Вченим з Університетського коледжу Лондона (Велика Британія) вдалося знайти докази того, що в тих районах планети, де міська культура більш давня, у людей частіше зустрічається ген резистентності до туберкульозу.
Вченим з Університетського коледжу Лондона (Велика Британія) вдалося знайти докази того, що в тих районах планети, де міська культура більш давня, у людей частіше зустрічається ген резистентності до туберкульозу.Для цього молекулярний палеобіолог Йен Барнс разом із колегами зайнявся аналізом зразків ДНК 17 груп людей, що живуть у певних регіонах Європи, Азії та Африки (анатолійських турків, південних суданців та інших етносів).
Барнса цікавив передусім ген, що пов'язаний зі стійкістю до туберкульозу і має відношення до зв'язків зі стійкістю до прокази, лейшманіозу, укусів москітів, хвороби Кавасакі, а також дитячих недуг, у числі яких запалення кровоносних судин, що може призвести до захворювань серця.
У районах давньої урбанізації цей ген зустрічався частіше, ніж там, де у міського життя поки не дуже довга історія (наприклад, у саамів із Скандинавії і малаві в Африці).
Епідеміолог Ендрю Рід з Університету штату Пенсільванія (США) вважає, що дослідження піднімає більше питань, аніж дає відповідей: «Якщо наявність охоплених епідеміями міст призвела до поширення резистентного гена, слід припустити, що існує якась ціна, яку особина платить за володіння ним. В іншому випадку цей ген давно б став загальнолюдським».За матеріалами Компьюленты
