Хто очистить ринок від нелегальних заправок?

Автор : Артем Куюн
04 грудня 00:00

Хто очистить ринок від нелегальних заправок?

 

Добра половина пунктів заправки скрапленим газом у столиці тією чи іншою мірою незаконні. Перші спроби влади боротися з цією напастю розкрили чимало нюансів. Виявляється, навіть самовільно зведений об'єкт знести не так просто. До того ж, як правило, якісь документи у так званих підпарканників є. У листопаді 2015-го процес демонтажу нелегалів вийшов на новий виток, викликавши закономірну бурю емоцій з боку власників газозаправок, що підлягали демонтажу. Є й об'єктивні претензії, але вони губляться на тлі основних принципів ринку - рівної конкуренції та обов'язковості сплати податків.

"Газові бочки" буквально заполонили Київ. Їх "розкидано" не лише уздовж доріг, а й по автостоянках, АТП і підворіттях. Об'єднує ці об'єкти відсутність усієї необхідної дозвільної документації. До середини 2015 р. таких нелегальних модулів у столиці експерти налічили понад 250.

Перша спроба системної боротьби міської влади з цієї броунівською забудовою відбулася минулого літа. Було створено тимчасову контрольну комісію (ТКК) при Київраді, яку очолив депутат Віталій Даниленко. Пожежа на нафтобазі компанії БРСМ у Василькові стала каталізатором перших демонтажів нелегальних АГЗС. Долаючи відчайдушний опір "дірочників", у Києві й поблизу нього знесли майже 20 об'єктів. Дивлячись на це, багато власників напівлегальних і нелегальних заправок просто закрили "свій бізнес" і навіть самостійно вивезли обладнання… від гріха подалі.

Однак невдовзі робота комісії закінчилася вкрай огидним корупційним скандалом: голову комісії Даниленка затримала СБУ в серпні за вимагання грошей з "нелегалів". Більшість членів ТКК, до якої увійшли й одіозні депутати, як Марко Гресь, Олександр Пабат, Сергій Кримчак, пішли в тінь, демонтаж незаконно встановлених АГЗС стих, а раніше знесені заправки з'явилися знову.

Зносити, не можна помилувати

Новий етап розпочався минулої осені. Цього разу ініціативу було віддано транспортному департаменту КМДА на чолі з Олександром Козловським. Справа йшла так-сяк. Як зізнався чиновник під час круглого столу на галузевому форумі LPG Ukraine 2015, процес буксує з ряду причин технічного характеру. "Компанії, які надають нам газовози для відкачування газу з модулів перед їхнім демонтажем, щодня одержують погрози, - заявив О.Козловський. - Пропозицій маса, але вони одразу зникають, щойно власник дізнається, для чого потрібен транспорт".

До кінця листопада влада домовилася про транспортне співробітництво з великими мережами АЗК, і демонтажі продовжилися. Втім, як зізнався сам очільник транспортного департаменту, з усіх знесених об'єктів (45 заправок) не повернулися на місце тільки дві, а деякі заправки зносили вже тричі.

У листопаді активність КМДА зустріла організовану відсіч з боку власників демонтованих заправок. Вони, зокрема, звинувачують головного виконавця знесення - КП "Київблагоустрій" - у грубих технічних порушеннях як у технічній частині, так і в нормативній. Наприклад, працівники компанії не виконують вимог із вручення припису про демонтаж, який дає власникові триденний термін на самостійне припинення роботи. Крім того, під час кількох останніх "операцій" було пошкоджено обладнання й створено аварійну ситуацію.

Основна ж претензія - непрозорість черговості демонтажу й формування списку "під знесення". Олександр Козловський стверджує, що списку фактично немає, а принцип пріоритетів позначений у такий спосіб: "Оцінюємо можливості, дивимося на карту й виїжджаємо".

Найвагоміший аргумент "нелегалів": чому серед демонтованих об'єктів немає жодного модуля одіозного "Барса" - найбільшої мережі з 50 "підпарканних" заправок, який водночас є своєрідним лідером за порушенням всіляких норм безпеки й податкової дисципліни?

Джерела в галузевих колах пов'язують таку "щасливість" із впливовістю та можливостями фактичного власника мережі Андрія Кравця, колишнього "завгоспа" адміністрації Януковича.

Зносити не можна, помилувати

У зв'язку із загостренням боротьби з нелегальними "газозаправниками" оператори більшості АГЗП, які вважають свій бізнес легальним, створили "Першу київську асоціацію скрапленого газу" (ПКАСГ). Її позиція позначена так: бездумно зачищати місто від необхідної споживачеві інфраструктури не можна, потрібно змінити норми й дати можливість легалізуватися.

