Посилковий саботаж?

Ось уже рік, як парламент ухвалив закон, що обмежує до трьох на місяць кількість міжнародних посилок (кожна вартістю до 150 євро без сплати податків).

Цілий рік ДФС і поштовим операторам було відпущено на підготовку до цих законодавчих новацій, які набирають чинності з 2019 року. Але, як видно з заяв, ні ДФС, ні поштовий бізнес відповідної роботи не провадять. Створюється враження, що вони, м'яко кажучи, не зацікавлені в наведенні порядку в цій сфері.

Із наближенням години Х тема транскордонних електронних покупок (cross-border e-commerce) актуалізується. Обмеження безмитних лімітів на придбання з-за кордону стоїть десь в одному ряду з "євробляхами" і субсидіями у світлі підняття ціни на газ. Український дискурс зводиться до тези: обмежувати не можна тому, що ми бідні. Апелюючи до найпростішого - потреб і відчуття, що знову нас обмежують, - спритні маніпулятори не дають думці розвиватися далі в пошуку іншої інформації, яка дасть повну картину.

Загальносвітова проблема

Щорічно транскордонна e-commerce зростає на 12–17%. Це стрімке зростання супроводжується ризиками й загрозами, які намагаються вирішити уряди інших країн, Єврокомісія, Організація економічного співробітництва і розвитку, Всесвітня митна організація... У світі дискусія про крос-бордінг базується на зовсім інших, ніж в Україні, тезах.

Ідеться про безпеку - через поштові й експрес-відправлення у світі поширюють наркотики, зброю, токсичні речовини, заборонені лікарські препарати, контрафакт. І про фінанси - зростає кількість відправлень, задекларованих під мінімальне граничне значення вартості. У результаті комерційні партії дорогих товарів потрапляють у країни як дешеві посилки, які не підлягають оподаткуванню. ЄС оцінив свої щорічні втрати від таких схем в 1 млрд євро.

А ще йдеться про інституціональну спроможність держави та її органів контролювати й адмініструвати міжнародні поштові та експрес-відправлення (МПВ і МЕВ), яких дедалі більшає, забезпечивши безпеку та сплату податків, запобігаючи схемам заниження вартості посилок і безподатковому імпорту під виглядом посилок для себе.

В Україні зростання всього e-commerce 2017 року становило 30%. Зростає й транскордонна торгівля, збільшивши кількість МПВ і МЕВ у 7 разів із 2014 року в штуках і в 5 разів відповідно до заявленої вартості. При цьому 99% - це посилки до граничного значення в 150 євро. Як зазначає Всесвітня митна організація у своєму звіті за 2017 рік, існування граничних значень на безподаткове ввезення поштових та експрес-відправлень призводить до заниження вартості та дроблення комерційних партій вантажів. Так, 2016 року Республіка Польща відправила в Україну 15,2 млн посилок, а, за даними ДФС, протягом цього самого періоду в Україну їх завезено утричі більше - 45,6 млн.

Гравці й ігри

На українському ринку МПВ і МЕВ провадять бізнес 28 гравців: 8 поштових операторів і 20 експрес-перевізників. При цьому 92,3% усіх МПВ і МЕВ (за результатами січня-червня 2018 р.) переміщають п'ять компаній: ПАТ "Укрпошта", ТОВ "СП Росан", ТОВ "Нова пошта інтернешнл", ТОВ "Преміум пакет ГМБХ енд Ко. Кг", ТОВ "Інтернешнл кур'єр сервіс".

За період січень-червень 2018 р. на територію України було переміщено майже 22 млн посилок. При цьому беззастережним лідером є "Укрпошта" з майже ¾ частки ринку.

У структурі МЕВ лідирує ТОВ "Нова пошта інтернешнл" із часткою 48%. ТОВ "Інтернешнл кур'єр сервіс" має частку 15%, ВАТ "ДХЛ інтернешнл Україна" - 10%.

