Розслідування злочинів проти Євромайдану – це ганьба для українського судочинства - AI

Міжнародна правозахисна організація Amnesty International невдоволена швидкістю та ефективністю розслідування злочинів, скоєних проти учасників Революції Гідності у 2013-2014 роках. П'ятьох років цілком достатньо для відновлення справедливості, вважають правозахисники.

"П'ять років – це більш ніж достатній час для відновлення справедливості. Але для більшості жертв, які постраждали від рук української поліції, справедливість досі недоступна. Політики неодноразово давали гучні обіцянки, але час і факти говорять самі за себе", - наголосив старший директор офісу генерального секретаря AI Колм О'Куанахайн під час візиту до Києва.

На думку О'Куанахайна, ефективному розслідуванню злочинів проти Євромайдану заважали не лише масштаб порушень прав людини та загальна неефективність українського кримінального судочинства, а й опір з боку системи.

"Система чинила опір і перешкоджала правосуддю замість того, щоб притягти до відповідальності в судовому порядку колишніх і нинішніх співробітників правоохоронних органів, відповідальних за розстріли протестувальників", - зазначив правозахисник.

Поки всі відповідальні за розстріли, включно з тими, хто віддавав накази, не будуть притягнуті до відповідальності, справедливість не буде відновлена, зазначають у Amnesty International.

"Через рік після тих подій ми опублікували звіт "Україна: рік після Майдану – з правосуддям затягують, у правосудді відмовляють". П'ять років минуло, але назва звіту і досі точно відповідає реаліям. Це ганьба для української системи кримінального судочинства", - йдеться у заяві, оприлюдненій правозахисниками до річниці розстрілів протестувальників на вулиці Інститутській у Києві.

У справах про злочини проти Євромайдану винесено лише дев'ять обвинувальних вироків з 52 скерованих до суду проваджень, жоден колишній співробітник поліції не був засуджений до реальних термінів ув'язнення, нагадують у правозахисній організації.

"Amnesty International закликає українську владу докласти максимальні зусилля для ефективного розслідування порушень прав людини, скоєних під час Євромайдану, включаючи побиття і вбивства. Влада повинна захистити слідчих від політичного тиску, а також надати їм ресурси і повноваження, необхідні для виконання їхніх завдань", - закликають правозахисники.

Зокрема, мова йде про проведення слідчого експерименту з відтворенням подій розстрілу маніфестантів 18-20 лютого 2014 року.

Як повідомляв голова управління спецрозслідувань ГПУ Сергій Горбатюк, у справах про злочини проти учасників Євромайдану українські суди винесли 48 вироків. При цьому лише дев'ять із них стосуються реального позбавлення волі.

У січні слідство зібрало всі документи, необхідні для оголошення підозри причетним до розстрілів людей у Києві під час Революції Гідності 2014 року. За словами генерального прокурора України Юрія Луценка, підозрювані знищили більшу частину документів.

У грудні минулого року Юрій Луценко анонсував завершення на початку 2019 року чотирирічного розслідування розстрілів на Майдані, результати якого будуть представлені громадськості.

Нині у справах про злочини проти Євромайдану повідомлено про підозру понад 440 особам, стосовно 288 скеровані до суду обвинувальні акти, і є вже майже 50 вироків. Водночас реальний термін позбавлення волі отримав лише один чоловік - так званий "тітушка", який засуджений до чотирьох років колонії.

Докладніше про ситуацію з розслідуванням злочинів проти Євромайдану читайте у статті Євгенії Закревської "Суд у справі Майдану", а також у інтерв'ю із Сергієм Горбатюком у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".