Нейромережа навчилася передбачати майбутній успіх кінозірок

Вчені з Університету королеви Марії в Лондоні розробили програму, яка може передбачити майбутній успіх кінозірок. Як повідомляє Naked science, нейромережу навчили на профілях 2,4 мільйона акторів в інтернет-бази фільмів IMDb. Точність прогнозів програми склала 85%.

Відзначається, що крім прогнозування кар'єрних траєкторій дослідники також помітили зв'язок між гендерною приналежністю і успіхом в галузі, а також між тривалістю акторської кар'єри і віком. Виявилося, що тривала кар'єра і висока активність в кіноіндустрії дуже рідкісні порівняно з поширеністю акторів і актрис, слава яких триває рік і менше. Майже 70% зірок, профілі яких були проаналізовані алгоритмом, були з категорії "короткоживучих" зірок. Виявилося також, що актори-чоловіки, яким вдалося побудувати тривалу кар'єру, були більш успішними, ніж їхні колеги-жінки.

Ті, хто вже працює в шоу-бізнесі, з більшою ймовірністю отримають нову роль. Ті періоди, коли зірки послідовно знаходять ролі в кіно хоча б на два роки, називаються "гарячими смугами". Але з ними контрастують "холодні смуги" - періоди часу, коли актори і актриси чекають нової роботи. У ході дослідження також виявилося, що найчастіше жінки мають більш довгі холодні смуги, ніж чоловіки. І чоловіки-актори, швидше за все, оговтаються від холодної смуги і вийдуть із неї, в той час як актриси можуть опинитися в нескінченному пошуку ролей.

У кар'єрі акторів також був визначений "золотий рік" - час, коли у кінозірки найбільше ролей за рік. Виявилося, що у більшості акторів цей "золотий рік" наступав на початку кар'єри. Серед тих, у кого "золотий рік" наступав на початку або наприкінці кар'єри, було більше чоловіків, ніж жінок.

Раніше штучний інтелект виявив ліки від малярії в зубній пасті. У ході дослідження вчені підключили штучний інтелект для аналізу того, як збудник, малярійний плазмодій, взаємодіє з триклозаном, антибіотиком із звичайної "лікувальної" зубної пасти. Цей антибіотик, як пояснюють біологи, пригнічує розмноження бактерій, заважаючи роботі одного з їхніх ключових ферментів, який відповідає за складання жирових молекул, необхідних для нормальної роботи клітинних стінок мікробів.