 км доріг, вартість робіт - близько 500 млн грн.

Особливої уваги потребують проекти МФО, які в основному реалізовуються на головних торговельних і транспортних магістралях України. Так, 2019-го продовжиться реалізація проекту з утримання 187 км дороги Київ-Чоп у рамках контракту OPRC (Output and Performance-based Road Contract, тобто контракту, заснованого на показниках якості). У рамках цього проекту підрядник повністю відповідає за утримання автомобільної дороги та повинен у короткий час усувати будь-які ями чи навіть тріщини на полотні. Окрім цього, він займається прибиранням снігу в зимовий період і здійснює будь-які інші роботи, необхідні для підтримання дороги у гарному стані. Також цього року продовжиться реконструкція обходу міста Житомира та трьох населених пунктів на дорозі М-03 Київ-Харків-Довжанський. На цій же дорозі в 2019 р. триватиме капітальний ремонт 85 км полотна. Капітальний ремонт також продовжиться і на автошляхах міжнародного значення Київ-Одеса та Київ-Чернігів. У свою чергу, на дорогах Київ-Чоп і Київ-Одеса планується будівництво розв'язок, основна мета яких - покращити пропускну здатність доріг, а також підвищити рівень безпеки всіх автомобілістів.

Загалом торік Україна чи не вперше змогла повністю використати доступні нам кредитні гроші в рамках проектів, що фінансуються міжнародними кредиторами. Це неабияке досягнення, особливо якщо врахувати, що раніше нам доводилося навіть заморожувати кошти, що були доступними для держави, бо темпи будівництва були нижчими від запланованих. Таким чином, у 2019 р. планується використати за проектами МФО 5 млрд грн, і з урахуванням позитивного досвіду минулого року є дуже велика ймовірність успішно виконати такий план.

Останнім часом ефективність роботи "Укравтодора" вийшла на новий рівень порівняно з минулими роками. Це результат комплексних заходів - від створення Дорожнього фонду та, як наслідок, збільшення надійності фінансування дорожніх робіт для всіх проектів і до децентралізації галузі та особливого акценту на контролі якості виконання робіт. Тим не менш, на сьогодні в нас іще залишається чимало питань, одним із яких є ваговий контроль на дорогах.

Річ у тому, що для багатьох перевізників за роки незалежності України стало нормальним явищем возити у хурах товарів або сировини в два чи навіть п'ять разів більше від максимально допустимих показників. Якщо врахувати, що вантажний трафік може становити сотні автомобілів на добу, то виходить украй несприятлива ситуація з точки зору необхідності підтримувати задовільний стан доріг. Навіть найкращий асфальт може витримувати навантаження лише у межах норми і не здатен протистояти її значному та систематичному перевищенню. Для порівняння можна взяти США, де хури стають на спеціальні ваги після кожного навантаження. Йдеться про те, що за рейс водії точно проїдуть через кілька пунктів зважування. І якщо інспектори виявлять навантаження на вісь понад норму, то на водіїв чекатимуть настільки великі штрафи, що результати не лише однієї поїздки, але навіть тижня роботи до цього можуть легко вийти в нуль.

Що стосується України, то зараз в "Укравтодора" є чітке розуміння критичної необхідності посилити інтенсивність вагового контролю. Зокрема, це встановлення стаціонарних пунктів контролю в головних транспортних вузлах, щоб кожна вантажівка зважувалася під час пересування і точно не могла обійти систему, окрім виконання нормативів з навантаження.

Та головні зміни всієї системи вагового контролю усе одно мають відбутися у ставленні бізнесу до власної відповідальності за стан доріг. Звичайно, можна довго критикувати українські дороги та стверджувати, що саме транспортний компонент украй негативно впливає на експортний потенціал. Але якщо при цьому випускати у рейс автомобілі масою 202 т при максимально можливих 40 т, то ми ніколи не зможемо досягти ідеального полотна навіть за умови його будівництва іноземними підрядниками та якісного утримання.

У 2019 р. українська дорожня сфера продовжить курс на відновлення, який вона взяла раніше, і до цього часу якраз набрала достатні оберти. Якщо дивитися на плани "Укравтодора" на поточний рік, то очевидно можна простежити акцент саме на транзитних дорогах, розвиток яких сприятиме інтеграції України в європейську транспортну мережу, а також допоможе вітчизняному бізнесу в експорті продукції за кордон.