З чого збирається Батьківщина?..

Широко анонсована прем'єр-міністром на початку липня "секретна поїздка" в зону проведення АТО інспекційної групи для перевірки стану матеріально-технічного забезпечення Збройних сил та інших військових формувань закінчилася безславно. Не чутно ні про гучні звільнення військових чиновників, ні про будь-які урядові рішення, з яких було б видно, що в цій сфері буде наведено бодай елементарний порядок.

Хоч як дивно, але інспектори на чолі з заступником міністра оборони П.Мехедом не виявили істотних проблем із забезпеченням особового складу бронежилетами й касками, харчуванням, грішми та іншими матеріальними ресурсами. Виявляється, наші військовослужбовці вже давно повністю всім забезпечені. Ну а сотні волонтерів, що розвозять по військових частинах і блокпостах медикаменти, харчування, бронежилети, форму й каски, - просто ворожі агенти, які хочуть опорочити "якісно організоване логістичне забезпечення" військовослужбовців у зоні АТО.

П.Мехед, якого, до речі, пропонували на Майдані призначити міністром оборони, повідомив керівникові уряду, що він позитивно оцінює систему матеріально-технічного й медичного забезпечення учасників бойових дій. Розходяться між собою не тільки реальність і дані секретного висновку Мехеда, а й, наприклад, дані про забезпечення бронежилетами МО і ГПУ: при потрібних 28 тисячах на початок липня, за даними ГПУ, в армію "пішли" близько 5 тисяч бронежилетів, а за даними заступника міністра Ліщинського - без малого 8 тисяч...

Однак інформація, що надходить із зони АТО, свідчить про те, що чиновники Міноборони не поспішають опікуватися організацією нормальної логістики.

Із приходом нового верховного головнокомандувача П.Порошенка, який закликав жити по-новому, військове відомство продовжує жити по-старому. А це, Петре Олексійовичу, не "папєрєднікі", це вже прорахунки вашої адміністрації. Кадрова політика в Міноборони - зона відповідальності президента.

А кадри хто?

А хто сьогодні забезпечує роботу тилу? Хто здійснює "подвиги" з матеріально-технічним постачанням? У цих "героїв" є прізвища й імена.

Вирушивши на передову, піар-міністр оборони Гелетей забув, а може й не знав, що його перший заступник Б.Буца "дуже хворіє". І його лікарняний було відкрито у зв'язку з листом колишнього виконувача обов'язків глави адміністрації президента С.Пашинського на ім'я О.Турчинова, у якому він відкрито обвинуватив Б.Буцу в усіх проблемах армії (текст листа див. на сайті DT.UA).

Очевидно, С.Пашинський забув, що Б.Буцу на цю посаду призначав Кабінет Міністрів на чолі з А.Яценюком не без участі О.Турчинова, з яким це призначення мали погодити як із верховним головнокомандувачем. А тому за проблеми в армії повинні солідарно відповісти й ці посадовці.

С.Пашинський стверджує, що саме перший заступник міністра оборони заблокував придбання для армії військового майна за гроші благодійників. А за короткий період фактичного перебування Б.Буци на керівних посадах у Міноборони ним "були організовані корупційні схеми в питаннях розробки, закупівлі озброєнь, військової техніки й боєприпасів, реалізації та утилізації надлишкового військового майна".

Ініційована Кабінетом міністрів перевірка діяльності Б.Буци, проведена Нацдержслужбою, вже завершилася. Але про її результати воліють не говорити. Судячи з того, що Кабмін досі не ухвалив рішення про звільнення чиновника, підсумки перевірки невтішні для С.Пашинського, і Б.Буца може вийти сухим із води.

У своєму листі С.Пашинський згадує про керівників структурних підрозділів Міноборони, які також досягли успіхів у "створенні корупційних схем", - І.Одноралова, О.Коратаєва і М.Гольдарба.

На жаль, мені не вдалося знайти у згаданому вище документі бодай одне документальне підтвердження корупційних дій усіх трьох персонажів. Імовірно, С.Пашинський володіє докладнішою інформацією. Але ось епізод із життя М.Гольдарба правоохоронні органи цілком можуть розглянути пильніше.

У кадровому апараті Міноборони зберігається наказ №321 від 27 вересня 2013 року колишнього міністра оборони П.Лебедєва, яким солдату запасу Гольдарбу Максиму Юрійовичу - директорові департаменту внутрішнього аудиту та фінансового контролю Міноборони - присвоєно військове звання... "полковник" (копію документа див. на сайті DT.UA).

