Споглядаючи розлучення

Після поразки угоди про вихід Сполученого Королівства з ЄС у Палаті громад парламентарії зобов'язали Терезу Мей поновити переговори з Брюсселем.

Черговий візит британської прем'єрки нічого не дав, ЄС категорично проти принципових змін угоди. Часу залишається дедалі менше, доля Брекзиту не визначена, але наслідки для європейської політики і України простежуються ясніше.

Сподівання, що впродовж двох років, передбачених на узгодження виходу Великої Британії з ЄС, Брекзит стане контрольованим процесом, не справдилися. Британський парламент переконливою більшістю відхилив угоду Т. Мей, але різні його фракції не можуть домовитися про інший варіант Брекзиту, тому досягнута угода залишатиметься основним документом. Схвалення поправки депутата-консерватора Г. Брейді про відновлення переговорів із ЄС повернуло пані прем'єр-міністра до знайомого й надскладного завдання - знайти альтернативу найконфліктнішій частині угоди: протоколу щодо Північної Ірландії.

Протокол потрібен для збереження прозорого кордону між Північною Ірландією як частиною Сполученого Королівства та Республікою Ірландія і є гарантією на той випадок, якщо формат майбутніх відносин між Британією та ЄС не вирішить цього питання на постійній основі. Протест понад третини консерваторів і північноірландської Демократичної юніоністської партії (ДЮП), що забезпечує урядові Т. Мей більшість у парламенті, проти протоколу спричинив розгром домовленої угоди в Палаті громад. Перші найбільше незадоволені тим, що активація протоколу обмежить незалежність подальшої торгової політики Британії через використання єдиного зовнішнього тарифу ЄС. Для других - неприйнятне збереження для Північної Ірландії, на відміну від решти території Британії, частини регуляторних норм ЄС, що призведе до різних стандартів усередині Сполученого Королівства та перевірки товарів при перетині Ірландського моря. Консерватори і ДЮП також побоюються, що угода про майбутні відносини з ЄС з'явиться нескоро, і Британія стане заручницею протоколу. ЄС вважає, що потенційні альтернативи, запропоновані британцями, наприклад використання нових технологій для перевірки вантажів, не скасують необхідності прикордонного контролю.

Після провального голосування Т. Мей мала на вибір кілька тактик. Від "м'якого" Брекзиту (постійний митний союз Британії з ЄС та збереження подібних до ЄСівських стандартів) як міжпартійного компромісу пані прем'єр-міністр відмовилася, щоб зберегти єдність Консервативної партії. За задумом, Т. Мей має повернути прихильність бунтівних консерваторів і ДЮП завдяки запевненням чи новим роз'ясненням Брюсселя, але ніхто не хоче поступатися, тому на практиці уряд переноситиме наступне голосування ближче до дати Брекзиту (29 березня 2019 р.), щоб, під загрозою виходу без угоди, схилити парламентаріїв до підтримки наявних домовленостей. Така невизначеність істотно підвищила ймовірність Брекзиту без угоди, хоча окремі депутати від Лейбористської та Консервативної партій пробуватимуть спинити цей несприятливий сценарій на рівні парламенту (досі їм вдалися лише символічні жести). Шанси на реалізацію третього варіанту розвитку подій - збереження членства в ЄС - дедалі більше слабнуть. Ідея проведення другого референдуму, на якому ця опція могла б перемогти, має підтримку лише чверті Палати громад.

