П'ять кричущих фактів у справі Гандзюк, які ніхто не бере до уваги

Громадську активістку, радника мера Херсона Катерину Гандзюк облили кислотою рік тому. Через три місяці дівчина померла в лікарні в страшних муках. Замовники не покарані досі.

31 липня - річниця нападу на активістку і співробітницю мерії Херсона Катерини Гандзюк, в результаті якого вона померла через три місяці. НВ назвало Топ-5 фактів, що обурили громадськість при розслідуванні, яке все ще не завершено остаточно, і винесенні вироків винним.

1. Напад з кислотою кваліфікували як хуліганство

Хоча в день нападу вже було відомо, що Катерина Гандзюк отримала опіки понад 30% тіла і перебуває в реанімації у важкому стані, в поліції Херсона заявили, що її облили "невідомою речовиною (попередньо кислотою)" і кваліфікували напад за ч. 4 ст. 296 Кримінального кодексу України - як хуліганство. Санкція цієї статті - позбавлення волі на строк від трьох до семи років.

Мер Херсона Володимир Миколаєнко, журналісти та активісти звертали увагу на затримку з проведенням експертизи, незважаючи на те, що від неї залежало лікування постраждалої.

2. Конфлікт інтересів поліції і прокурор, який зняв звинувачення з Крисина

До нападу Катерина Гандзюк конфліктувала з херсонськими поліцейськими, зокрема, вона звинуватила главу Управління захисту економіки поліції Артема Антощука в тому, що він вимагає 3% бюджетних грошей Херсона, і заявляла, що близько 200 "журналістів" з фейковими посвідченнями отримали в обласній поліції дозвіл на травматичну та газову зброю у 2014-2018 роках.

Контролювати виконання законів херсонськими поліцейськими при розслідуванні нападу на Гандзюк повинен був, зокрема, прокурор Євген Красножон, відомий тим, що в 2014 році виніс постанову, якою закрив провадження за статтею 115 Кримінального кодексу - вбивство, відкрите у зв'язку із загибеллю журналіста В'ячеслава Веремія. Через це Юрія Крисіна, який брав участь у вбивстві, судили за хуліганство і засудили до умовного терміну, що викликало масові протести.

1 серпня 2018 року під МВС відбулася акція протесту з вимогами передати розслідування справи Гандзюк СБУ, відзвітувати про розслідування нападів на інших активістів, відсторонити керівництво МВС в Херсонській області і відправити у відставку главу МВС Арсена Авакова. Акція протесту відбулася і під прокуратурою Херсонської області.

3. Затримання людини, якої в день нападу не було в Херсоні

3 серпня 2018 року Аваков оголосив про затримання підозрюваного у справі Гандзюк. Ним виявився 40-річний чоловік на ім'я Микола Новіков. 6 серпня суд заарештував його на два місяці без права внесення застави.

При цьому сам Новіков заявив, що перебував з 27 липня по 1 серпня 2018 року на базі відпочинку Більшовик, і це можуть підтвердити свідки. Крім того, в Новикові нападника не впізнали свідки, і сама Гандзюк говорила, що це не він.

22 серпня 2018 року суд повинен був розглядати апеляцію на арешт Новікова, але в той же день кримінальне провадження проти нього закрили і відпустили на свободу, не проводячи засідання суду.

4. Друга перекваліфікація справи і невеликі терміни виконавцям

З 20 по 23 серпня 2018 року суд заарештував п'ятьох справжніх виконавців нападу на Катерину Гандзюк: координатора нападу Сергія Торбіна, безпосереднього нападника Микиту Грабчука, а також Володимира Васяновича, В'ячеслава Вишневського і Віктора Горбунова. Всі вони виявилися бійцями-добровольцями АТО.

Батько Катерини Гандзюк Віктор Гандзюк розповів ЗМІ, що його дочка була знайома з Торбіным, тому що брала участь у наданні волонтерської допомоги бійцям АТО. За його словами, Катерина Гандзюк також допомагала зібрати гроші на протез Васяновичу, який втратив ногу на війні.