Серед наслідків відходу дрібних операторів з ринку асоціація "лякає" громадськість неминучим зростанням цін, транспортним колапсам і втратою багатьох робочих місць.

"Якщо приберемо всі АГЗП, настане транспортний колапс. Ми говоримо про відмінність між супермаркетом і мінімаркетом - обидві форми мають бути. Якщо наш бізнес піде з ринку, то споживач платитиме не 30–40 копійок маржі на літрі газу, а 4–5 грн/л, як вони зараз платять за бензин", - повідомив О.Приступов, президент ПКАСГ.

Водночас він стверджує, що члени об'єднання мають усі необхідні технічні й торговельні дозволи, а також дотримуються касової дисципліни. Про земельні документи в асоціації говорять неохоче, називаючи це "вузьким місцем", але за фактом у цих заправок таких документів просто немає. Саме на цьому "вузькому місці" будує свою залізобетонну позицію мерія: за яким правом ви щось зводите на нашій землі?

Варіант влади - зачистити місто "під нуль", а потім забудувати його за пропонованою схемою, ПКАСГ відкидає. За словами О.Приступова, під час співробітництва з Даниленком деякі мережі вже платили чималі суми невідомим фірмам за проекти з наступним одержанням документів на землю. Шукають ці фірми досі, тому недовіру операторів почасти можна зрозуміти.

При цьому факт порушення закону очевидний - документів на землю зараз немає, як не було їх і при прийнятті рішення про будівництво заправки.

"Хто змушував вас будувати ці об'єкти без дозволів і документів на землю?! - звернувся до операторів моноблоків лідер полтавської компанії "Автотранс" Сергій Михайлик під час круглого столу на LPG Ukraine 2015. - Ми вкладаємо мільйон, а хтось копійки. Правил мають дотримуватися всі, тоді це буде ринок. Якщо комусь треба три узгодження, а комусь десять, це нечесно. Тут не може бути півзаходів".

Остаточно скомпрометувала себе в цій ситуації базова "Українська асоціація скрапленого газу" (УАСГ) - найдавніше об'єднання торговців скрапленим газом, яка, здавалося, покликана відстоювати цивілізований ринок і конкуренцію. "УАСГ не створена, щоб розбирати міжкорпоративні конфлікти. Кожен учасник ринку має право на своє місце під сонцем у рамках законодавчого поля", - заявив виконавчий директор Олег Широков, урівнявши фактично цивілізований і нелегальний бізнес. Тим часом, за наявними даними, активні члени УАСГ, зокрема компанія "Надія", беруть посильну участь у програмі демонтажів, надавши на прохання КМДА газовоз для відкачування палива із ліквідованих заправок.

Під носом у ДФС

В описаній ситуації дивує сліпота податківців. Річ у тім, що багато "дірочників" торгують без видачі касового чека. Тим часом скраплений газ є підакцизним товаром, і при його роздрібному продажу має сплачуватися 5-відсотковий збір. Але якщо немає каси, немає й акцизу. За розрахунками "Консалтингової групи А-95", щомісяця повз столичний бюджет проходить 9–10 млн грн цього податку.

Позиція ДФС дивна ще й тому, що розгул безчекової торгівлі відбувається під носом у фіскального головкому - у Києві. Що вже й казати про периферію! Так, загальновідомо, що вже давно без чека відпускається газ із модулів, розташованих у комплексі із заправками Marshal - великої мережі заправок на Сході країни, хоча є об'єкти і в Київській області.

На пряме запитання про те, як можлива подібна ситуація, податківці пропонують починати з себе і… телефонувати зі скаргами на гарячу лінію служби.

Однак дивує і позиція київської влади - згаданий 5-відсотковий податок запроваджувався в рамках програми децентралізації й призначений для місцевих бюджетів. Іншими словами, вигода КМДА від ліквідації тіньового сегмента газового ринку пряма. Для початку в співпраці із столичними податківцями можна було б "обілетити" нелегальні АЗС - змусити їх торгувати через касу й одержувати від цієї біди хоча б фінансовий результат. Згодом можна було б перейти до детальнішого вивчення цих об'єктів на предмет знесення.

Хай там як, а столичній мерії та її службам необхідно засукати рукава не тільки для демонтажів, а й для коректної "паперової" роботи - у демонтованих об'єктів не має бути жодного шансу звинуватити владу в незаконних діях. А якщо ні, то хороша справа може знову захлинутися.