Від того, розлучаться Сполучене Королівство і ЄС на основі досягнутих домовленостей чи без угоди, залежать їхні майбутні відносини, які впливатимуть на спосіб вирішення глобальних питань Європи. Упродовж останніх кількох років ЄС реалізує курс на унезалежнення безпекової та оборонної компонент, започаткувавши низку проектів для посилення взаємозв'язку збройних сил держав-членів і підвищення результативності військових розробок. Хоч амбіції ЄС як ніколи серйозні, спільні проекти потребують часу та значного й стабільного фінансування, щоб показати переконливі результати. НАТО загалом позитивно ставиться до нових ініціатив ЄС, бо вони засвідчують готовність Союзу робити більше для власної безпеки, проте потреба координації заходів між НАТО і ЄС для уникнення дублювання залишається. Велика Британія завжди вважала своїм пріоритетом НАТО, тому блокувала деякі ініціативи ЄС, наприклад посилення Європейської оборонної аґенції. Втім, після виходу Сполучене Королівство хоче активної участі в оборонних заходах ЄС, важливих для європейської безпеки. ЄС усвідомлює значення військової спроможності та досвіду Британії, але для нього важливо зберегти різницю між залученням держав-членів і третіх країн, а також продумати майбутні безпекові відносини зі Сполученим Королівством у контексті інтересів інших важливих партнерів поза ЄС, наприклад Норвегії.

У випадку злагодженого Брекзиту Велика Британія та ЄС прагнутимуть інтенсивного безпекового партнерства. Статус третьої держави відносно ЄС обмежуватиме Британію, але вона зможе брати участь у військових і цивільних місіях/операціях ЄС та об'єднаних слідчих командах, координованих Євроюстом і Європолом. Вирішення сторонами питання безпеки інформації та захисту даних відкриє шлях обмінові розвідувальною інформацією і спеціалістами у сфері безпеки та оборони. Британія спонукатиме ЄС визначити правила залучення третіх країн до проектів Європейської оборонної аґенції та умови отримання фінансування з Європейського оборонного фонду так, аби залишити за собою можливість участі в деяких проектах Постійного структурованого співробітництва (PESCO) і в програмі розвитку оборонної промисловості ЄС. Крім того, можуть розвиватись ініціативи, спеціально сплановані поза інституціями ЄС для залучення Великої Британії, зокрема очолена Францією Європейська інтервенційна ініціатива, мета якої - вироблення спільних підходів у військовому стратегуванні.

Якщо майбутні відносини Великої Британії з ЄС ускладнюватимуться, послаблення безпекової співпраці може призвести до ізоляції сторін та фрагментації оборонних ініціатив. За такого сценарію ЄС концентруватиметься на власних безпекових проектах, особливо не залучаючи Велику Британію. Сполучене Королівство може активізувати діяльність у НАТО, започаткувавши нові заходи, якими, на відміну від проектів ЄС, могтиме керувати, або посиливши співпрацю зі США. Водночас Велика Британія докладатиме значно менших зусиль до узгодження оборонних заходів ЄС із діяльністю держав-членів у НАТО.

Для України важливо, щоб безпекові зв'язки між Великою Британією та ЄС залишалися міцними. Якщо вплив Сполученого Королівства на посилення ролі третіх країн у безпекових проектах ЄС буде позитивним, Україні варто заручитися підтримкою Лондона і добиватись участі в нових ініціативах ЄС. Цінною для нашої держави буде координація санкційної політики між Британією і ЄС, бо Сполучене Королівство доклало багато зусиль до запровадження та продовження європейських санкцій проти Росії. Слабша співпраця в питанні санкцій після Брекзиту загрожує посиленням у ЄС блоку держав, які прихильно ставляться до перегляду або скасування антиросійських санкцій. У співпраці з членами ЄС завданнями України будуть: зміцнення групи держав, котра підтримує санкції проти Росії, та налагодження діалогу з країнами, котрі ставлять санкції під сумнів, зокрема Італією й Угорщиною. У разі менш амбітних безпекових відносин між Британією та ЄС Україна постане перед викликом більш закритої безпекової співпраці держав ЄС. Тоді Києву буде доцільно зосередитися на проектах НАТО, кількість і результативність яких значно збільшились із 2014 р. У межах альянсу стратегічною метою буде вироблення ініціатив для подальшого розвитку українських військових спроможностей у співпраці зі США, ЄС та європейськими державами поза Союзом.

