Реформи України у сфері верховенства закону переживають стагнацію - FT

З першого вересня угода про асоціацію між Україною і Євросоюзом нарешті почала працювати повноцінно.

Україна ратифікувала її в травні 2014 року після масових демонстрацій на Майдані, на якому люди цілу зиму лишалися днями і ночами, вимагаючи кінця корупції і неефективного авторитарного управління, яке розколювало країну впродовж 20 років. Вони були переконані, що їхні вимоги можуть бути виконані лише після підписання угоди, у якій вказані конкретні зобов'язання для України в сфері демократії, верховенства права і прав людини, а також обіцяна значна підтримка від ЄС.

Про це на сторінках Financial Times пише колишній голова підрозділу Єврокомісії зі співпраці поліції і митниці, аналітик у сфері міжнародних відносин Віллем Альдерсшофф.

Після ратифікації угоди про асоціацію новообрані українські президент, уряд і парламент почали роботу над довгостроковими реформами. Першим успіхом стала макроекономічна стабілізація і скорочення дефіциту бюджету, приборкання інфляції і зупинка падіння обмінного курсу національної валюти. Після глибокої рецесії в 2014-2015 роках економічне зростання у 2016-му склало 2,3%, а у 2017-му вона може досягти 2,8%.

Національний банк України рішуче реструктуризував нефункціональний банківський сектор, ліквідувавши 80 із 180 українських фінустанов. Також автор хвалить Київ за те, що він зміг успішно позбутися залежності від російського газу, запровадити ринкові ціни на блакитне паливо, запровадити електронну систему для ліквідації корупції у сфері державних закупівель, створити НАБУ, змусити чиновників онлайн декларувати свої активи, а також дати старт процесу децентралізації.

Але з середини 2016 року швидкість реформ значно уповільнилася. І тепер цей процес преживає стагнацію. Реформи ледве почалися у критично важливих сферах, таких як система юстиції, прокуратура, спецслужби і електоральна система.

"Без швидких і фундаментальних реформ в цих сферах Україна не зможе зберегти стабільну демократію і верховенство закону. Вона регресує до того типу суспільства, яке в неї було до Майдану, з олігархами, політиканами, чиновниками, які роздирають політичний і економічний пиріг країни між собою, блокуючи модернізацію і тримаючи українських громадян у бідності", - йдеться в статті.

Угода про асоціацію зобов'язує Україну в недвозначні терміни активно працювати над побудовою глибокої і стійкої демократії, верховенства закону і якісного управління. Ці принципи стали "найважливішими елементами" угоди, які включають положення про боротьбу з корупцією і встановлення незалежного, неупередженого судочинства.

"Стало очевидно, однак, що потужні сили працюють над тим, щоб заблокувати прогрес, і намагаються перекреслити успіх реформ", - йдеться в статті.

Одним з прикладів цього автор називає спроби підірвати незалежність НАБУ. Влада також постійно атакує різними судовими справами і кримінальними переслідуваннями, обшуками і брудними кампаніями громадські організації, які користуються повагою і відображають реальні бажання українського народу. Автор також нагадує про позбавлення громадянства екс-президента Грузії Михеіла Саакашвілі.

"Ці сили пов'язані з могутніми олігархами і особами, які домінували над українським суспільством до Майдану. За допомогою грошей і впливу вони впливали на парламент, президента і суди. Бездіяльність українського президента, уряду і парламенту, а також кампанія проти реформ - це серйозне порушення зобов'язань України в межах угоди про асоціацію", - зауважує автор.

Він нагадує, що угода дозволяє ЄС застосувати "всі необхідні заходи", якщо він вирішить, що Україна не виконує свої зобов'язання. Більшість українців прагнуть жити в країні, яку можна порівнювати із західними сусідами. Так само стабільна, демократична, процвітаючи Україна - це фундаментальний інтерес ЄС. Тому союз повинен рішуче закликати українську владу провести конкретні реформи у сфері судочинства, в прокуратурі, в спецслужбах і виборчому законодавстві. Центральним елементом повинно стати збереження незалежності НАБУ і створення незалежних антикорупційних судів. Якщо ж українські лідери не виконають ці вимоги, у ЄС не буде іншого виходу, як вдатися до ефективних заходів у відповідь.

3 квітня Кабінет міністрів України затвердив середньострокову план пріоритетних дій уряду до 2020 рокуі план на 2017 рік. Представляючи план на засіданні уряду, прем'єр-міністр Володимир Гройсман заявив, що в соціальній сфері, ключовий елемент - пенсійна реформа. Також серед планів глави уряду – земельна реформа, реформа охорони здоров'я і приватизація. Крім того Гройман назвав ключовою реформою реформу освіти.

Проте вже в липні Гройсман заявив, що на реформу освіти в уряду немає грошей, а також повідомив про намір виключити земельну реформу з програми співпраці з МВФ.