Секс до 8 Березня, або Гармонія інтимного життя

Якщо говорити про сексуальність як поняття - це уявлення про себе як про представника своєї статі, поведінка стосовно партнера, отримання задоволення від сексу.

Не секрет, що в багатьох пар сексуальні стосунки згодом поступово згасають. Зникає потяг один до одного, бажання, новизна, чутливість, наростає напруга в стосунках. Якщо вчасно не вжити заходів, шлюб може розпастися. Насамперед потрібно розібратися із внутрішніми, психологічними причинами того, що відбувається, в кожного з партнерів.

Як зрозуміти, що сексуальне життя не таке, яким має бути? Я виділила б кілька критеріїв:

- втрата відчуття власної привабливості як партнера для сексуальних стосунків;

- зниження цікавості до свого тіла, втіхи від його дослідження та способів отримати задоволення;

- втрата цікавості до сексуальних стосунків, що інакше називається зниженням лібідо;

- втрата здатності отримувати задоволення від сексу, поява неприємних відчуттів як емоційних, так і фізичних;

- зменшення кількості статевих контактів у фізично здорової пари;

- поява т.зв. токсичних відчуттів - сорому, провини, страху, образи, недовіри, відрази в усьому, що стосується теми сексуального життя.

Можемо говорити, що в пари є проблеми з сексуальним життям, вже за наявності трьох критеріїв. Чому так відбувається? Консультуючи подружні не подружні пари, я помітила одну особливість - зміну рольових моделей поведінки в стосунках.

Проходити певні стадії в стосунках - це нормально. На першій стадії, стадії закоханості, хімічні процеси в головному мозку набагато інтенсивніші й активніші. Це підтримує і сексуальний потяг, і взаємну цікавість, і захоплення. У такий період зазвичай сексуальне життя яскраве й насичене, зрідка воно може не приносити задоволення, якщо в одного з партнерів або в обох є психологічні проблеми з самооцінкою. Далі, у нормі, інтенсивність хімічних процесів починає згасати, відповідно, зменшується й інтенсивність почуттів, емоцій, фізичних відчуттів.

Часто зниження інтенсивності сприймається як щось ненормальне, у партнерів можуть з'являтися претензії одне до одного стосовно того, що сексуальне життя більше не приносить колишнього задоволення. Однак у цьому конкретному випадку йдеться про природний процес, коли для потягу та інтенсивності фізичних відчуттів під час сексу достатньо різноманітити сексуальне життя безпечним, обумовленим заздалегідь способом.

Це перша причина розладів у сексуальній сфері в пари. Важливо розуміти, що йдеться саме про проблеми в пари, а не відповідальність одного з партнерів. Оскільки сексуальні стосунки є стосунками, відповідальність за все, що відбувається в них, несуть обидва партнери, навіть якщо один чинить насильство, а інший дозволяє це з собою робити або нікому про це не повідомляє. Жорстоко, але факт.

Однією з причин відсутності повноцінного сексуального життя в стосунках є відсутність базового відчуття безпеки. Якщо розбирати пару як окремих партнерів, то часто це пов'язано з тим, що один з них має психологічну або фізичну травму, пов'язану з сексуальною небезпекою. Не обов'язково йдеться про сексуальне насильство як таке, це може бути перегляд невідповідного фільму в невідповідному віці, випадково побачений (у ранньому віці) статевий акт батьків, зустріч з ексгібіціоністом на вулиці або відсутність базової сексуальної грамотності на момент першого сексуального акту, навіть якщо він відбувся з коханим, добровільно.

У цьому випадку формується відчуття, що секс і безпека - речі несумісні. Кожний сексуальний акт у такої людини є угодою із собою, постійним контролем процесу та відсутністю фізичного й емоційного розслаблення. По суті, це насильство над собою, що не може приносити задоволення і рано чи пізно спричиняє сильну втому. Базова небезпека призводить до серйозних проблем у сексуальному житті, коли один партнер недостатньо чутливий і недостатньо турботливий щодо другого і тим самим позбавляє його безпеки. Причиною такої поведінки часто є відсутність чутливості навіть до самого себе. Секс для таких людей - нерідко процес більше фізіологічний, ніж емоційний. Але для якісного сексуального життя необхідна наявність обох компонентів. Тут виникає розбіжність: для одного цей процес пов'язаний з емоційним дискомфортом, для другого - з фізичною потребою.