Готував і підписував цей наказ генерал-майор С.Борисюк - директор департаменту кадрової політики Міноборони. Джерела в Міноборони повідомляють, що С.Борисюк уже, як і Б.Буца, раптово "занедужав".

В історії України були такі прецеденти (наприклад, історія з першим заступником голови СБУ Сацюком), однак більшість із них закінчувалися кримінальним провадженням із приводу незаконного отримання звань і коштів.

Можливо, у Міноборони є юристи, які дадуть правову оцінку цій ситуації? Гадаю, навряд! У цьому відомстві на посаді директора департаменту правового забезпечення, як і раніше, трудиться полковник юстиції Д.Дем'яненко - основна юридична броня колишніх міністрів оборони Д.Саламатіна і П.Лебедєва.

І по інших департаментах військового відомства картина не менш сумна. Президент навіть особисто зажадав від міністра оборони звільнити двох директорів департаментів цього відомства, які не впоралися з проведенням закупівель озброєнь та амуніції. Але ситуації це не врятує, оскільки в цих місцях корупціонери виростають як гриби - і знищувати треба всю грибницю до останнього корінця, а не збивати ногами шапки.

Через кілька місяців "розродилася" заявою Генпрокуратура, зазначивши, що вивчає ситуацію з бездіяльністю у сфері закупівель керівників структурних підрозділів Міноборони, яка призвела до загибелі військовослужбовців.

Однак прокурорам треба звернути увагу не тільки на саме Міноборони з його кадрами, а й на ту структуру, що формує кадрову політику в цій сфері, - адміністрацію президента, яка повинна відповісти за провал кадрової політики в оборонній сфері.

А от із доводами Інспекції з питань контролю діяльності військових формувань президентської адміністрації неможливо не погодитися. Інспектори вважають, що саме Кабінет міністрів не забезпечив організації ефективної системи матеріально-технічного забезпечення, своєчасної закупівлі зброї, бойової техніки, засобів захисту, речового майна, харчування. Все це описано в цілком секретному документі за №06-14-124Т від 23.06.2014 року, що, схоже, є таємницею навіть для президента. А от для прем'єра точно не секретні два моменти: по-перше, те, що за матеріальне забезпечення армії за Конституцією відповідає уряд, по-друге, з закритих листів на ім'я прем'єра міністрів оборони Тенюха і Коваля абсолютно ясно, що уряд "провідповідався". Крім того, нагадаю: тільки лише 2 липня Кабмін Яценюка затвердив порядок використання коштів, пересланих громадянами на користь армії; тільки того ж таки 2 липня Кабмін затвердив оборонне замовлення, а тендерні процедури спростив за допомогою парламенту лише в середині травня. Хоча війна почалася в березні...

Чиє сьорбало
солдатів об'їдало?

Тішить, що в новинних репортажах П.Порошенко врочисто відвідує чистенькі намети з охайними столиками й скляним посудом. Але, на жаль, потьомкінська реальність, створена військовими командирами й кабмінівськими чиновниками для керівника країни, дуже відрізняється від дійсності.

Тоді як їжу на блокпостах солдати готують собі самі, а волонтери хоч якось постачають їх продуктами, Кабінет Міністрів улаштував дебати про неефективність наявної системи забезпечення харчуванням військовослужбовців на принципах аутсорсингу.

Дійшло до того, що прем'єр-міністр у середині червня цього року доручив Держфінінспекції разом із Генеральною прокуратурою провести перевірку дотримання законодавства під час проведення процедур закупівлі послуг із харчування солдатів.

Уряд прозрів, коли виявилося, що "на манеже все те же" - ТОВ "Укрпродакорд ОР", "Авіка", "Адмет-груп" і ПП "Артек-Союз". Практично про всіх цих комерсантів на сторінках тижневика вже писалося неодноразово. Мною повністю розкриті всі схеми розкрадання бюджетних коштів, а правоохоронні органи порушували кримінальні провадження. Названо конкретні підприємства, через які конвертувалися мільйонні суми. І що? Та нічого! Як завжди, нікого не покарали.

Нагадаю, що тільки в 2012 році з держбюджету за допомогою таких тіньових схем було викрадено 288 млн грн.

До речі, інспектори з адміністрації президента навіть здивувалися, що послуги з харчування армії надають ті ж компанії, які в попередні роки виводили в тіньовий сектор колосальні суми. А якщо ще й глибше вивчити генезис цих структур, то виявиться, що їхнє коріння сягає ще в 2008 рік, коли Міноборони закуповувало в них дорогоцінну ковбасу й майже золоті яйця.

