Кремль стежить за користувачами соціальних мереж в Росії – Newsweek

Коли продавець-консультант з Єкатеринбурга Катерина Вологженінова поширила на своїй сторінці у "ВКонтакте" кілька десятків посилань про війну в Україні, вона чекала лише кілька злих коментарів.

Але під посиланнями коментарі лишили не тільки 52 друга в соціальній мережі. Як виявилося, за її дописами в інтернеті стежать і працівники Слідчого комітету Росії.

Про це сьогодні пише Newsweek. У лютому 2014 року агенти Слідчого комітету і ФСБ увірвалися додому до Вологженінової. У неї відібрали комп'ютер і цифрову камеру, а також планшетний комп'ютер її 12-річної доньки. Їй також оголосили обвинувачення у "розпалюванні ненависті" проти "російських добровольців", які воюють в Україні, і проти уряду Росії.

Обвинувачену жінку, яка ніколи не була за кордоном і має лише близько тисячі доларів заощаджень, занесли також до списку "терористів і екстремістів" поруч з "Ісламською державою" і Аль-Каїдою". А її банківські і кредитні картки були заморожені. В прокуратурі також пояснили, що виявляється Вологженінова розміщувала в інтернеті "матеріали екстремістського характеру", хоча це були лише новини про війну в Донбасі з українських ЗМІ. За це жінку засудили до чотирьох років в'язниці.

"Я лише шукала альтернативну точку зору до російських державних ЗМІ, які дуже однобоко описують конфлікт в Україні. Ніщо з того, що я поширила, не було попередньо визнано екстремістським в Росії. І моя сторінка була приватною, лише мої друзі могли бачити повідомлення", - розповіла Вологженінова.

Опозиційний блогер Андрій Малгін каже, що справа проти неї лише одна серед тисяч. Такі переслідування влада Росії використовує для того, щоб залякувати інших. Коли Володимир Путін лише став президентом, близько одного мільйона росіян користувалися інтернетом.

За десять років кількість користувачів зросла в 50 разів. Сам російський президент каже, що не користується світовою мережею і запевняє, що "50% інформації там – це порнографія". При цьому з перших днів свого правління він сильно обмежив свободу преси, але донедавна Кремль мало приділяв уваги саме ЗМІ в інтернеті. І, здавалося, в цьому не було потреби, оскільки головним джерелом інформації лишалося телебачення, яке повністю контролює влада.

Однак з розвитком швидкісного інтернету, опозиційні активісти почали використовувати його як інструмент для висвітлення корумпованості влади в Росії. Один з них – Олексій Навальний, який в грудні 2011 року опублікував у мережі відео з фактами фальсифікацій на виборах на користь Путіна.

"Путін побачив, що інтернет став здатний мобілізувати людей за дуже короткий термін. Він зрозумів, що контролювати великі ЗМІ недостатньо, треба ще й взяти владу над мережею", - каже Малгін.

З 2012 року Кремль закрив сайти опозиційних політиків, блогерів і активістів, а також прибрав до рук соціальну мережу "ВКонтакте", засновник якої Павло Дуров емігрував з Росії. В 2015 року організація Freedom House опустила рейтинг російського інтернету до статусу "невільний". Хоча ще роком раніше він вважався "частково вільним".

Але на цьому придушення мережі не закінчилося. Цього місяця Держдума має розглянути законопроект, який дозволить ФСБ допитувати коментаторів у інтернеті, які "підозріло поводяться" в мережі і "можуть планувати терористичний акт".

Для Вологженінової, яку в Росії засудили за кілька повідомлень в соціальній мережі, такі закони здаються абсурдними.

"Російське державне телебачення самі займаються екстремізмом. Вони спровокували хвилю ненависті до українців", - каже вона.

Кремль також намагається контролювати іноземні сайти. З 1 січня 2016 року Москва зобов'язує всі іноземні компанії, такі як Google і Facebook, тримати свої сервери на території Росії. Путін також хоче встановити право "вимикати" інтернет в Росії, якщо почнуться масові протести через посилення економічної кризи.

"Путін мріє про свій власний інтернет. Але щойно Росія відключиться від глобальної мережі, все: промисловість, наука, транспорт – перестане працювати. Намагаючись придушити розповсюдження небажаних точок зору, він вб'ю російську економіку", - каже Малгін.

Раніше видання "Коммерсантъ" писало, що РФ буде боротися з "упередженою інформацією" і "підривом патріотичних традицій" в інтернеті . В 2016 році повинна бути прийнята нова "Доктрина інформаційної безпеки РФ" на зміну чинному документу від 2000 року. Відповідно до доктрини, національним інтересам в інформаційній сфері Росії може перешкодити ряд загроз, оскільки "інформаційний простір все частіше використовується для вирішення воєнно-політичних завдань, а також у терористичних та інших протиправних цілях".

У свою чергу, інтернет-омбудсмен РФ запропонував експортувати технології за допомогою військової сили.

"Ми зможемо давати технології іншим країнам, тільки коли у нас буде військова присутність. Коли в інших країн не буде альтернативної можливості не брати це у нас", - сказав Марінічев в ході слухань у Громадській палаті РФ на тему імпортозаміщення технологій, доступ до яких виявився закритий через західні санкції.

У вересні директор Національної розвідки США Джеймс Клеппер висловив серйозну стурбованість у зв'язку з кіберактивністю Росії, яка загрожує національній безпеці Сполучених Штатів Америки. "Російське Міноборони створює власне кіберкомандування, яке, за оцінкою російських офіційних посадових осіб, буде відповідати за реалізацію наступальних заходів в кіберпросторі", - зауважив глава американської національної розвідки.

Видання Newsweek писало, що хакери стали найпотужнішою зброєю Росії. В жаргоні хакерів існує поняття ефекту "від кібернетичного до фізичного". Це означає здатність хакера впливати на реальний світ за допомогою інструментів у віртуальному. І часто цей вплив має деструктивний характер.

Причетність до таких атак Росії дуже турбує Захід, оскільки це єдина країна, яка на сьогодні намагається поєднувати кібернетичні удари із реальним наступом танків.