В Україні робитимуть бізнес на виконанні судових рішень

Заробляти на боржниках, примушуючи їх виконувати свої зобов'язання перед кредиторами, тривалий час примудряються вітчизняні колекторські компанії. Чутки про те, що в Україні з'являться приватні судові виконавці, стали поширюватися торік. Однак лише недавно вони набрали досить чітких обрисів.

Міністерство юстиції спільно з представниками громадських організацій та експертами підготувало законопроекти, а Кабінет міністрів – презентував нову редакцію Закону "Про виконавче провадження" і проект закону "Про державну виконавчу службу та приватних виконавців", які істотно змінюють виконавчу службу.

Навіщо потрібні такі зміни, пояснила перший заступник міністра юстиції Наталія Севастьянова. За її словами, в Україні склалася катастрофічна ситуація, коли близько 70% судових рішень не виконуються. Причинами такого стану справ вона назвала не лише недосконале законодавче забезпечення діяльності цих органів та слабку електронну взаємодію з іншими органами влади, а й низьку заробітну платню службовців, відсутність у них мотивації до праці, несправедливий розподіл виконавчих проваджень серед них та закритість процесу примусового виконання судових рішень.

"З цих та інших причин, - наголосила посадовець, – процес примусового виконання судових рішень зволікається в часі, й, зрештою, втрачається можливість знайти майно, яке потрібно реалізувати, та виконати судове рішення".

Якщо ж почне працювати змішана система з участю приватних виконавців, буде створено здорову конкуренцію в цій сфері, й низка проблем відпадутьсамі собою, переконана Наталія Севастьянова. З нею солідарний заступник міністра юстиції з питань виконавчої служби Сергій Шкляр, який також вважає, що змішана система забезпечить реальне виконання рішень у розумні терміни.

"Перевагами для громадян є те, – заявив він, – що в них буде право вибору, до кого звертатися. Це підвищить довіру стягувача до виконавця. Також це позитивно позначиться на скороченні термінів виконання судових рішень та ефективності виконавчого провадження".

Окрім того, у працівників виконавчої служби з'явиться мотивація до роботи, а витрати бюджету на утримання цього державного органу будуть зменшені, оскільки частину функцій заберуть на себе приватні виконавці. Та й надходження до держбюджету збільшаться за рахунок податків приватних виконавців і виконавчого збору від реалізації майна.

То хто ж, згідно із законодавчими змінами, може стати приватним виконавцем? Ним може бути особа, котра має два роки юридичного стажу, або особа, котра має рік стажу роботи державним виконавцем, нотаріусом, адвокатом, арбітражним керуючим. Усі кандидати в приватні виконавці пройдуть відповідне навчання та стажування. Іспити в них прийматиме кваліфікаційна дисциплінарна комісії, яку невдовзі планують створити.

Важливими нормами законопроекту є й ті, які передбачають страхування відповідальності приватного виконавця та його обов'язкове членство в Національній палаті приватних виконавців. Саме ця структура здійснюватиме дисциплінарний нагляд за їхньою роботою і водночас захищатиме права приватних виконавців.

Слід також зазначити, що на перших етапах реформи для цих фахівців встановлюються обмеження на певні категорії виконавчих проваджень. Зокрема, вони не зможуть братися до тих судових справ, у яких боржником чи стягувачем є держава, органи державної влади та самоврядування, підприємства й установи, в яких держава володіє, щонайменше, 25% акцій. Не зможуть приватні виконавці займатися і відчуженням державного чи комунального майна, а також вселяти чи виселяти громадян. Усе це наразі залишатиметься у компетенції держслужбовців.

Що ж до боржників, то законодавчими змінами передбачається створення відкритого реєстру боржників, до якого матимуть доступ працівники державних установ, правоохоронних органів, фінансових установ, державні, приватні виконавці та особи, стосовно яких порушені провадження. Причому внесення в цей реєстр боржників відбуватиметься автоматично після відкриття виконавчого провадження.

З приводу початку роботи цих новацій законодавча й виконавча гілки влади випромінюють оптимізм. У термінах трохи розходяться, однак стверджують, що вже нинішнього року матимемо приватних виконавців. Принаймні таке обіцяє Сергій Шкляр. Його безпосередній начальник – міністр юстиції Павло Петренко – запевняє, що для реформи системи виконавчої служби знадобиться півтора-два роки, однак запустити цей процес планує вже з середини 2015 р., після прийняття закону та створення відповідної підзаконної бази для складання іспитів доступу до професії. Тоді, мовляв, і можна починати формувати професійний склад приватних виконавців.

Народний депутат, заступник голови парламентського комітету з питань правової політики та правосуддя Сергій Алексєєв конкретних термінів не називає, однак погоджується, що до кінця року нова система може почати працювати. Певна стриманість у прогнозах, мабуть, продиктована тим, що Рада з питань судової реформи (консультативно-дорадчий орган при президентові України) працює над своїми законопроектами.

Нардеп стверджує, що це не альтернативні документи, а об'єднавчі, які оптимізують процес їх прийняття. Над ними спільно працюють парламентарії, урядовці, фахівці Адміністрації президента. І роблять це вони задля того, щоб не марнувати час на розгляд у сесійній залі двох законопроектів, поспіхом вносячи поправки.

Мовляв, нам потрібен такий документ, який істотно підвищить рівень реалізації судових рішень. Нині він надто низький, і Україні на це неодноразово вказував Європейський суд з прав людини. Саме з метою підвищення цього показника та подолання корупції у державній виконавчій службі, стверджує Сергій Алексєєв, і створюється альтернативна (приватна) виконавча служба. І застерігає: не треба боятися її переродження в якусь колекторську компанію. У законопроекті є страхові механізми, якими встановлено професійну та кримінальну відповідальність за протиправні дії приватних виконавців.