ЗАПОБІЖНІ ЗАХОДИ

Автор : Володимир Овдін
15 листопада 00:00

Я не проти поліції; я просто боюся її. Алфред Хічкок Писати про непорядні вчинки працівників МВС — ...

 

Я не проти поліції; я просто боюся її.

Алфред Хічкок

Писати про непорядні вчинки працівників МВС — марна річ, оскільки здивувати й збурити громадськість, привернути увагу керівництва до проступків своїх підлеглих можна було років приблизно -дцять тому. Нині панує принцип «Собака гавкає, а караван іде». Втім, комарині укуси мас-медіа десь міліцію дістають. Так чи інакше, але міністр МВС України Юрій Смирнов оголосив всеукраїнську акцію «Чисті руки», мета якої досить благородна — виявлення «перевертнів» у міліцейських рядах. У Дніпропетровській області зрадників і порушників присяги, не кажучи вже про карних злочинців, сили внутрішньої безпеки МВС досі не виявили. Якщо вірити інформації начальника УМВС у Дніпропетровській області генерал-майора міліції Дмитра Завидонова, «у нашому регіоні методи, озвучені в пресі у справі Сивковича, ніколи не застосовувалися, а у своїх діях ми керуємося виключно Конституцією. Інакше журналісти знали б. По телефону довіри облуправління МВС вже отримало понад сорок «сигналів» на офіцерів та сержантів. За результатами атестації особового складу поки що в семи райвідділах області звільнено трьох працівників, а чотирьох переведено на посади з меншим обсягом роботи». Все.

Благородна мета, звісно ж, виправдовує засоби. Джерело, яке заслуговує довіри, повідомило кореспондентові «ДТ», що працівники столичного управління внутрішньої безпеки після колективного візиту за фальшивими (!) посвідченнями в один з туалетів Дніпропетровського обласного управління карного розшуку відразу виявили там «бомбу». Висновки зробили негайно: черговому офіцерові впаяли службову невідповідність, а на сержанта дали подання на звільнення. Круто? Ще б пак. Цікаво, як діяв би міністр, довідавшись про дії своїх підлеглих, які підпадають за всіма визначеннями, у тому числі й управління внутрішньої безпеки МВС, під статтю КК? Тому що історію, про яку йтиметься нижче, інакше як свавіллям не назвеш.

Як охороняють сторожів

Червневого вечора 2002 року поблизу торговельного кіоску, розміщеного навпроти Ленінського РВВС Дніпропетровська, спалахнула бійка. Після чого один залишився лежати, а другий сховався. Першу допомогу побитому надала продавець Тетяна Пономарчук. Через кілька хвилин біля торговельної точки з’явилося п’ятеро у цивільному. Після безуспішних пошуків кривдника свого колеги-потерпілого, який виявився начальником чергової частини райвідділу, увагу міліції привернув кіоск. Чим керувалися працівники міліції, почавши описувати товар, пояснити пізніше вони так і не змогли. Втім, усе закінчилося мирно, і батькові продавщиці Олександру Пономарчуку, який негайно прибув на місце події, запропонували наступного дня відвідати начальника райвідділу підполковника міліції Леоніда Калину. Та вранці наступного дня, 19 червня, без пред’явлення будь-яких документів товар вартістю 3240 гривень із кіоску було вилучено без складання протоколу та понятих. Зник і виторг — 310 гривень. При цьому вартові порядку посилалися на усне розпорядження свого шефа — Леоніда Калини. Кіоск опечатали. Та й після цього, буквально за сто метрів від осередку законності, торгову точку «бомбити» не перестали. У результаті звідти зникли холодильник, морозильна камера й електролічильник.

Вищенаведені події докладніше, разом із фотографіями та показаннями свідків, були викладені в скарзі Тетяни Пономарчук на ім’я генпрокурора, міністра МВС і народного депутата Сергія Тігіпка. Останній підкріпив її скаргу депутатським запитом. Не минуло й місяця, як Дніпропетровськ відвідали високі чини зі столичного управління внутрішньої безпеки. І таки докопалися до істини.

