100 днів президентства Зеленського: чим запам'ятається шостий президент України

У травні цього року, після перемоги у другому турі президентських виборів, відбулася інавгурація новообраного голови держави Володимира Зеленського. У вівторок, 27 серпня, Зеленський відзначає 100 днів свого президентства.

Виборці чекали від президента зниження комунальних тарифів (хоча їх формування і не входить до сфери компетенції голови держави), зняття депутатської недоторканності, завершення війни в Донбасі, боротьби з корупцією та "саджання" топ-корупціонерів.

Отримавши величезний кредит довіри від українців, за цей час шостий президент України встиг зіткнутися з першими зовнішньополітичними викликами, зустрітися зі світовими лідерами та провести до Верховної Ради свою партію "Слуга народу" для формування одноосібної коаліції.

Розбираємося, чим ще українцям запам'ятаються перші 100 днів президентства Зеленського.

"Розпуск" Ради і перемога "Слуги народу" на дострокових парламентських виборах

У день інавгурації Володимир Зеленський заявив про "розпуск" Верховної Ради VIII скликання, наступного дня він підписав указ про дострокове припинення повноважень Ради і призначення позачергових виборів на 21 липня.

Представники більшості фракцій заявили про готовність до виборів, тим не менш, 24 травня група народних депутатів направила до Конституційного суду України подання щодо відповідності президентського указу Основному Закону, КСУ відкрив відповідне провадження.

20 червня Конституційний суд підтвердив законність указу Зеленського, і 21 липня в Україні відбулися дострокові парламентські вибори. Попри низьку явку, пропрезидентська "Слуга народу" заручилася підтримкою понад 43% виборців і отримала 254 мандати.

"Зеленський зможе де факто вибрати прем'єра, укомплектувати міністрами весь уряд і проводити через Раду будь-які закони. Такої влади в Україні – цілком легальним і демократичним шляхом – до Зеленського не отримував ніхто. Тепер колишньому коміку залишилося найпростіше, але одночасно найскладніше: розпорядитися всіма своїми можливостями з користю для країни", - пише "Новое время".

Скасування депутатської недоторканності?

Після переконливої перемоги на виборах у "Слузі народу" взялися за депутатську недоторканність. Але поданий до Ради президентський законопроект про імпічмент раніше "розпущені" депутати вносити до порядку денного відмовилися. Вони також не стали розглядати законопроєкт про зняття депутатського імунітету, який вже пройшов перше читання.

В останні дні свого існування Рада попереднього скликання прийняла закон "Про тимчасові слідчі комісії", в якому прописана процедура імпічменту президента. Але сам Зеленський має намір закріпити її окремих законом.

За словами самого гаранта, законопроєкти про імпічмент і про зняття депутатської недоторканності будуть "одними з перших", які розгляне "нова" Верховна Рада.

З одного боку скасування депутатського імунітету відповідає одній з основних обіцянок Володимира Зеленського. З іншого - допоможе йому за рахунок правоохоронців контролювати монолітність фракції.

Весна прийде – саджати будемо

11 липня Зеленський запропонував посилити і розширити люстрацію для українських посадовців."Нас звинувачують, що ми хочемо скасувати люстрацію. Щоб усі розуміли, що ми не збираємося скасовувати люстрацію, ми пропонуємо її посилити", – заявив він.

Внесений у парламент проєкт закону передбачає, що під люстрацію повинні потрапити чиновники, що обіймали посади за часів президентства Петра Порошенка – з 23 лютого 2014 до 19 травня 2019 року – і він сам.

При цьому в команді Зеленського геть "забули" про те, що при цьому потрапляють під люстрацію і деякі її члени, які обіймали високі посади за президентства Порошенка.

Своє чергою західні експерти застерегли Зеленського та його команду від "перегинів", вказавши на те, що закон про люстрацію – не інструмент для переслідування "попередників".

На цей час найрезонанснішим "антикорупційним досягненням" стало затримання 14 серпня заступника голови Міністерства з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб Юрія Гримчака та його помічника за підозрою у вимаганні 1,1 млн доларів хабара. Обом інкримінують шахрайство в особливо великих розмірах.

Нині у коридорах НАБУ витає легкий дух оптимізму, адже робота органу була практично повністю заблокована в останні півроку перебування Порошенка при владі, але зараз стосунки Бюро налагодилися як з іншими правоохоронними органами, так й із судами. А у Бюро, прокуратури та ДБР починається "сафарі": Мартиненко, Насіров, Онищенко, Розенблат, Березкін, Дубневич, Труханов та інші – величезна кількість "диких звірів", які залишилися без даху адміністративного й телефонного прикриття, але з фінансовою подушкою безпеки.

