Що Зеленський може запропонувати Трампу і навпаки – Atlantic Council

Зараз йде підготовка до американо-українського саміту у вересні. Тому варто запропонувати порядок денний для президентів Володимира Зеленського та Дональда Трампа, коли вони зустрінуться. Для успіху цього саміту порядок денний повинен відображати баланс інтересів і потреб обох сторін. Слід визнати, що потреби України набагато перевершують потреби Сполучених Штатів, але в України є засоби для просування регіональних рішень у Східній Європі, які істотно просувають інтереси, вже визначені адміністрацією Трампа, як у риторичному плані, так і в реальній політиці, пише Стівен Бланк для Atlantic Council.

Автор зазначає, що в найближчому майбутньому Україна потребує прямої військової допомоги США у формі продажу зброї і прямих інвестицій, крім тиску і заохочення комплексних реформ, не в останню чергу в енергетичному та оборонному секторах. У той час як у Вашингтоні займають високі позиції в списку поточних справ Києва, США отримують можливість розблокувати 115 мільйонів доларів, виділених Конгресом для іноземних військових продажів Україні. Управління з питань управління та бюджету в даний час блокує ці продажі, але не представило жодних публічних доказів в обґрунтування своїх дій. Зеленський та його міністри повинні переконати Трампа в зворотному. З цим фінансуванням Україна може купити необхідні їй протитанкові ракети Javelin, а також протиточні системи протидії добре відомим можливостям Москви в області електронних озброєнь, тим більше що Москва майже потроїла свої сили в Україні і навколо неї, згідно з українськими офіційними джерелами.

Але крім цих систем озброєнь Україна повинна отримати від Вашингтона кошти для розвитку свого військово-морського флоту, щоб протистояти численним військово-морським загрозам, які зараз розгортає Росія. Країні потрібні протикорабельні можливості і нові кораблі, які Вашингтон може продати чи навіть позичити взамін за оренду енергетичних полів або баз в територіальних водах України (цей автор раніше пропонував відродити програму ленд-лізу часів Другої світової війни – ред.). Українські моряки повинні отримати два катери, які стоять у гавані Балтімора, як тільки вони закінчать підготовку до їх використання. США повинні також розглянути питання про надання Україні можливостей протичовнової оборони проти потенційних загроз з боку Росії. Нарешті, необхідно прикласти всі зусилля, щоб вивести обороноздатність України на рівень НАТО та інтегрувати її з діяльністю НАТО, не пов'язаної з членством, в той час як НАТО збільшує своє зростаюче присутність в Чорному морі.

Київ і Вашингтон можуть знайти ще більш вигідні напрямки співпраці у сфері енергетики. Україна повинна розширити можливості для іноземних і американських фірм по розвідці нафти і газу на українських і чорноморських родовищах. Хоча Україна вже видобуває 12 мільярдів кубометрів на рік, вона споживає 33 мільярди кубометрів. Між тим, експерти вважають, що правильне управління може зробити країну самодостатньою і навіть нетто-експортером.

Розвиток внутрішніх можливостей України та мережі трубопроводів, що з'єднують її з Східною Європою, повністю збігається з інтересами США і Європи щодо диверсифікації поставок і протидії використанню Москвою енергетики в якості зброї. Таким чином, в обмін на поставки зброї Київ міг би запропонувати американським компаніям контракти на розвідку нових родовищ і будівництво трубопроводів до нових джерел вуглеводнів, які знаходяться поза контролем Росії. Вашингтон також повинен заохочувати регіональні та субрегіональні організації, такі як Ініціатива "Три моря", будувати трубопроводи з півдня Балтики, які будуть з'єднуватися з існуючими лініями Схід-Захід і пов'язувати Україну з подальшою мережею. Таким чином, майбутній експорт газу зі США може піти прямо в Україну або український видобуток, що експортується, може піти на європейські ринки.

Це бачення відповідає інтересам США в розширенні експорту енергоносіїв до Європи і інтересам України в подальшій інтеграції з субрегіональними і регіональними інститутами європейської безпеки. Подібний план також суттєво знижує здатність Москви використовувати газ як важель проти України та інших країн Центральної та Східної Європи.

Крім цього газу, Україна повинна використовувати свої прекрасні зв'язки з Туреччиною, щоб запропонувати спосіб покінчити з тупиками щодо газу зі Східного Середземномор'я, де Туреччина успішно блокує будь-які подальші дослідження або поставки в Європу; Київ може запропонувати побудувати звідти трубопровід в Туреччину, звідки газ буде надходити на нові термінали Греції, а потім по всій Східній Європі, оскільки він проходить через мережу, яка буде побудована за допомогою США в рамках ініціативи "Три моря". Це може привести до появи великого нового джерела і зниження напруженості в регіоні Східного Середземномор'я.

Це нове джерело плюс експорт з США нададуть потужний вплив на ізоляцію України від російських енергетичних ігор, а також зміцнять її регіональні зв'язки з Центральною і Східною Європою. Ці ідеї приносять користь як Києву, так і Вашингтону і забезпечують безпеку та інтереси обох сторін за рахунок Росії. Дійсно, Москва зараз хоче підтримати обструктивну тактику Анкари в Східному Середземномор'ї. Дотримуючись цього або аналогічного порядку денного, президенти Трамп і Зеленський можуть не тільки перешкодити Москві по всій Європі, але й зміцнити позиції своїх країн по всій Європі, резюмує автор.