Як не стати жертвою інформаційної війни?

Автор : Василь Худицький
21 лютого 19:15

Хоч як дивно, але від психологічної напруги найбільше потерпають не ті люди, які перебувають на Майдані, а ті, що спостерігають за пристрастями з екранів телевізорів і моніторів комп'ютерів. А особливо ті, що переглядають репортажі з місця подій чи новини по декілька разів.

 

В Україні триває жорстока інформаційна війна: людей намагаються залякати, придушити їхню ініціативу або ж, навпаки, спонукати до нерозважливих агресивних учинків. Нещодавні події на Майдані з побиттям, насиллям з обох боків - не для осіб із слабкою психікою. Але куди від цього втекти? Та й чи можливо це? На думку психотерапевтів, нинішні переживання вже за кілька місяців можуть вилитися у психічні захворювання - депресивні стани, апатію, нервові зриви або ж підвищення активності, аби перебороти стрес.

Як зазначають психологи, нині відбувається активна фаза спротиву, всі психічні ресурси людей мобілізовані. Про якісь наслідки можна буде говорити після оформлення чи розв'язання політичної ситуації, що склалася. Багато що залежить від того, якою мірою будуть задоволені вимоги протестувальників.

Хоч як дивно, але від психологічної напруги найбільше потерпають не ті люди, які перебувають на Майдані, а ті, що спостерігають за пристрастями з екранів телевізорів і моніторів комп'ютерів. А особливо ті, що переглядають репортажі з місця подій чи новини по декілька разів. На думку лікарів, цього робити не потрібно, негативну інформацію слід дозувати. Почуте й побачене краще обговорити з друзями і знайомими, а не прокручувати увесь час у своїй голові.

"Коли людина сидить біля телевізора - вона в пасивній позиції, пасивно сприймає негативну інформацію. Як наслідок - посилюється відчуття безпорадності, - зазначає львівський психотерапевт Оксана Наконечна. - Щоб стрес не накопичувався, потрібно перейти в активну позицію. Яким чином - це вже кожен вирішує сам".

Нині, як ніколи, спостерігаємо високий рівень агресії в суспільстві. І що прикро - він зростає навіть серед дітей.

"Якщо батьки ще можуть проаналізувати її причини, то діти цього не вміють, - розповідає дитячий психотерапевт Надія Іванців. - Один випадок мене вразив. Однокласники побили хлопчика за його "відмову підписувати асоціацію з ЄС". Коли я запитала, чи розуміє він, про що йдеться, підліток відповів: "Не розумію, але підписувати не буду". Мені шкода, що від цього неможливо вберегти дітей. Діти будують на дитячих майданчиках барикади, граються в те, що відбувається в Києві".

Як убезпечити дітей від негативної інформації? На думку Надії Іванців, це складне питання, бо навряд чи такої інформації вдасться уникнути. Це неможливо, та й неправильно. Бо коли батьки хвилюються і не говорять дітям про причину хвилювання, дитині ще складніше. Дитина теж хвилюється, але не розуміє причини.

"На Майдані я надаю допомогу від простудних захворювань. Серед тих, хто її потребує, є і молоді люди. Хоча вони не завжди знають, що я психотерапевт за освітою, але в розмові часто ставлять різні запитання. Одне з найпоширеніших: "Як ви думаєте, коли і чим усе це закінчиться?". Тобто молодь турбує невідомість", - зазначає Надія Іванців.

Якщо людина отримала якусь негативну інформацію, то це ще не означає, що вона дістане психічну травму. Багато що залежить від самої людини, від того, як вона сприйме почуте, побачене чи прочитане. Адже в кожного людського організму свій механізм опрацювання такої інформації. Інша річ, коли її забагато або вона дуже травматична. Організм із нею не справляється, і тоді людині потрібна допомога психолога.

Найперша порада психотерапевтів - не сприймати будь-яку інформацію за "чисту монету".

"Коли я чую якийсь негатив, то перша реакція завжди емоційна, - розповідає Оксана Наконечна. - І це закономірно. Перше, що хочеться, - з кимось поділитися такою інформацією. Але трохи згодом кажу собі: "Стоп. Треба подумати, проаналізувати, про що йдеться". Моя порада - не поводитися імпульсивно. Слід заспокоїтися. Якщо в інформації є посилання на серйозні джерела, все слід перевірити, якщо ні - увімкнути здоровий глузд. І тоді часто з'ясовується, що почуте чи прочитане не витримує ніякої критики, бо виявляється повною нісенітницею. Та не всі, на жаль, так роблять".

Людина повинна слідкувати за своїм життєвим розкладом, і не лише в сенсі "що й коли їсти чи скільки спати", а й за розпорядком отримання інформації. Не варто без потреби перевантажувати себе, бо доведеться пити заспокійливе. Загалом, на думку психотерапевтів, уникнути негативної інформації неможливо. Хіба що виїхати з країни. Тому краще дізнатися, як дати собі з усім тим раду і не додавати до вже наявних потрясінь іще більшого стресу.