Суд заборонив призначати членів Вищої ради правосуддя за президентською квотою

Окружний адміністративний суд Києва у понеділок, 22 квітня, заборонив конкурсній комісії відбирати кандидатів на посади членів Вищої ради правосуддя за президентською квотою, повідомляє портал "Судова влада України".

Окрім цього, суд заборонив голові конкурсної комісії Володимиру Буткевичу або будь-якому іншому виконуючому обов'язки голови комісії подавати на розгляд президента список кандидатів для відповідного призначення. Рішення прийнято у межах розгляду позову щодо заборони призначення членів ВРП за президентською квотою.

Суд також відкрив провадження за цим адміністративним позовом, в якому позивач вимагає, зокрема, визнати протиправним і скасувати рішення конкурсної комісії щодо відбору кандидатів для заповнення президентської квоти ВРП та зобов'язати її провести новий конкурс.

Справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Зазначимо, президент Петро Порошенко указом від 11 березня 2019 року створив конкурсну комісію з відбору кандидатів для призначення членів Вищої ради правосуддя та затвердив положення про проведення відкритого конкурсу.

До складу ВРП входить 21 член: 10 відбирає з'їзд суддів України, квоти по дві особи закріплені за президентом, парламентом, з'їздом адвокатів, Всеукраїнською конференцією прокурорів і з'їздом представників юридичних вищих навчальних закладів і наукових установ. Голова Верховного суду входить до складу ВРП за посадою.

У вересні 2016 року набули чинності зміни до Конституції України в частині правосуддя та Закону "Про судоустрій і статус суддів", в країні стартувала судова реформа.

У Громадській раді доброчесності скаржилися на те, що процес переатестації суддів перетворився на конвеєр, завдяки якому в "оновлених" судах опиняються недоброчесні старі судді. І відмовилися брати участь у фейковому процесі очищення судової системи.

Крім того, у межах дисциплінарних процедур були звільнені лише 14% суддів, які виносили неправосудні рішення за часів Майдану. Частина з них може бути поновлена на посадах Верховним судом.

Докладніше про проблеми реформування судової системи читайте в матеріалі Михайла Жернакова "Судова реформа померла. Хай живе судова реформа?" і статті Галини Чижик "Останній шанс судової реформи" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".