Цікаво, що серед компаній, які завозять посилки, п'ять не здійснюють діяльності на експорт: ТОВ "Транс-логістик-сервіс", ТОВ "Преміум пакет ГМБХ енд Ко. Кг", ТОВ "Східно-європейський експрес", ТОВ "Інтернешнл кур'єр сервіс", ТОВ "Полекс експрес". І, напевно, це не випадково. Іноді товар на митниці все-таки затримують, проводячи належну перевірку, у результаті якої виявляються факти невідповідності поставок статусу поштових відправлень.

Зокрема, у жовтні Delo.ua повідомило, що поштовий оператор ТОВ "Преміум пакет ГМБХ енд Ко. Кг" намагався завезти в Україну телефони під виглядом посилок: "Через український пункт пропуску "Ягодин" намагалися ввезти майже 3,5 тис. мобільних телефонів загальною вартістю близько 700 тис. дол. Про це повідомила в Facebook прес-секретар генерального прокурора Лариса Сарган..."

При цьому ДФС заявляє, що нині вона не має змоги адмініструвати зрослий обсяг поштових відправлень і не може ідентифікувати одержувача. Дані, отримувані ДФС від поштових і експрес-операторів, недостатні й несвоєчасні для оцінювання ризиків, належного митного контролю та складання бази одержувачів. І це стало формальною причиною, через яку ДФС не створила системи взаємодії з поштовими та експрес-операторами для реалізації норм Закону №2245-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу і деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році", які передбачали боротьбу із ввезенням комерційних партій товару під виглядом поштових відправлень.

І це на тлі зростання статистики: тільки за 9 місяців 2018 р. посилок надійшло більше, ніж за весь 2017-й. Природно, без автоматизованого контролю вже не обійтися.

Адже такий необхідний у боротьбі з поштовою контрабандою IT-продукт для відстеження кожного експрес-відправлення мав бути розроблений понад 10 років тому - на виконання наказу Держмитслужби від 3 вересня 2007 р. №728.

Платять усі

Банальне обмеження вартості посилки в цивілізованому світі вже неактуальне. Так, ЄС має намір відмовитися від нинішнього граничного ліміту в 22 євро і з 2021 року перейти на оподаткування всіх посилок. Нова система One Stop Shop має на увазі сплату ПДВ у місці продажу для всіх, хто імпортує в ЄС.

Автоматизація процесів роботи між контролюючими органами та перевізниками, розробка доступних, зрозумілих, ефективних сервісів для сплати податків дозволить забезпечити рівний доступ і контроль. Дедалі більше країн схиляються до моделі, відповідно до якої обов'язок зібрати й сплатити податки покладається на продавця.

Україна ж іде архаїчним шляхом зниження порога безподаткового ліміту: тепер зі 150 до 100 євро. Але й це їй вдається з неабиякими зусиллями. Відповідні зміни підготовлено до Податкового кодексу, а ось про відповідні норми до Митного знову "забули", за даними наших джерел у Кабміні, з легкої подачі міністра інфраструктури В.Омеляна, у підпорядкуванні якого ПАТ "Укрпошта". А розробка IT-сервісів, автоматизація процесів, складання реєстру одержувачів залишаються для країни непосильною ношею, демонструючи тим самим, що відставання від світових тенденцій - це не відсутність інструментів, а, швидше, саботаж - через небажання зробити ринок міжнародних посилок прозорим і безпечним.

Чи готові чиновники відповідати за безпеку в умовах неконтрольованого потоку імпорту в країну? Або за недоотримані податки? Ці питання, напевно, слід адресувати колишньому начальникові департаменту організації митного контролю Держмитної служби С.Сьомці, який за своїми посадовими обов'язками 2007 року займався реалізацією наказу №728. А ще - нинішньому керівникові департаменту митної політики Мінфіну О.Москаленку, в.о. директора департаменту організації митного контролю та оформлення ДФС А.Сербайлу, директорові департаменту інформаційних технологій ДФС О.Івашковичу. Список можна продовжити...