Якщо Велика Британія вийде з ЄС на умовах угоди, впродовж перехідного періоду до 2021/2022 р. вона залишатиметься у правовому полі ЄС, утім - без права голосу в його інституціях. Домовлений вихід відкриє шлях переговорам про майбутні відносини, але вони будуть непростими, бо пошук постійного рішення для збереження прозорого кордону на острові Ірландія, очевидно, виявиться ще складнішим, ніж узгодження тимчасової гарантії. Наразі складно передбачити, скільки часу знадобиться сторонам для укладення нової угоди та який вигляд вона матиме (комплексна угода про асоціацію чи окремі угоди про зону вільної торгівлі та безпекове партнерство). Найімовірніше, більшість держав, із якими ЄС має угоди про ЗВТ, погодяться продовжити чинні умови для Британії до завершення перехідного періоду. Паралельно, Британія зможе готуватися до укладення нових угод, продумуючи, скажімо, ліберальніші принципи в торгівлі послугами, але доля цих угод істотно залежить від формату майбутніх відносин із ЄС: активація протоколу щодо Північної Ірландії або створення постійного митного союзу обмежать незалежність британської торговельної політики.

У разі виходу без угоди, який може бути координованим - якщо сторони врегулюють найнагальніші проблеми, або некоординованим - коли ЄС дотримається погрози не співпрацювати без договору, Сполучене Королівство торгуватиме з ЄС на умовах СОТ без надійної перспективи нових домовленостей. Велика Британія опиниться поза всіма торговельними угодами ЄС і зможе одразу вести предметні переговори з іншими державами. Частина їх, певно, погодиться зберегти попередні умови торгівлі, а Британія намагатиметься обстоювати важливі для себе пріоритети й укласти угоди з країнами, котрі ще не мають договорів із ЄС: США, Індією, Австралією, Новою Зеландією, можливо Китаєм. Тим часом чималі обсяги роботи потребують великої команди переговірників, на формування якої, навіть попри залучення спеціалістів із бізнес-середовища, знадобиться час, а переговори зі США, Китаєм та Індією можуть принести чимало труднощів та сюрпризів. Вихід без угоди призведе до низки негайних несприятливих наслідків для Британії - затримки доставок, черг транспорту на кордоні, порушень постачання сільськогосподарської продукції та медичних засобів, підвищення інфляції та подорожчання імпорту.

Для України вихід Британії з ЄС на умовах досягнутої угоди означатиме, що до завершення перехідного періоду британсько-українські торговельні відносини регулюватимуться Угодою про асоціацію між Україною та ЄС. Це дасть сторонам більше часу на створення нових форматів подальшої економічної співпраці, й Україна муситиме виявити наполегливість і креативність, зважаючи на непріоритетність нашого ринку в структурі міжнародної торгівлі Британії. Якщо Сполучене Королівство вийде з ЄС без угоди, то українському уряду доведеться ухвалити низку нагальних рішень щодо продовження співробітництва, адже можна зберегти для Британії умови Угоди про асоціацію з ЄС - чи домовлятися про певні принципові зміни торговельних відносин. Оскільки Брекзит без угоди може негативно позначитися на фінансах Великої Британії (через зменшення торгових оборотів і економічного зростання та додаткові адміністративні витрати) і ЄС (через втрату британських внесків), то Україну може потенційно очікувати зменшення фінансової допомоги від обох партнерів.

Брекзит навряд чи негативно позначиться на інтенсивності британо-українських відносин та активній підтримці Сполученим Королівством проведення реформ в Україні. Однак він впливатиме на європейську політику і внутрішню динаміку ЄС, тому для України велике значення матиме налагодження ефективної тристоронньої комунікації з Британією та ЄС, навіть якщо відносини між ними погіршаться внаслідок виходу без угоди. Україна матиме шанс запропонувати Сполученому Королівству нові форми співпраці, серед яких особливо важитиме посилення безпекового партнерства.