Вчені встановили причину загибелі жителів давньоримського Геркуланума

Група вчених під керівництвом Пьерапаоло Петроне з Неаполітанського університету встановила причину смерті частини жителів давньоримського міста Геркуланума, який постраждав в результаті виверження Везувію. Як повідомляє N+1, жителі стародавнього міста загинули практично ідеальна миттєво через те, що їхня кров і м'які тканини скипіли і випарувалися під впливом високої температури.

У ході дослідження вчені проаналізували 103 фрагменти кісток жертв виверження за допомогою мас-спектрометрії з індуктивно-зв'язаною плазмою – методу, який дозволить визначати хімічні елементи в дуже низьких концентраціях. У результаті було встановлено, що на поверхні деяких зразків були присутні як неорганічні речовини, які зазвичай входять до складу вулканічного попелу, так і можливі продукти органічного розпаду - вуглець і оксиди і солі заліза.

Комплекс у складі гемоглобіну, який зв'язує іони заліза, починає деградувати при 70-100 градусах Цельсія, а при 400 градусах він розпадається з утворенням оксидів заліза. Температура на периферії пірокластичних потоків коливається на рівні 200-300 градусів Цельсія, а в центрі може досягати 400-500 градусів. Дослідники припустили, що з'єднання заліза і вуглець утворилися в результаті розкладання тел. Ймовірно, розпечене повітря або попіл закип'ятило кров і м'які тканини людей, в тому числі і мозок. Кістки черепа не витримували тиску зсередини і лопалися. Це призводило до миттєвої смерті жертв виверження.

Геркуланум знаходився у семи кілометрах на захід від Везувію і був зруйнований в результаті виверження у 79 році нашої ери. В результаті першої хвилі виверження хмара попелу зруйнувала Помпеї і Стабії. Геркуланум був похований під пирокластиченими потоками під час другої хвилі виверження, що трапилася через кілька годин. Тому більшість жителів Геркуланума встигли врятуватися. Однак кілька сотень городян вважали за краще залишитися і сховалися від виверження в човнових ангарах на березі моря.

Раніше дослідники виявили в Помпеях незайману гробницю молодої жінки, яка датується IV століттям до нашої ери. Вчені припускають, що гробниця належить маловивченій культурі самнітів, які жили в цьому регіоні до римлян.