4 червня стало відомо, що всі п'ятеро виконавців нападу визнали себе винними і пішли на угоду зі слідством, не назвавши при цьому замовника злочину. Справу перекваліфікували знову - за частиною 2 статті 121 Кримінального кодексу - умисне нанесення тяжких тілесних ушкоджень.

Згідно з даними звинувачення, Торбін, за замовленням осіб, імена яких не називалися, схилив інших обвинувачених - Микиту Грабчука, Володимира Васяновича, В'ячеслава Вишневського і Віктора Горбунова - до участі в замаху.

5. Безкарність замовників

За словами батька, сама активістка вважала замовниками нападу на даний момент екс-голову Херсонської облдержадміністрації Андрія Гордєєва, його екс-заступника Євгена Рищука і відстороненого зараз судом від виконання обов'язків голову Херсонської облради Владислава Мангера.

З усіх трьох лише Мангер офіційно є підозрюваним. Генпрокурор Юрій Луценко заявляв, що Мангер замовив вбивство Гандзюк і "частково організував допомогою свого фінансування".

Радник мера Херсона Катерина Гандзюк померла 4 листопада 2018 року в київській лікарні. Офіційна причина смерті: поліорганна недостатність і хімічні опіки 39% тіла в результаті нападу з використанням сірчаної кислоти.

За словами Віктора Гандзюка, напад на його дочку замовили голова Херсонської облради і голова місцевого осередку "Батьківщини" Владислав Мангер, а також члени "Блоку Петра Порошенка" - голова ОДА Андрій Гордєєв і його заступник Євген Рищук.

Після смерті Гандзюк кримінальну справу про замах на неї перекваліфікували за статтею "завершене умисне вбивство". Керівника групи виконавців Сергія Торбіна і ще чотирьох осіб поліція затримала у другій половині серпня. Усі вони брали участь в АТО в складі добровольчих підрозділів.

За даними ЗМІ та активістів, експомічник депутата від БПП Миколи Паламарчука Ігор Павловський є посередником між виконавцями і замовником вбивства. Саме він передавав гроші керівнику групи виконавців – Торбіну. 10 листопада співробітники СБУ затримали Павловського, через день його заарештували без права внесення застави.

Служба безпеки України 21 січня оголосила в розшук ймовірного організатора вбивства Гандзюк – раніше судимкого кримінального авторитета Олексія Левіна (Москаленка), також відомого як "Москал". За даними ЗМІ, він переховується від слідства в Домініканській Республіці.

11 лютого Владиславу Мангеру повідомили про підозру в організації вбивства Катерини Гандзюк. Але вже в квітні прокуратура вручила йому нову підозру, відмовившись від звинувачень в організації умисного вбивства. 14 лютого Шевченківський райсуд Києва заарештував Мангера до 3 березня. Наступного дня він вийшов на свободу після внесення 2,5 млн гривень застави.

6 червня Покровський районний суд Дніпропетровської області виніс обвинувальні вироки виконавцям вбивства Катерини Гандзюк. Ватажок групи Сергій Торбін отримав 6,5 років, а безпосередній виконавець Микита Грабчуком - 6 років позбавлення волі. Володимир Васянович, В'ячеслав Вишневський і Віктор Горбунов отримали по чотири, а Віктор Горбунов – три роки. У цьому термін включать час, що засуджені вже провели в СІЗО. У прокуратурі пояснили, що перед винесенням вироку всі вони визнали свою провину і дали викривальні свідчення проти інших учасників злочину. У квітні ГПУ перекваліфікувала справу з ч. 2 ст. 115 (умисне вбивство) за ч. 2 ст. 121 Кримінального кодексу (умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого).

Прокуратура також пом'якшила підозру Ігореві Павловському, якого слідство вважає організатором злочину. Йому інкримінують не умисне вбивство, а "приховування злочину" (ч. 1 ст. 396 КК). 2 травня Павловського звільнили з-під варти і відправили під домашній арешт. 26 червня його термін закінчився, але прокуратура не стала клопотати про продовження запобіжного заходу. У липні ГПУ скерувала до суду обвинувальний акт щодо Павловського.

Детальніше про ймовірних замовників вбивства Катерини Гандзюк читайте в матеріалі Сергія Рахманіна "Порука" в тижневику "Дзеркало тижня. Україна".