Ще одна причина - це зміна рольової моделі поведінки одного або обох партнерів. Найчастіше сексуальні стосунки тут від початку будуються так, що один з партнерів виконує батьківську функцію, а другий - дитячу. Якщо, припустимо, чоловік виконує роль годувальника, є надмірно турботливим, надто м'яким, то, швидше за все, у другого партнера виникне т.зв. перенесення.

Перенесення - це присвоювання батьківських рис іншій людині, у цьому випадку - партнеру в стосунках. Іноді це перенесення досить приємне, якщо партнер, який виконує батьківську роль, є справді позитивним і турботливим. А іноді перенесення буває досить драматичним, коли на партнера переноситься риса деспотичного з батьків, який не стільки піклується, скільки контролює. Наприклад, дуже ревнивий партнер занадто контролює, надмірно втягується в другого. У цьому випадку другому нічого не залишається, як бути дитиною, котра боїться фізичного контакту або відчуває сором. Оскільки поруч не доросла рівна людина, а уособлення батьків, а між батьками і дітьми в нормі секс неможливий.

Нерідко у своїй практиці я зустрічаю й інші випадки, коли чоловік, який психологічно не відбувся, займає дуже пасивну позицію, виконує роль домогосподарки, дуже добрий і турботливий. Жінка ж при цьому виконує чоловічу роль - заробляє гроші, оплачує рахунки, вирішує всі побутові проблеми. У неї немає можливості відчути себе жінкою, слабкою і беззахисною. Але не в дитячому розумінні, а саме в жіночому. Відчути себе поруч із чоловіком. У такому варіанті сексуальний потяг жінки зникає, оскільки не активуються ділянки мозку, які в нас мають активуватися в присутності партнера. Це нормально, коли партнери рівні, але не нормально, коли вони міняються ролями. Можливість почуватися комфортно у своїй ролі втрачають чоловіки.

Наступна важлива причина - відсутність базової сексуальної грамотності. Часто тема досить затребувана навіть у школах. Дітям розповідають про секс і його безпеку. Але чомусь у більшості дорослих людей (у віці від 30 років) я помічаю яскраво виражений сором під час обговорення теми сексу або повне емоційне відсторонення від цієї теми. Воно й зрозуміло, адже тривалий час сексу в нас взагалі "не було".

Батьки не розмовляли з дітьми про те, що це нормально - досліджувати своє тіло, що нормально приносити собі задоволення і цікавитися тілом іншої людини. Нормально запитувати про контрацепцію, оргазм, полюції чи аборти. Але більшість батьків лякається таких запитань, вважаючи це ознакою дитячої розбещеності. Соромлячись, батьки формують сором і в дітях.

Навіть дивно, наскільки часто мені доводиться пояснювати людям, одруженим не один десяток років, якісь базові речі про те, що це нормально обговорювати, що подобається партнеру, як хотілося б спробувати і що незручно або боляче.

Розвиток сексуальної грамотності - це перша умова відновлення сексуального життя. Так, надивившись порнографічних фільмів, люди очікують чогось подібного від партнера. Вони навіть не усвідомлюють, що в цих фільмах справжнього статевого акту найчастіше взагалі не відбувається, а тим паче оргазму. Не соромтеся читати відповідну літературу і звертатися до фахівців. Адже багато людей не розуміють, що відсутність регулярного і сексуального життя в парі - це дуже серйозна, але цілком вирішувана проблема. Якщо ви самі не можете налагодити стосунки, дуже важливо звернутися до сімейного психотерапевта й сексолога. З першим необхідно працювати в парі. Психотерапевт - свого роду медіатор, перекладач потреби одного партнера на мову другого. Сексолог зможе багато чого розповісти про ваше тіло і позбавити вас тілесних блоків. Знаходьте спільну мову, пізнавайте одне одного, вчіться отримувати задоволення, щоб секс був не тільки "на свята".