Правдивий патріотизм — це любити своє, але поважати інакше — Гузар

Вони подають себе як спадкоємці бандерівців, але направду то є новотвір на старих кличах. "Ми любимо Україну, бо вона найкраща. Ми - найліпша нація, бо Богом благословенна. Що будемо робити, аби Україну порятувати? Революцію будемо робити! Ми патріоти - бо ми націоналісти!". Правдивий патріотизм - це любити своє, але поважати інакше. То для них дуже тяжко виходить. Бо потребує певного духовного росту, чого таким політикам бракує.

Про це в інтерв'ю для DT.UA наприкінці 2012 - на початку 2013 року сказав Любомир Гузар, тодішній предстоятель Української греко-католицької церкви. За його словами, у демократичному суспільстві їх буде важко інтегрувати.

"Так, то правда, вони проти влади, котра цілковито нас руйнує. Та є підозріння, що влада їх використовує: "От бачите, це - націоналістичні різуни, то є загроза". Я не знаю до кінця, хто їх контролює, чи до кінця ті провідники відповідальні, - зазначив Гузар. - Під їхні знамена приходять люди щирі, свідомі, часто жертовні, люди прості, а та простота не йде їм на користь, вони дуже часто не вміють розрізнити, що добре, що лихе. Вони, на жаль, не мають інтелектуального проводу, поняття державного думання, мають чорно-біле уявлення про світ. Тому з ними трудно співпрацювати".

Проте, зазвичай, такі люди, на думку мислителя, готові боротися, робити революцію, готові воювати за Україну, а ось їхні провідники - не готові це робити.

"Але мусимо якось так зробити, щоби цих щирих людей не відіпхнути цілковито, не зробити більш затятими, як вони є сьогодні. Їх треба включити в спільну боротьбу за майбутню Україну. Вони поки дрібні є, але їх треба навернути на велику скалю, працювати над тим. Я не хочу їх осудити, хіба щось буде дуже злого. Проблема - треба добре подумати, як, з одного боку, не замикати очі на дійсність, а з іншого - як включити їх позитивно в політичне русло", - підкреслював тоді святий отець.

Детальніше про точку зору мислителя на події в Україні читайте у статті Сергія Рахманіна "Любомир Гузар: "Будьмо обережні. Держава не постає на криках і кличах"" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".