Чому НАБУ взялося за компанії Порошенка

19 липня 16:42

Хоча і в партії, і в компаніях заявили про політичний тиск, однак підстави для обшуків та серйозних розслідувань існують давно.

 

Національне антикорупційне бюро у п'ятницю, 19 липня, прийшло з обшуками відразу у кілька компаній, пов'язаних із п'ятим президентом Петром Порошенком. Мова йде про обшуки на Рибальському півострові в Києві в офісі спортклубу "5 елемент" та компанії "Богдан Моторс", бенефіціаром яких є власне колишній президент, а також у інвестиційній групі Investment Capital Ukraine (ICU), співвласником якої є особливий повірений Порошенка у фінансах Макар Пасенюк.

Повідомлення про обшуки в "5 елементі" з'явилось у п'ятницю вранці. При цьому за даними джерел, детективів спочатку не пускали для проведення слідчих дій, хоча у них були всі необхідні документи. Спортивні молодики заявили, що в одному приміщенні знаходиться приймальня народного депутата Олексія Порошенка, в другому - Почесне консульство Сейшельських островів. Останнє, між іншим, по черзі очолювало сімейство Свинарчуків-Гладковських, які відзначились неймовірними корупційними схемами в "Укроборонпромі". Врешті детективам довелось підкріпити свій авторитет спецназом НАБУ та таки потрапити у приміщення.

Само собою у партії Порошенка "Європейська Солідарність" заявили про "зрежисований тиск" перед виборами, аби дискредитувати їхнього лідера, а за всім "стоять Медведчук, Мураєв та Коломойський, які, очевидно, і є замовниками відповідної провокації". Однак незліченна кількість журналістських розслідувань та відкритих кримінальних проваджень НАБУ дає підстави стверджувати, що підстави для обшуку таки є.

Згідно із заявою відомства, обшуки проводять у зв'яжу з розслідуванням розтрати державного майна в особливо великих розмірах посадовими особами Міноборони України і Генштабу, в 2015-2018 роках. Про що саме йде мова, у бюро, звісно, не уточнили, але епізодів для слідчих дій за останніх п'ять років було чимало, адже корпорація "Богдан" впродовж багатьох років активно справ працювала з підприємствами Міноборони. Правда не завжди успішно, і тим більше дешево, для українського війська.

До прикладу наприкінці 2017 року стало відомо про непридатність медичного обладнання та самого автомобіля, який поставляв "Богдан Моторс" військовим для використання в зоні ведення бойових дій унаслідок низьких експлуатаційних характеристик, поганої якості виготовлення і збірки.

Також на початку 2019 року команда журналістських розслідувань Bihus.Info опублікувала матеріал Лесі Іванової про масштабні розкрадання в "Укроборонпромі", до яких причетні посадові особи, наближені до президента Петра Порошенка. Зокрема, експерший заступник секретаря РНБО Олег Гладковський, його син Ігор із бізнес-партнерами Віталієм Жуковим й Андрієм Рогозою, а також нинішній голова "Укроборонопрому" Павло Букін.

Також журналісти зясували, що правоохоронним органам було відомо про махінації із закупівлями підприємств "Укроборонпрому". Зокрема протягом декількох років підприємці Жуков і Рогоза платили правоохоронцям хабарі за те, щоб розслідування "спускали на гальмах".

"Дзеркало тижня. Україна" також неодноразово публікувало матеріали про корупцію та масштабні зловживання в оборонному секторі. Зокрема у матеріалах "Злочинні схеми в оборонпромі: чому розслідування Bihus.Info не може бути фейковим" та статтях Дмитра Менделєєва "Мародери країни відрубаних рук", "Оборонка: хто першим дістанеться "фінішу"?" представлено обґрунтування правдивості останніх розслідувань, а також тяглість злочинів з 2015 року.

Цікаво, що після скандального звільнення з РНБО колишній перший заступник секретаря та головний фігурант журналістських розслідувань Олег Гладковський, повернувся до управління корпорацією "Богдан", яка наприкінці року встигла укласти контракт та отримали 510 млн гривень на виконання таємних угод з Міноборони в рамках державного оборонного замовлення на постачання автотранспорту.

Що стосується обшуків на ICU, то в компанії теж заявили про політичний тиск та "неймовірну прозорість" і "активну співпрацю із слідством". До речі сама компанія має дуже цікавих співвласників. Зокрема по 45 % і 44,99% акцій належать Макару Пасенюку і Костянтину Стеценку, а ще 9,99% екс-міністру енергетики і вугільної промисловості Володимиру Демчишину. До речі Макара Пасенюка можна назвати такою собі "лівою рукою" Порошенка, адже він вирішував усі значні фінансові питання експрезидента. Саме його рук такі угоди як от формування офшорних компаній для структурування власності кондитерського гіганта Roshen чи взаємодія з американськими лобістами. Водночас багато "підопічних компаній", якими керував Пасенюк, потім опинились в центрі скандалів чи кримінальних проваджень.

Зокрема ICU Пасенюка займалась скупкою євробондів і боргів енергетичної компанії ДТЕК олігарха Ріната Ахметова, що принесло інвесткомпанії потрійний прибуток. Власне саме причетність компанії до реалізації так званої формули "Роттердам+" і стало причиною сьогоднішнього обшуку.

Слідчі дії за фактом зловживання службовим становищем керівництвом НКРЕКП, які в 2016 році прийняли рішення про запровадження формули Роттердам+, тривають з 2017 року. Тоді 17 серпня НАБУ провело обшуки в приміщенні НКРЕКП у справі, пов'язаній з утвердженням формули "Роттердам+".

За даними матеріалів розслідування, колишній співробітник ICU, а у 2016 році голова НКРЕКП Дмитро Вовк спільно з іншими членами регулятора при розробці порядку формування оптової ринкової ціни (Роттердам+) забезпечили включення в нього явно необґрунтованою формули, яка збільшувала вартість вугілля. Як наслідок, введення формули "Роттердам+" призвело до підвищення тарифів теплових електростанцій (70% яких належать Рінату Ахметову) і суттєвого зростання їх виручки. Також це зумовило різке зростання вартості єврооблігацій ДТЕК, єврооблігації якої перед впровадженням нової методики скуповувала група ICU. (Більше у статті Ігоря Маскалевіча "Блокада по-роттердамськи: донецький варіант"). Цікаво, що у 2018 році у справі щодо впровадження формули "Роттердам+" у суді інтереси НКРЕКП захищала адвокат , близька до групи ICU.

Наприкінці 2018 року народній депутат Сергій Лещенко у відеоблозі заявив, що за цю оборудку тоді президент Петро Порошенко повинен був отримати від Ахметова крупний відкат, який йому потрібно було легалізувати до кінця президентського терміну.

Використання формули "Роттердам+" було припинено з 1 липня 2019 року у зв'язку з переходом до нового ринку електроенергії.

Що ж стосується компанії ICU , то до прикладу у 2018 році вона була в центрі скандалу про розкрадання екс-президентом України Віктором Януковичем і його оточенням 1,5 млрд доларів, до яких в 2016 році була застосована процедура спецконфіскації. Згідно з матеріалами розслідування телеканалу Al Jazeera, посередником в купівлі облігацій офшорними компаніями в 2012-2014 роках виступала фірма Investment Capital Ukraine (ICU), яку на той час очолювала давня соратниця Полрошенка Валерія Гонтарева, котра тривалий час очолювана Національний банк України. Тоді НАБУ відкрило справу лише за рішенням суду, але до кінця року її тихенько зам'яли та закрили.