Перейменування Адміністрації президента та призначення Богдана головою ОПУ

За місяць після інавгурації новообраний президент видав указ про реорганізацію Адміністрації президента і скорочення працівників шляхом утворення Офісу президента України.

Перед другим туром президентських виборів Володимир Зеленський також заявляв, що хоче перенести Адміністрацію президента з вулиці Банкової у Києві. Серед варіантів для нової будівлі ОП у "Зе!Команді" розглядали Український дім на Європейській площі в Києві і навіть показали, як виглядатиме оновлений будинок. Орієнтовна вартість переїзду – 300 млн гривень.

21 травня Володимир Зеленський підписав указ про призначення Андрія Богдана головою Адміністрації президента. При цьому, за даними DT.UA, він проігнорував рекомендації Курта Волкера - спецпредставника Держдепартаменту США, який рекомендував президенту не призначати на посаду колишнього юриста олігарха Ігоря Коломойського.

Тим часом у Міністерстві юстиції нагадали про те, що посада голови АП прямо зазначена в законі про очищення влади і запросили у Банкової інформацію про люстраційну перевірку Богдана та його заступників. Реорганізувавши Адміністрацію в Офіс президента, Зеленський тим самим вивів Богдана з-під дії закону про люстрацію.

Спірне кадрове рішення новообраного президента двічі оскаржували в суді, на сайті голови держави реєстрували петицію з вимогою звільнити Богдана. На що Зеленський, розглянувши петицію, відповів, що вже звільнив його з посади голови АП.

Богдан супроводжує президента скрізь, він же став головним натхненником ідеї дострокових виборів до Ради і драйвером боротьби Банкової за Київ зі столичним мером Віталієм Кличком.

Прямі переговори з Путіним і повернення Росії у міжнародну дипломатію

11 липня Зеленський провів першуй телефонну розмову з президентом РФ Володимиром Путіним. Під час розмови обговорювалося питання звільнення українських моряків і політв'язнів, а прес-секретар Путіна заявив, що розмова носила "прагматичний характер".

Згодом лідери держав зідзвонювалися ще декілька разів, зокрема, після загибелі чотирьох українських морпіхів під Павлополем, коли, за словами самого Зеленського, він попросив президента країни-агресора "вплинути на ту сторону, щоб вони припинили вбивати наших людей".

Напередодні Дня незалежності, після повідомленні про можливе звільнення з РФ українських моряків і в'язнів Кремля, Зеленський заявив, що чекає результату "в найближчі дні".

На думку заступниці голови МЗС України Олени Зеркаль, така активність РФ щодо українських в'язнів Кремля пов'язана зі спробами повернути країну-агресора до "Великої вісімки" (G8). Тема повернення активно обговорювалася до і під час нещодавнього саміті G7 в Біарріці.

Низка західних партнерів України та українських політиків не схвалили прямі телефонні переговори Зеленського та Путіна. Своєю чергою Олена Зеркаль назвала таку стратегію дзвінків Путіну "стилем нового президента" і його спробою ризикнути. За її словами, українській стороні потрібно пробувати нові підходи до вирішення конфлікту з РФ, і вони можуть нести як ризик, так і можливість.

Головний виклик для Зеленського тепер – поступове повернення Москви у велику міжнародну дипломатію (від відновлення повноважень в ПАРЄ до можливого запрошення на саміт G7 у 2020 році) і відверте хамство МЗС РФ.

Зниження цін на комуналку не буде

За місяць після інавгурації Зеленського в його команді перестали згадувати про одну з найбільш популярних передвиборних обіцянок будь-якого політика – зниження цін на комунальні послуги.

"Зеленський прямо ніде не обіцяв зниження тарифів, хоча розуміє, що це є проблемою. Він говорив, що нам потрібно збільшувати видобуток газу, інвестувати, і коли ми припинимо імпортувати газ і розвивати експорт, тоді вартість газу впаде в Україні... Але прямо обіцянка знизити тарифи не давалася, щоб не виглядати популістськи", - заявив представник президента в уряді Андрій Герус.

Водночас міжнародні партнери України вимагають введення ринкових цін на газ. "Вже на початку осені, як очікується, повинні поновитися переговори з головним зовнішнім кредитором України - МВФ, якому Київ багато років тому пообіцяв рухатися до ринкових цін на "комуналку"", - пише "ВВС Україна".

Регіональні поїздки в стилі Василя Голобородька

Більшість регіональних поїздок Зеленського за перші три місяці його роботи перетворювалися на ожилі сцени із серіалу "Слуга народу", де чинний голова держави виконав роль "народного президента" Василя Голобородька.

Зеленський укладав із місцевими чиновниками парі на їх звільнення і ремонт мостів, обрушувався з персональної критикою і влаштовував показові догани.

