В "Опорі" назвали імена депутатів, які за пів року пропустили найбільше засідань в Раді

28 лютого 19:21

Лідерами у цьому переліку стали парламентарі від "Опозиційної платформи – За життя".

 

За пів року роботи Верховної Ради IX скликання найбільшу кількість голосувань пропустили депутати від фракцій "Батьківщина", "Слуга народу", "Опозиційна платформа – За життя" та позафракційні, передає Громадська організація "Опора". Зокрема переможцем серед "прогульників" став Вадим Рабінович (ОПЗЖ), який пропустив 74% засідань парламенту.

Однопартієць Рабіновича Вадим Столар пропустив за пів року 68,9% засідань. На третьому місці також опинився депутат від ОПЗЖ Денис Ісаєнко, який не прийшов на 61,8% засідань.

Також переліку тих, хто найбільше прогулював пленарні засідання, потрапили:

- депутат від "Слуги народу" Олександр Дубінський;

- депутатка від "Батьківщини" Анжеліка Лабунська;

- очільниця ВО "Батьківщина" Юлія Тимошенко;

- депутатка від "Слуги народу" Любов Шпак;

- депутат фракції "Батьківщина" Віталій Данілов;

- парламентар від ОПЗЖ Ігор Кісільов;

- депутат від ОПЗЖ Олег Волошин;

- позафракційний Дмитро Шенцев;

- депутат від ОПЗЖ Юрій Солод.

Зазначимо, що згідно з ухваленими змінами до законодавства, тепер відвідуваність народними депутатами пленарних засідань Ради буде вимірюватиметься їх участю у голосуваннях.

"Тобто, якщо депутат не голосує, то він не присутній на засіданнях. Таким чином, Верховна Рада відмовилася від письмової реєстрації депутатів. До тих обранців, які не будуть брати участь у голосуваннях, тепер будуть застосовуватися фінансові санкції. Така процедура діятиме щодо тих депутатів, які пропустили більше 30% голосувань у парламенті", - пояснили в "Опорі".

Згідно з останнім опитуванням соціологічної служби "Центр Разумкова", думки про те, що сформована у Раді монобільшість матиме більше негативних наслідків для країни, притримуються 36% опитаних. Ще 23% вважають, що це матиме більше позитивних наслідків, а 26% - що матиме приблизно однаковою мірою позитивні та негативні наслідки. У вересні минулого року 52% опитаних вважали, що це матиме більше позитивних наслідків для країни.