Уже у квітні буде спекотно

Ситуація на ринку нафтопродуктів України залишається напруженою. Головний дестабілізуючий чинник - валютна волатильність.

Оптовий, а за ним і роздрібний ринок відреагували на ослаблення долара на початку березня до 9,3 грн відчутним зниженням цін, ще раз показавши прямий зв'язок паливного ринку з валютним. Однак уже до кінця цієї самої декади, коли на міжбанку курс долара наблизився до 10,5 грн, цю залежність було продемонстровано знову: ціни пішли вгору.

Водночас ключовим питанням березня залишається швидше не цінова, а ресурсна ситуація.

За оперативними даними, імпорт дизельного палива в Україну в першій декаді березня 2014 р. знизився вдвічі порівняно з аналогічним періодом минулого року - з 112,9 тис. т до 65,4 тис. При цьому імпорт бензину залишився на торішньому рівні й становив близько 50 тис. т.

"Сьогодні ми воліємо знизити закупівлі до мінімуму, ризики дуже високі", - каже один із трейдерів. Щоправда, є й інша категорія постачальників, які дуже успішно монетизують ризики та завдяки яким на ринку залишається хоч якась пропозиція. Це підкреслює той факт, що ціни на автомобільні партії нафтопродуктів сьогодні практично перевищують роздрібні.

Білорусь змушує хвилюватися

Внутрішні чинники породжують дестабілізацію зовнішніх. Як показує опитування "Консалтингової групи А-95", у березні фактично зупинено поставки палива з Росії. Політична версія тут поки що не знайшла підтвердження.

"Поставки з інших напрямів сьогодні вигідніші, російське паливо "не проходить", - розповідає джерело на ринку, не розвиваючи теми примари можливого ембарго, що витає на ринку.

Як повідомлялося раніше, з огляду на валютну нестабільність і зрив контрактів через обмежувальні заходи Нацбанку щодо доступу до валюти (постанова №49 від 6 лютого 2014 р.), ряд великих експортерів перейшли на повну передоплату, притім по той бік кордону. Так вчинили "Орлен Летува" та "Білоруська нафтова компанія". Аналогічне рішення прийняла також "Роснефть" при торгівлі білоруським паливом, чим спочатку спровокувала хвилю чуток про негласне припинення відвантажень в Україну.

"Ми страхуємося, як і всі інші, але ми продаємо паливо на кордоні українським компаніям без обмежень", - розповіло джерело в компанії "РН-Украина". Очевидно також і те, що почастішання розмов із використанням слова "експропріація" також не сприяє поставкам додаткових обсягів нафтопродуктів в Україну.

Іншим сюрпризом з білоруського боку стало підвищення цін на паливо Мозирського НПЗ. Так, якщо раніше рівень цін на дизпаливо цього виробника дорівнював рівню котирування на Балтиці, то з 7 березня білоруси встановили премію 30–45 дол./т. Така сама доля спіткала й бензини. Це призвело до відмови українських трейдерів від придбання мозирського ДП і зробило свій внесок у дестабілізацію поставок у середині березня. Через кілька днів білоруси ситуацію відіграли, але осад, як кажуть, залишився.

Чи було це спробою скористатися моментом? Невідомо. Є й більш прозаїчні версії, що, мовляв, хтось не розібрався в ситуації. Хай там як, поки що все повернулося на круги свої, хоча обсяги поставок з Білорусі залишаються низькими. "Платять українці дуже погано", - каже білоруський трейдер.

Якщо говорити загалом про Білорусь, найбільшого постачальника моторних палив в Україну, то необхідно звернути увагу на позицію Олександра Лукашенка. По-перше, він єдиний на пострадянському просторі поставив й оголосив правильний діагноз українській революції, по-друге, Олександр Григорович акцентує увагу на непорушності міцних торговельних зв'язків з Україною, особливо в енергетичному секторі. Це й не дивно, тому що в 2013 р. близько 70% товарообігу між нашими країнами припадало на нафтопродукти. При цьому сябри одержують тут найкращу ціну, що багато в чому формує результат білоруської нафтопереробки.

Україна в цих поставках зацікавлена, але чи зможе Мінськ устояти перед пресингом Кремля, якщо такий з'явиться?

Разом із весняним сонцем почав прокидатися й попит на паливо. Уже зрозуміло, що як на колонках, так і в промисловому секторі про торішні рівні навряд чи слід говорити - грошей немає. Однак і темпи відставання поставок від торішніх дуже високі. Цього року у квітні буде спекотно.