Тільки через підприємство "ТОВ "ОПТУКРПРОМ-ВР" в 20012-2013 роках Міноборони "прокачало" майже 252 млн грн. Контрагенти цього підприємства ТОВ "Белат" й "Риторіо" перерахували частину зазначених коштів ТОВ "Комп'ютер ТЕСВ", "Санрин", "БЮ-100". А тепер найважливіше. Мені здається, що для правоохоронних органів буде нескладно встановити, що це за компанії і які "продукти" вони постачали своїм контрагентам.

Ще один секрет полішинеля представники адміністрації президента виклали все в тому ж таки секретному документі, зазначивши, що система аутсорсингу в тому вигляді, в якому її реалізовано в армії, не в змозі забезпечити якісне харчування особового складу, особливо в польових умовах на блокпостах. Судячи з доповіді інспекторів, у військах узагалі немає польового холодильного обладнання для зберігання свіжого м'яса, риби й інших продуктів.

Особисто мені нескладно було виявити це обладнання у Збройних силах. Єдина проблема, що перебуває воно… у переліку надлишкового військового майна, призначеного для реалізації, який Міноборони в липні (!) відправило на погодження в міністерства й відомства. (Виписки з документа див. на сайті DT.UA.)

Та й це ще не все!

Особливим цинізмом є те, що до цього переліку включено не тільки обладнання для організації харчування солдатів у польових умовах, а й ємності для зберігання й транспортування води, проблеми з забезпеченням якою відомі всім не з чуток.

У цьому ж переліку, крім польових холодильників, мені вдалося виявити і польові кухні, і модульні кухні-їдальні, і польові пекарні, і навіть цілі хлібокомбінати. І все це майно так званої другої категорії, тобто цілком придатне для використання. І Генштаб Куцина цей перелік погоджував...

Може, чиновники Міноборони не знають, що 18 червня цього року їхнє відомство спрямувало лист Кабінету Міністрів за №220/4252 (документ див. на сайті DT.UA), де повідомляється, що з урахуванням досвіду продовольчого забезпечення в ході АТО Збройні сили необхідно забезпечити сучасними зразками технічних засобів приготування їжі, транспортування та зберігання продовольства і води у польових умовах, зокрема модульних їдалень, холодильників-рефрижераторів, хлібопекарень малої потужності тощо.

Як кваліфікувати таку діяльність команди міноборонівських трударів, які працюють над "ефективною" системою матеріально-технічного забезпечення армії? Що це? Недбалість, саботаж, диверсія чи параноя?

У зазначеному вище листі констатується, що існуюча в армії система забезпечення солдатів харчуванням цілком улаштовує Міноборони. Не влаштовує лише низька вартість солдатського пайка та відсутність довгострокових контрактів. Імовірно, трактувати це треба так, що сума відкотів не дуже велика, та й комерсанти не поспішають платити ці відкоти при такій чехарді міністрів.

І як поєднуються всі вищевикладені розбіжності й проблеми з п'ятим пунктом протоколу наради під головуванням прем'єр-міністра від 12 червня цього року, де Міноборони та Мін'юсту доручено провести аналіз договірних відносин із суб'єктами господарювання щодо надання послуг із харчування та ініціювати розрив договорів, які не відповідають інтересам держави? (Документ див. на сайті DT.UA.)

А хто визначить, чи відповідають ці договори інтересам держави, та ініціює їх розірвання? Заступник міністра оборони О.Ліщинський, який за функціоналом відповідає за все матеріально-технічне постачання у військовому відомстві? Навряд чи! Міноборони свою позицію виклало - у них усе гаразд, а Мін'юсту це й поготів непотрібно. Може, прокуратура всерйоз займеться "годувальниками"? Чи знову просто заробить грошей?

У своєму нещодавньому інтерв'ю верховний головнокомандувач П.Порошенко заявив, що волонтери є символом підтримки армії і надають колосальну допомогу військовослужбовцям на передовій.

А взагалі, Петре Олексійовичу, волонтерський рух показує бездіяльність військових чиновників та їхню неспроможність організувати відповідну військову логістику. У самому Міноборони навіть не намагаються знайти тих, хто відповідає за такий жалюгідний стан справ у цій сфері.

Міністерство, інформуючи уряд про проведене службове розслідування щодо незадовільного матеріального забезпечення військовослужбовців, які беруть участь в АТО, вказує, що значна кількість посадовців, які впливали на процеси забезпечення армії, перебувають нині в зоні АТО, і це не дозволяє об'єктивно і в повному обсязі провести розслідування й визначити міру їхньої провини. А тому, констатує Міноборони в листі Кабміну, рішення про притягнення до відповідальності військових чиновників буде ухвалено після закінчення
бойових дій і повернення підрозділів у пункти постійної дислокації.

