Банківська спільнота наголошує, що не можна перекладати на банки виконання соціальних гарантій держави

Уряд намагається посилити втручання у банківську систему, переклавши на неї функції державної підтримки замість вирішення соціальних потреб ветеранів цивілізованим європейським шляхом через цільові бюджетні програми, вважають у Незалежній асоціації банків України (НАБУ).

Занепокоєння у банківського сектору викликає проект постанови уряду "Про затвердження порядку надання позики ветеранам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Ним, зокрема, передбачено механізм одержання позики на будівництво, реконструкцію або капітальний ремонт житлових будинків тощо, передбачених зазначеним законом про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту.

У проекті зазначається, що позика надається у національній валюті та погашається протягом десяти років, починаючи з п'ятого року закінчення будівництва або згідно з договором, укладеним з банком. Умови надання позики, її розмір і сплата відсотків визначаються банківською установою.

Попри благу мету ініціативи, експерти сумніваються, що вона буде реалізована на практиці та вирішить житлове питання військовослужбовців - учасників АТО.

По-перше, при затвердженні норми про погашення позики починаючи з п'ятого року слід зважити, що банки визначають терміни надання кредитів з урахуванням термінів залучення коштів. Наразі залучення коштів є короткостроковими, зокрема, в коштах населення частка депозитів з терміном погашення до трьох місяців перевищує 60%. І при обговоренні проекту постанови на це звернув увагу і Нацбанк. Така норма призведе до погіршення фінансового стану та ліквідності банків, як наслідок, негативно вплине на здатність банків виконувати свої зобов'язання перед вкладниками.

По-друге, на думку НАБУ, проект постанови не узгоджується з Господарським кодексом України, законами України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" і "Про банки і банківську діяльність". Відповідно до законодавства банки самостійно визначають свою кредитну політику та здійснюють кредитування на умовах, визначених нормативними документами банку, а органам державної влади забороняється в будь-який спосіб втручатись у діяльність банку, за винятком випадків, передбачених законом. При цьому законодавством узагалі не передбачено надання банками саме позик, а не кредитів.

Виникає й низка супутніх запитань, наприклад, чому позики передбачаються лише на будівництво/реконструкцію будинків, але не на їх придбання? Дивний підхід, якщо кінцевою метою є вирішення житлового питання ветеранів.

За інформацією НАБУ, держоргани, які розглядали проект постанови, звертали увагу, що надати пільгові позики ветеранам війни на визначені цілі можна шляхом упровадження цільових державних програм зі стимулювання довгострокового банківського кредитування, або шляхом фінансування з держбюджету, або під держгарантії.

Також експерти зауважують, що залучення представників банківської спільноти до обговорення та розробки збалансованого рішення також сприяло б досягненню поставленої мети та того соціального ефекту, який дійсно міг би забезпечити пільгові умови отримання кредитних коштів військовослужбовцями.

Цей випадок тривожить банківську спільноту і у ширшому контексті. Уряд як власник понад половини банківської системи заявив програму роздержавлення у банківському секторі та відмови від втручання у господарську діяльність банків. Наочний приклад наслідків такого втручання у минулому добре відомий: частка NPL у державних банках становить 65% і значно перевищує середній показник ринку.

Тепер вочевидь політика невтручання уряду у роботу банків припинилася. Це прямо суперечить деклараціям влади про дерегуляцію, посилення незалежності банків, наданих у тому числі і міжнародним фінансовим організаціям. Якщо слова розходяться з ділом, то доброго діла не буде.