Факти, викладені у скарзі, підтвердилися! «Не відходячи від каси», столичні сищики усно попросили вибачення в Тетяни та Олександра Пономарчуків, пообіцявши викласти свої висновки керівництву. Не обдурили. Через тиждень потерпіла отримала офіційний лист із МВС: «...Викладені Вами відомості знайшли своє підтвердження. За результатами службового розслідування за непрофесійні та неправильні дії начальник Ленінського районного відділу внутрішніх справ Калина Л.І., оперативний черговий Щербина А.А. та оперуповноважений відділення карного розшуку Пелишок В.І. попереджені про неповну посадову відповідність...» Ще двом співучасникам оголошено суворі догани, а слідчому А.Макаренку — попередження. Далі потерпілих поінформували, що прокуратура Ленінського району відмовила в порушенні кримінальної справи через відсутність у діях працівників міліції складу злочину. Відповідь приблизно такого самого змісту Тетяна Пономарчук отримала з управління внутрішньої безпеки УМВС у Дніпропетровській області. Місцеві охоронці честі мундира, на відміну від своїх київських колег, дії своїх земляків оцінили не так суворо: «...було виявлено ряд порушень нормативних документів, які регламентують діяльність ОВС, допущених співробітниками Ленінського РВ під час перевірки торговельної діяльності приватного підприємця Пономарчук Т.О. За професійно неграмотні дії...» Далі перелік вищезазначених стягнень і посилання на відмову прокуратури в порушенні кримінальної справи. По компенсацію матеріального й морального збитків — у суд. Дивно, але київська комісія фактів планової чи якоїсь іншої перевірок не встановила.

Пономарчук апелює до обласної прокуратури. Звідти начальник відділу С. Капустян 16 жовтня «спускає» вказівку міському прокуророві Горностаєву: «… Направляю для розгляду по суті заяву Пономарчук Т.А. на протиправні дії співробітників Ленінського РВ… скасування постанови прокуратури Ленінського району про відмову в порушенні кримінальної справи та притягнення посадових осіб райвідділу міліції до кримінальної відповідальності…» І знову відмова заступника прокурора Ленінського району Олександра Щербака: «… у ході проведеної перевірки 14.08.02 у прокуратуру з заявою звернулася Пономарчук Т., яка просила припинити подальший розгляд за поданою нею скаргою, тому що претензій до працівників Ленінського РВ не має, весь товар повернутий їй повністю…» Фактично в постанові від 28 жовтня 2002 року про відмову в порушенні кримінальної справи йде описання дійства, яке підпадає під ст. 46 КК («Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим». — В.О.) Водночас зампрокурора підтверджує: «…при проведенні дослідчої перевірки знайшли своє об’єктивне підтвердження викладені обставини подій». І кваліфікує усе як дисциплінарний проступок. Тобто кримінальної справи не буде.

Слово офіцера

Справді, заяву до прокуратури Тетяна Пономарчук писала. Ще в ході перевірки скарги столичні ревізори, за словами батька Тетяни, Олександра Пономарчука, який представляв у всіх інстанціях інтереси двадцятирічної дочки, пообіцяли йому повну компенсацію збитків особисто Леонідом Калиною. Той 14 серпня при своєму заступнику попросив вибачення в Олександра Полікарповича і дав «слово офіцера» повернути все до копійки. Натомість просив забрати заяву. У результаті, за словами Пономарчука-старшого, через п’ять днів у кіоск повернули товар на суму 1005 гривень. Потім «слово офіцера» втратило свою силу. Більше того, коли Олександр Полікарпович знову став писати скарги, йому від початку жовтня почали надходити погрози. За його словами, невідомі рекомендували «заспокоїтися», бо інакше....

Начальник управління внутрішньої безпеки УМВС у Дніпропетровській області полковник міліції Микола Журавльов від коментарів «ДТ» відмовився, пославшись на відсутність вказівок згори. Втім, на прощання Микола Олександрович переконливо зауважив: «Прокуратура справу припинила». Загалом, слідство закінчено, забудьте. Леонід Калина на «верхи» не посилався: «Так, перевірка була. Я попросив вибачення і віддав при свідках Пономарчуку 8 тисяч гривень. За фактом крадіжки холодильника, морозильної камери й електролічильника порушено кримінальну справу № 67021632».

У принципі, позицію обласного керівництва міліції зрозуміти, не більше того, можна. Покарані працівники Ленінського РВВС в органах пропрацювали, за винятком свого шефа, від двох до десяти років. Усі дипломовані (?) юристи, які пройшли додаткову спецпідготовку. Кого замість них? Спущена «на гальмах» місцевими правоохоронцями фактично кримінальна справа дає цілком певну відповідь. Тим паче що в Ленінському райвідділі бракує, за словами Леоніда Калини, 43 працівники (близько 20 відсотків особового складу. — В.О.). Крім того, можливо, що масово підуть з органів найдосвідченіші офіцери. Більшість із них категорично не згодні з проектом нової системи оподаткування працівників МВС і скасування низки пільг. Зрозуміло, «запасні аеродроми» досвідчені опери та слідчі собі вже підготували. Коли кількість рапортів на звільнення перейшла за сотню, їх просто перестали помічати і брати до розгляду.