Астрономи пов'язали появу "гарячих юпітерів" з розмірами протопланетного диска

Астрономи з Університету Сентрал-Ланкашир і Нагойского університету провели моделювання народження і перших етапів еволюції газових гігантів і заявили про те, що поява "гарячих юпітерів" і їхня доля залежить від маси і щільності протопланетного диска, повідомляє Naked science.

У ході дослідження вчені використали суперкомп'ютер UK DiRAC. Розрахунки підтвердили гіпотезу про те, що з часом газові гіганти можуть мігрувати ближче до зірки. Однак була показана і можливість зворотного процесу - зміщення планети на більш далеку орбіту, що цілком могло відбуватися і в ранній Сонячній системі.

Молоді газові гіганти, що з'явилися в масивному і нестабільному протопланетному диску, відчувають тиск, що виштовхує їх геть від зірки, і в більшості випадків зміщуються на орбіти радіусом у 10-40 орбіт Юпітера. На такій великій відстані вони отримують занадто мало випромінювання і їх не можут побачити сучасні телескопи. Але в більш легкій, розрідженій і спокійній хмарі планети мігрують до материнської зірки - часто гинучи від занадто тісного зближення, але іноді залишаючись на невисокій орбіті і перетворюючись на "гарячі юпітери".

Раніше NASA розповіло про виявлення семи землеподібних планет біля зірки TRAPPIST-1 - червоного карлика в сузір'ї Водолія, який розташовується на відстані 40 світлових років від Землі. Три з семи виявлених планет обертаються в населеній зоні зірки, тобто на них може існувати життя.