А навіщо чекати закінчення бойових дій? Треба дружно рушити у військкомати, де, крім штатних дармоїдів, які бігають за малолітніми пацанами для того, щоб їх, ненавчених, як гарматне м'ясо відправити воювати, сидять іще майже 16 тисяч таких самих мобілізованих ледарів, яких держава, крім усього іншого, забезпечує безоплатним харчуванням. Можете зіставити цю кількість із кількістю учасників в АТО? Повірте, цифри не дуже відрізнятимуться.

Ще одну чудову схему практикують наші військкоми, коли забезпечують військовослужбовців військовим майном зі складів. У відомостях указують вартість майна другої категорії, а насправді видають майно четвертої категорії, оцінна вартість якого набагато нижча. Куди йде різниця? Хто і на якому етапі наживається на цій схемі - необхідно ретельно досліджувати. Так само як і те, куди пішло якісне майно... Але це завдання для правоохоронних органів.

Побоююся пильніше подивитися на підготовку армії до опалювального сезону, адже в Міноборони можна знайти досить цікавий документ, ініційований тим-таки О.Ліщинським у самий розпал закупівлі палива для котелень у військових частинах. Документ відбирає право в частин закуповувати паливо самостійно і забезпечує централізацію цих закупівель. А як іще інакше проконтролювати ці грошові потоки? У більшості подібних ситуацій високопоставлені військові чиновники здіймають очі до неба, натякаючи на високі інстанції, які санкціонували подібні відкотні схеми. Хоча, може, це виняток, і Ліщинський за рахунок опту хоче знизити ціну?

Чому ніхто не поставить запитання військовим чиновникам, з яких причин на рахунках Міноборони сьогодні перебуває більш як 4 млрд грн невикористаних коштів? І це в той час, коли більшість мобілізованих військовослужбовців самостійно забезпечують себе всім необхідним, у тому числі бронежилетами й касками.

Найімовірніше тому, що важко контролювати всі процедури закупівель одночасно, інакше раптом щось пролетить повз касу.

За найскромнішими підрахунками, кількість амуніції, купленої військовослужбовцями самостійно або переданої благодійними та волонтерськими організаціями, майже вдвічі перевищує закуплену силовими відомствами для забезпечення військ. Я свідомо опускаю конкретні цифри, щоб не наражати на небезпеку наших воїнів, але стан із забезпеченням Міноборони засобами захисту військовослужбовців критичний, а з огляду на наступний етап мобілізації - жахливий.

Одного не можу зрозуміти. Якщо в нас бронежилети виробляє одна-дві компанії, то навіщо ми утримуємо весь "Укроборонпром", який давно вже міг налагодити випуск вітчизняних бронежилетів і кевларових касок? Кошти для цього потрібні не надто великі, а матеріали й технології в нас у країні давно розроблено, у тому числі в Академії наук. Мало того. Українська наука і промисловість історично посідають провідне становище в галузі матеріалознавства. Розробки вітчизняних учених на основі карбіду бору й карбіду кремнію дозволяють створювати вироби для захисту особового складу та бронетехніки, які не поступаються найкращим світовим зразкам, але з собівартістю майже удвічі нижчою, ніж на світовому ринку. Розробки українських учених використовувалися для забезпечення військ НАТО, у тому числі в Афганістані. Але не нами і не в нас...

Роги й копита
чи "Укроборонпром"?

Я свідомо згадав Державний концерн "Укроборонпром". Ця контора вже давно перестала бути тим самим суб'єктом управління державною власністю в ОПК, якою мала бути. А з огляду на останні кадрові призначення, офіс на Дегтярівській можна забивати дошками. Особливо тішить, що керівниками структурних підрозділів стає памолодь, яка раніше відзначилася на організаціях продажів медикаментів і презервативів, а також у минулому обслуговувала клієнтів у дорогих готелях (у ранзі адміністратора).

Така сама кадрова чехарда розпочалася й на підприємствах, які входять у концерн. При цьому трясуть керівників підприємств успішних. Технологія пошуку годівниць новоспеченими керівниками з концерну не нова. Вона повторюється щоразу. А якби два-три підприємства "Укроборонпрому" не брали участі у виконанні оборонного замовлення, то про роль концерну в забезпеченні обороноздатності країни можна було б узагалі не згадувати.

Навіть в умовах загострення ситуації на Сході країни нове керівництво концерну продовжує лінію своїх попередників - організацію тотального розпродажу майнових комплексів підприємств-учасників. Із цією метою керівники концерну оббивають пороги міністерств і відомств для організації виведення підприємств зі списку стратегічних. Тоді можна спокійно провести дерибан їхнього майна. Природно, що четвертому за півроку керівникові "Укроборонпрому" Р.Романову нема коли займатися питаннями організації виробництва і постачання озброєнь українській армії, коли на порядку денному стоїть розпродаж надлишкового майна та земельних ділянок підприємств.

