Погляди України і Польщі на минуле не повинні визначати майбутнє їхніх відносин - експерт

У середньостроковій перспективі Україна і Польща можуть дійти до певного спільного погляду на непрості сторінки історії. Але він може з'явитися лише в наслідок тривалого діалогу істориків, як це трапилося у 50-ті роки між Німеччиною і Францією.

Про це в статті для DT.UA пише науковий директор Інституту Євро-Атлантичного співробітництва Олександр Сушко, зауважуючи, що у свій час Київ і Варшава вчинили правильно, вирішивши "залишити історію історикам". Так з'явився формат історичного діалогу, в якому брали участь професіонали.

Україна, фактично, запозичила у Польщі модель Інституту національної пам'яті, який тепер формує "офіційний" історичний наратив, опікується архівами, збереженням місць пам'яті. Діалог між цими двома інституціями має тривати, але без спроб сторін впливати на кадрову політику одна одної.

"Тим часом поважні інституції, що опікуються національною пам'яттю з обох сторін, не повинні перебирати на себе роль міністерств закордонних справ. Історики не повинні ставати де-факто ключовими дипломатами і самостійно приймати рішення, які істотно впливають на перебіг двосторонніх відносин загалом", - наголосив експерт, зауваживши, що і дипломати теж не повинні приміряти на себе роль професійних істориків.

Сушко підкреслює, що українсько-польський історичний діалог не повинен мати вирішальний вплив на політичний рівень двосторонніх відносин. Але на дипломатичний рівень варто підняти і вирішити як політичне (а не історичне) питання збереження та вшанування місць поховань українців у Польщі та поляків в Україні.

"І хай поляки не погодяться з "окупацією" (з таблички на львівському музеї "Тюрма на Лонцького") стосовно ролі Польщі на Західній Україні у 1918-19 рр., так само як українці не погодяться з "геноцидом" стосовно Волині-1943. Однак це не може бути виправданням нездатності сторін впровадити конструктивний порядок денний двосторонніх відносин заради майбутнього, заради гідного місця обох народів у Європі та світі", - наголосив експерт.

Тим часом, у МЗС Польщі стверджують, що відновлення діалогу залежить від Києва. Міністр закордонних справ Вітольд Ващиковський сказав, що Польша не веде суперечки з Україною і продовжує підтримувати її європейські прагнення. Однак у відносинах двох країн намітився регрес, нагадавши про історичні суперечки і проблему через дозвіл на ексгумацію останків.

Нагадаємо, що 18 листопада на територію Польщі не пустили секретаря Державного комітету з питань увічнення пам'яті учасників АТО, жертв війни і політичних репресій Святослава Шеремету.

А перед тим 17 листопада, у Кракові відбулося засідання Консультативного комітету президентів Польщі і України, після якого заступник глави АП України Костянтин Єлісєєв заявив про те, що Київ і Варшава докладуть зусиль, аби "чорний список" з прізвищами персон нон грата став коротшим.