Кабмін думає, як систему управління науковою сферою зробити максимально ефективною — оглядачка

13 листопада 09:29

Для цього треба змінити систему фінансування таким чином, щоб більше отримували ті, у кого краще досягнення.

 

На засіданні Національної ради України з питань розвитку науки і технологій (далі - НСРНТ) було поставлено ключове питання - про формування принципів державної політики у сфері наукової і науково-технічної діяльності. Як зробити систему управління науковою сферою максимально ефективною, щоб вона була орієнтована на результат?

Про це у своїй статті для DT.UA пише Лідія Суржик. На її думку, для цього треба змінити систему фінансування таким чином, щоб більше отримували ті, у кого краще досягнення.

"Ми розуміємо, що держава недостатньо фінансує науку", - сказав прем'єр-міністр Олексій Гончарук. І для того щоб ефективно використовувати наявні ресурси, треба визначити пріоритети. Глава Кабміну поставив завдання: "Протягом двох місяців ми повинні сформувати політику реформування наукової сфери".

Голова Наукового комітету НРРНТ доктор-фізико-математичних наук Олексій Колежук зазначив, що стан науки в Україні критичний і не відповідає курсу України на інтеграцію до Європейського Союзу. Причини такого становища усім давно відомі і полягають не тільки в недофінансуванні, а значною мірою в тому, як розподіляються кошти на науку. Про недосконалість нинішньої системи бюджетного фінансування наукової та науково-технічної діяльності свідчать висновки, які Науковий комітет підготував за результатами звітів головних розпорядників бюджетних коштів (ГРБК) про використання фінансових ресурсів на наукову та науково-технічну діяльність.

Не всі знають, що є 27 ГРБК, які займаються науковою діяльністю. Широкому загалу відомі хіба що великі наукові організації, такі як НАН, галузеві академії, МОН. Та є чимало відомств і організацій, які в своєму підпорядкуванні мають наукові підрозділи, що фінансуються з держбюджету. У висновках Наукового комітету є багато цікавого про те, як вони розпоряджаються бюджетними грошима.

На нараді наголошувалося, що реформа наукової сфери не може відбуватися окремо від загальної реформи економіки, що має стимулювати попит на наукові дослідження і розробки. Про це, зокрема, сказав у своєму виступі відомий учений-фізик, перший голова Комітету з науково-технічного прогресу Кабінету Міністрів України, згодом - голова Державного комітету України з питань науки і технологій Сергій Рябченко. "Лише реформа академій наук не вирішить проблеми занепаду науки, - переконаний він. - Має бути розроблена стратегія підтримки всієї наукової сфери України, нова науково-технічна політика. Непоправною втратою стало те, що в процесі приватизації промислових підприємств була знищена галузева наука, інноваційна сфера. А тому згідно з рекомендаціями "Заключного звіту незалежного європейського аудиту національної системи досліджень та інновацій України" маємо розробити так звану крос-урядову стратегію. Без цього ми нікуди не поїдемо…"

Детальніше про реформування науки читайте у статті Лідії Суржик "Як нам облаштувати наукову сферу" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".