Головним джерелом мемів став його візит в Бориспіль. "Вийди звідси! Розбійник ти. Погано чуєш мене? - вигнав Зеленський із зали секретаря Бориспільської міськради Ярослава Годунка - Зараз подзвоню (в. о. голови СБУ Івану) Баканову щодо цього чорта", - заявив президент.

Мінімальний контакт зі ЗМІ та дописи у соцмережах

На посаді президента Володимир Зеленський та його команда продовжують зберігати головні "фішки" своєї виборчої кампанії – спілкування з українцями через соціальні мережі і мінімальний контакт зі ЗМІ.

"Як довела наша виборча кампанія, ми спілкуємося із суспільством без посередників, без журналістів", - сформулював позицію Офісу президента його голова Богдан.

Ця заява прозвучала після того, як українські ЗМІ помилково повідомили про відставку самого Богдана. Як з'ясувалося згодом, однакову копію його заяви про відставку, непідписану Зеленським, розіслав журналістам заступник голови ОП Кирило Тимошенко. Такі кроки викликали дискусію в медіаспільноті про навмисний підрив довіри до ЗМІ.

Хода гідності замість військового параду на День Незалежності

На перші 100 днів Зеленського випало святкування 28-ої річниці Дня Незалежності України. Відсвяткувати його у Зеленського вирішили без проведення традиційного військового параду.

Підготовку Ходи гідності, в якій взяли участь українські виконавці та музичні колективи, військовослужбовці та представники громадських професій, доручили хореографу Олені Коляденко та кліпмейкеру Алану Бадоєву. А "зекономлені" на параді гроші видали військовим як премій.

Ідея Зеленського спровокувала бурхливу реакцію в українському суспільстві й суперечки прихильників і супротивників параду у воюючій країні. В результаті Рух ветеранів України та фонд "Повернись живим" організували та провели 24 серпня альтернативу ходи – Марш захисників України.

Тінь Коломойського

Олігарх Ігор Коломойський, колишній партнер Зеленського за часів співпраці "Кварталу 95" зі студією "1+1", став головною загрозою для репутації нового президента.

Згадки про можливий вплив Коломойського на шостого президента України регулярно з'являлися в західних ЗМІ.

Голова держави намагається всіляко від нього дистанціюватися. Після того, як Коломойський в травні повернувся в Україну, офіційно Зеленський жодного разу з ним не зустрічався, хоча за твердженнями самого Коломойського, вони з президентом "зрідка" зідзвонюються.

"Кумівство" без кумів

Під час президентської кампанії Зеленський неодноразово критикував існуючу в українському політикумі систему "кумівства". Але перші ж призначення новообраного президента довели, що покінчити з нею буде не так просто.

22 травня Зеленський призначив Івана Баканова першим заступником голови Служби безпеки України. Зараз друг дитинства президента фактично виконує обов'язки голови спецслужби.

Крім того, першим помічником голови держави став його давній бізнес-партнер Сергій Шефір. На нього ж шостий президент України переписав бізнес.

А на керівну посаду в АМКУ планують призначити доньку викладача Зеленського і доцента КНЕУ ім. В. Гетьмана Ірину Копайгору. Саме цей навчальний заклад свого часу закінчив гарант, його батько і батько кандидатки Іван Копайгора досі працюють у виші.

Також президент включив Анну Огренчук у Комісію з питань правової реформи. Днями Огренчук стала дружиною юриста Андрія Довбенка, на весіллі якого в Сен-Тропе гуляв голова Офісу президента. Замість святкування Дня Незалежності в Києві Богдан обрав весілля на Лазурному березі.

Засновник ТОВ "Юридичний союз "Евріс" Довбенко відомий тим, що фігурує в паперах проекту Yanukovychleaks як юрист в організації олігарха-втікача Сергія Курченка. Він також "контролює" приватних та державних виконавців Міністерства юстиції.

Українські паспорти "борцям з режимом Путіна"

Серед перших своїх президентських указів Зеленський повернув українське громадянство експрезиденту Грузії і колишньому голові Одеської ОДА Міхеїлу Саакашвілі.

Згодом у відповідь на указ Путіна, що дозволяє жителям окупованих районів Донецької і Луганської областей отримувати російські паспорти у спрощеному порядку, Зеленський спростив надання українського громадянства деяким категоріям росіян та іноземців.

Зокрема, отримати громадянство України можуть росіяни, переслідувані за їхні політичні переконання, а також іноземці й особи без громадянства, які воюють в зоні проведення операції Об'єднаних сил на боці ЗСУ.

Таку ініціативу президента розкритикували як таку, що відкриває двері в Україну співробітникам російських спецслужб. Оскільки співробітники ФСБ і ГРУ отримали можливість представлятися "борцями з режимом" і на цій підставі намагатися отримати український паспорт.