Експерт назвав корисні елементи молдавського досвіду для України щодо врегулювання в Донбасі

В Кремлі добре розуміють неможливість швидкого врегулювання в Донбасі, але йдуть на діалог з Києвом. У своїй статті для ZN.UA експерт Українського інституту майбутнього Євгеній Єнін не виключає, що справжня мета Кремля - схилити команду Зеленського до такої моделі врегулювання, яка не буде сприйнята українським суспільством і прогнозовано призведе до загострення внутрішньополітичної ситуації в Україні, аж до проявів сепаратизму, наприклад, на Заході країни.

Автор попереджає, що далі можливе зростання ризиків фрагментації держави, що потім може зняти з Росії відповідальність і за анексію Криму, і за агресію в Донбасі.

"Низка елементів молдовського досвіду врегулювання (як позитивного, так і негативного) могла б бути корисною і для України", - зазначає експерт.

По-перше, давно назріло створення єдиного центрального органу виконавчої влади, що сконцентрував би функції реалізації політики реінтеграції Донбасу (та Криму) на всіх напрямах: від політичного, економічного, соціально-гуманітарного до безпекового.

"Згадалися також плани окремих чиновників ліквідувати МінТОТ і передати його компетенцію до Міноборони, які, на щастя для держави, так і не були реалізовані", - продовжує Єнін.

По-друге, Україна має визначити очікуваний результат від врегулювання конфлікту в Донбасі та затвердити державну стратегію його досягнення. Багатошарова політика реінтеграції має впроваджуватись у життя, незалежно від перебігу тих чи інших форматів або позицій зовнішніх гравців. У Молдові так і є, хоч і не в ідеальному вигляді, а в нас ситуація досі нагадує байку Крилова "Лебідь, Щука і Рак".

"Хотілося б, наприклад, бачити план України на випадок блокування Маріупольського морського порту. Вже зараз варто розпочати предметні дискусії щодо формування фонду реінтеграції, доки зовнішні гравці ще зберігають певний інтерес до врегулювання конфлікту (Молдова втратила своє ідеальне "вікно можливостей" у 2008 році, оскільки ЄС і США згодом переключилися на інші нагальніші питання)", - пише автор.

По-третє, уряд і президент мають чітко визначити червоні лінії врегулювання, перетин яких може призвести до руйнування проєкту "Україна". Питання амністії, змін до Конституції, мова тощо потребують вкрай обережного підходу та правильної комунікації з суспільством, інакше можемо мати справу з аналогом "народної республіки" у Львові чи Закарпатті, в чому Путін і К°, власне, й зацікавлені.

"Надважливо не піддаватися на провокації й не сідати за стіл переговорів із квазідержавними утвореннями", - попереджає Єнін.

По-четверте, держава мусить усвідомити, що головна боротьба має точитися не за території, а за уми людей, за працездатне населення Донбасу, яке треба стимулювати вчитися й працювати в Україні.

По-п'яте, маємо навчитися відстоювати національні інтереси, попри шалений зовнішній тиск, - той-таки Воронін у Молдові свого часу знайшов у собі сили відмовитися від меморандуму Козака… Український приклад - Янукович, який у своїх торгах із Путіним поставив на карту Україну і, зрештою, програв.

"Кожен переговірний процес - далеко не завжди перемога, але мистецтво дипломатії дає можливість уникнути будь-якої невигідної для України домовленості!" - резюмує Єнін.

Детальніше про те, чи реальний "план Козака" для Донбасу, читайте в статті Євгенія Єніна "Придністровські уроки для України для ZN.UA.