А ще генеральний директор концерну забув, що виконання поставок зброї в Ірак і Таїланд зірвано, не кажучи вже про те, що жодного кроку не зроблено для диверсифікації ринків збуту зважаючи на припинення експорту товарів військового та подвійного призначення в Росію.

Не менш цікавою проблемою для керівництва концерну "Укроборонпром" мав стати лист Рахункової палати
№02-1582 від 28.07.2014 року, де зазначено, що Міноборони за сприяння держконцерну організувало корупційну схему комісійного розпродажу військового майна через посередницькі структури, а держбюджет недоотримав відповідні відрахування. Схема, за даними Рахункової палати, стартувала в 2012 році і працює досі.

Крім того, через підприємства концерну комерційним структурам продавалися боєздатна техніка та зброя, вертольоти, зенітно-ракетні комплекси, стрілецька зброя та боєприпаси, які потім перепродувалися за кордон, але вже за іншими цінами. Де осідає дельта? Зрозуміло, не в держбюджеті!

Особливим цинізмом відгонює ситуація з виявленою в порту "Октябрьск" безгоспною партією патронів. Виявляється, що з 2000 року в порту валяється 50 млн патронів, які "нікому не належать". У Міноборони взагалі відсутні будь-які облікові дані щодо цих боєприпасів, хоча в порту відомо, що надійшли вони з військової частини А1358 (с. Цвітоха). Не значиться й дебіторська заборгованість за результатами передачі боєприпасів на реалізацію. Про це все Міноборони поінформувало Кабінет міністрів у своєму листі від 23.06.2014 року. І нічого! Отак просто мільйони боєприпасів припадають пилом на портових складах, а ніхто не знає, хто їхній власник. Може, ці патрони не потрібні ні МВС, ні Національній гвардії, ні іншим силовикам? БТРи, заарештовані житомирським слідчим у незапам'ятні часи, теж нікому не потрібні? Адже вони в тому самому порту іржавіють! А як же постійні звернення від цих структур до Міноборони з проханнями передати боєприпаси, зброю та бойову техніку для забезпечення військовослужбовців? (Документ див. на сайті DT.UA).

До речі, про бойову техніку хотілося б згадати окремо. Точніше - про вертольоти.

А чи потрібен країні такий Литвин?

Мене до глибини душі зворушила позиція голови комітету з питань національної безпеки та оборони (!) В.Литвина, який дуже переймався долею приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Українські вертольоти", у якої в оренді перебувають армійські вертольоти, які використовувалися в миротворчих місіях ООН.

Як пише В.Литвин О.Турчинову у своєму листі від 01.04.2014 року, ця компанія не може повернути на вимогу Міноборони та Генерального штабу Українським збройним силам 16 вертольотів, оскільки це матиме для компанії та держави негативні наслідки (текст листа див. на сайті DT.UA).

Далі В.Литвин зазначає, що компанія "Українські вертольоти" щомісяця перераховує за оренду 5,5 млн грн платежів. А найстрашніше при цьому те, що для повернення вертольотів у бойовий стан необхідно витратити майже 16 млн грн на кожну одиницю техніки. Дуже вже сильно переймається голова комітету економією бюджетних коштів. Імовірно, В.Литвин не в курсі тих втрат, яких зазнала авіація в зоні АТО? Може, він не знає, що Міноборони і Національна гвардія збираються додатково закуповувати вертольоти? За ціною двох можна привести в боєздатний стан 16 "литвинівських" вертольотів...

Однак, дізнавшись про те, що проти керівників "Українських вертольотів" порушено кримінальну справу, В.Литвин написав у липні цього року лист голові уряду А.Яценюку, де вказав, що, виявляється, на сьогодні вже відпала потреба в поверненні 16 вертольотів в армію (текст листа на сайті DT.UA). І хто зі співробітників МО сказав таке Володимирові Михайловичу? ГПУ не цікавилася?

Чого б це така активність керівника профільного комітету Верховної Ради в захисті інтересів приватної авіакомпанії на шкоду інтересам власної армії? Може, треба глибше вивчити історію цього питання?

Можна собі уявити, що буде далі з армією та військовослужбовцями в зоні АТО, якщо більшість чиновників і політиків всіх рівнів з такою легкістю ставитимуться до питань забезпечення Збройних сил! У війни немає відпусток, чернеток і дублів. Зберіться, панове відповідальні! Інакше "розберуть"…