УІНП пояснив, чому пам'ятнику Жукову не місце в Харкові

11 липня 14:00

Закон про декомунізацію чітко визначає погруддя "м'яснику" символікою комуністичного режиму, яке підлягає обов'язковому демонтажу.

 

Відновлене погруддя радянському маршалу Георгію Жукову в Харкові має бути демонтоване у межах закону про декомунізацію, вважають в Українському інституті національної пам'яті.

"Сьогодні мер Г. Кернес повідомив про відновлення погруддя Жукову. Його має бути демонтовано", - пише на своїй сторінці в Facebook керівник Північно-Східного територіального відділу УІНП Марія Тахтаулова. Вона також навела пояснення юриста інститута нацпам'яті Сергія Рябенка.

Так, закон "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного тоталітарних режимів і заборону пропаганди їхньої символіки" містить чотири види правових норм: із визначенням того, що саме є такою символікою, коли її використання заборонено чи має певні особливості, у яких ситуаціях законодавчі заборони не поширюються та спецнорми, які вимагають від відповідних суб'єктів вчинення певних дій.

У випадку з пам'ятниками - це які з них підлягають обов'язковому демонтажу органами місцевого самоврядування. "Тепер конкретно по ситуації з пам'ятником Жукову. Цей пам'ятник присвячений не події, а конкретній фізичній особі - Жукову Георгію Костянтиновичу", - наголошує Тахтаулова.

Згідно з пп. "ґ" п. 4 ч.1 статті 1 відповідного закону, символікою комуністичного тоталітарного режиму є "зображення, пам'ятники, пам'ятні знаки, написи, присвячені особам, які обіймали керівні посади в комуністичній партії (посаду секретаря районного комітету і вище), особам, які обіймали керівні посади у вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних або автономних радянських республік, органах влади та управління областей, міст республіканського підпорядкування, працівникам радянських органів державної безпеки всіх рівнів".

Тож якщо пам'ятник присвячений особі, яка обіймала керівні посади у компартії чи вищих органах влади та управління СРСР, він є символікою комуністичного режиму. Оскільки Жуков у 1942-1944 та 1955-1957 роках обіймав посади першого заступника наркома оборони СРСР і міністра оборони СРСР, його погруддя у Харкові є такою символікою.

Питання демонтажу пам'ятників та пам'ятних знаків регулюється п. 6 статті 7 закону про декомунізацію. У ній органи місцевого врядування зобов'язані в установленому порядку здійснити демонтаж пам'ятників і пам'ятних знаків:

"присвячених особам, причетним до організації та здійснення Голодомору 1932-1933 років в Україні, політичних репресій, особам, які обіймали керівні посади у комуністичній партії, вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних та автономних радянських республік..., працівникам радянських органів державної безпеки, подіям, пов'язаним з діяльністю комуністичної партії, встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України у XX столітті...".

Єдиним винятком є випадки, якщо діяльність такої особи була значною мірою пов'язана з розвитком української науки і культури – у цьому випадку пам'ятник не підлягає обов'язковому демонтажу.

"Тому пам'ятник Жукову підлягає обов'язковому демонтажу, оскільки цей пам'ятник присвячений особі, яка обіймала керівні посади в вищих органах влади та управління СРСР, і яка не має ніякого стосунку до розвитку української науки та культури", - пояснює вона.

Водночас декомунізація не торкнеться, наприклад, пам'ятників Павлу Тичині, який обіймав посаду голови Верховної Ради та Бориса Патона, який був членом ЦК, оскільки їхня діяльність була пов'язана з розвитком української культури та науки.

Зазначимо, на рахунку маршала Жукова – незліченна кількість перемог у війні, але ціною сотень тисяч життів військових і цивільних, яких він холоднокровно посилав на смерть, вважаючи солдатів "витратним матеріалом", за що отримав прізвисько "м'ясник".

Згідно з ч.2 статті 436-1 КК України, меру Харкова може загрожувати від п'яти до десяти років позбавлення волі з конфіскацією майна за поширення та публічне використання символіки комуністичного тоталітарного режиму.

Нагадаємо, 2 червня в Харкові під час пікету з'їзду партії "Довіряй дєлам" у Палаці Спорту активісти знесли пам'ятник Жукову на проспекті Петра Григоренка. За цим фактом поліція відкрила дві кримінальні справи.

Наступного дня прес-секретар президента Юлія Мендель заявила, що закон про декомунізацію містить певну правову колізію. Вона також повідомила, що Володимир Зеленський закликає владу Харкова цю колізію "з'ясувати" шляхом "чітких обговорень з громадськістю".

Однак в Українському інституті національної пам'яті вказали на відсутність таких колізій. Закон відносить до символів комуністичного режиму осіб, які обіймали керівні посади, а Жуков був першим заступником народного комісара оборони і міністром оборони СРСР у 1942-1944 і 1955-1957 роках, нагадали в УІНП.

Бажання втручатися в справи сусідніх суверенних держав традиційно продемонструвала і Росія. Президент РФ Володимир Путін, коментуючи знесення погруддя Жукову в Харкові, традиційно згадав про нібито "героїзацію нацизму" у Східній Європі. Але не вказав назв країн. А речниця МЗС Росії Марія Захарова заявила, що пам'ятник катові українців "уособлює боротьбу всіх народів СРСР проти фашистської Німеччини".