СПРАВА АЛЕКСАНДРОВА — ПРИВІД ДЛЯ З’ЯСУВАННЯ СТОСУНКІВ У ЮРИДИЧНОМУ ГОСПОДАРСТВІ УКРАЇНИ?

Автор : Сергій Корабльов
18 сiчня 00:00

Минулого четверга апеляційний суд Донецької області мав почати розгляд справи щодо підсудних, пі...

 

Минулого четверга апеляційний суд Донецької області мав почати розгляд справи щодо підсудних, підозрюваних у вбивстві журналіста Ігоря Александрова, але замість цього в його стінах було скликано прес-конференцію, на якій голова суду Олександр Кондратьєв і суддя Іван Корчистий, котрий веде справу загиблого журналіста, розповідали присутнім, чому цей процес так і не стартував.

Основна причина — украй скрутне фінансове становище суду. За словами Олександра Кондратьєва, ще з 1998 року проглядається тенденція вповільнення роботи: суд почав розглядати меншу кількість справ, унаслідок чого утворюються «залишки». На даний момент в апеляційному суді Донецької області на 2002 рік перейшли 198 справ 390 підсудних. Це переважно вбивства, скоєні за обставин, що збільшують провину, за які передбачено вищу міру покарання — довічне ув’язнення. Справи дуже складні за обсягом, деякі з них розглядаються одним складом суду цілий рік. На прес-конференції було вказано причини, з яких відкладається розгляд справ у суді: 46 випадків — недоставлення конвоєм; відсутність коштів на відрядження — 143 справи; неявка народних засідателів — 6 справ, інші — у зв’язку з незабезпеченістю технічними засобами.

Спроби поліпшити ситуацію за допомогою звернень у Міністерство юстиції, Верховний суд, Вищу раду юстиції України, до вповноваженого з прав людини ні до чого позитивного не привели. Єдиний позитивний імпульс представникам обласного апеляційного суду вдалося «впіймати» торік 25 квітня, після того, як із їхньої ініціативи відбулося засідання Президії Верховного суду й Ради суддів України, на якому розглядалося питання, пов’язане з тяганиною справ у Донецькому суді. Але реальна допомога цього серйозного «хуралу» виявилася більше ніж скромною. Була посилена військова частина (забезпечена автотранспортом, поповнена військовими), яка займається конвоюванням підсудних на судові засідання. Ці заходи дозволили розглядати до 9 справ на тиждень — три в будинку апеляційного суду й шість — на виїзді. Переважна кількість справ не розглядається в Донецьку тому, що люди просто не можуть дозволити собі жити в готелі по кілька місяців. Так, у справі Вередюка (підозрюваний в убивстві Ігоря Александрова) є заява від потерпілих, котрі просять розглянути справу в Слов’янську в зв’язку з тим, що в них немає коштів. Але й тут є питання. Заборгованість перед суддями за відрядження вже сягнула 16,5 тисячі грн. Вони вже забули, коли жили в готелях. За допомогою голів міських і районних судів їх селять у гуртожитки. Дійшло до того, що на виїзні засідання судді беруть картоплю, хліб, цибулю тощо, аби просто було що поїсти. І все це тому, що Донецький апеляційний суд недофінансовано на 701 тис. грн.

Цілком природно, що під час прес-конференції всіх присутніх цікавило одне запитання — чи є можливість розгляду справи Вередюка в прийнятні терміни. Олександр Кондратьєв відповів на нього позитивно. За його інформацією, під час телефонної розмови з міністром юстиції Сюзанна Станік зажадала кошторис видатків, який дозволить розглянути цю справу без зволікань. До речі, для держави це коштуватиме 5,6 тис. грн. Але голова Донецького апеляційного суду проти такого підходу. Справа в тому, що до початку судового засідання в справі Александрова (11 вересня), розглядаються справи підсудних, обвинувачуваних у загибелі 219 чоловік. І родичі цих людей мають право вимагати гідного ставлення до себе та пам’яті загиблих. Справи, що слухатимуться в Донецькому апеляційному суді найближчим часом, призначалися до розгляду в квітні—травні минулого року. І перенесення їх викликає однаковий ажіотаж як у потерпілих, так і в тих, хто перебуває під вартою.

Стосовно звинувачень на адресу суддів і керівництва апеляційного суду Донецької області — мовляв, вони зацікавлені в затягуванні справи Александрова або в тому, щоб приховати її від громадськості, — то Олександр Кондратьєв рішуче відкинув їх. За його словами, ще в листопаді 2001 року, знаючи, що справа йде в Донецький апеляційний суд і передбачаючи, який вона матиме резонанс, він звернувся до Верховного суду з пропозицією про передачу цієї справи в апеляційний суд іншої області. Як можливий варіант було запропоновано Харківський суд, але цю ініціативу «зарубав» відмовний лист за підписом заступника голови Верховного суду. Тож справу розглядатимуть у Слов’янську протягом півтора місяця. Передбачається відкритий процес, на якому зможуть бути присутніми колеги Ігоря Александрова по роботі в ЗМІ.

Свою думку про процеси навколо справи Александрова висловив і суддя Іван Корчистий. Особливо дісталося від нього главі Національної спілки журналістів Ігорю Любченку, котрий у відкритому листі висловив свою думку про те, чому справу не призначено до слухання. Для спростування цієї заяви було наведено такі дані. Справа надійшла в суд торік 12 грудня. 14 грудня суддя одержав її з канцелярії, і вже 27 грудня її розглянули на попередньому судовому засіданні й призначили дату розгляду в порядку черговості — 11 вересня 2002 року на виїзному засіданні в м. Слов’янську. Тож усі заяви з цього приводу суддя трактує як тиск на суд. Стосовно можливого покарання, то Іван Корчистий відразу заявив, що оскаржуватиме таке рішення і якщо не знайде розуміння у відповідних органах в Україні, то буде змушений апелювати до європейських структур. Крім цього суддя висловив припущення, що весь цей ажіотаж триватиме до виборів, а після них він буде радий, якщо побачить у залі суду хоч двох-трьох журналістів.

Говорячи на прес-конференції про можливе покарання, Іван Корчистий навряд чи знав, що Вища рада юстиції України відкрила справу про порушення ним присяги. Прокоментувати це рішення для «ДТ» погодився голова Донецького апеляційного суду Олександр Кондратьєв:

— Голова Верховного суду заперечував проти такого рішення. Вища рада юстиції України взяла на себе повноваження, не передбачені Конституцією України. Нікого не цікавлять причини, через які справу Александрова цілком законно було призначено до розгляду на 11 вересня. Але нехай усі знають, що я відстоюватиму Івана Корчистого до кінця. І не дозволю йому звільнитися. Краще я сам покладу заяву на стіл і піду, але не віддам суддю на поталу. Він не міг сам по собі призначити справу, позаяк інакше ні про яку керованість у Донецькому апеляційному суді не може бути й мови. Це розпорядження виходило від мене до керівника судової палати, а від нього — до головуючого в справі…»

Р.S. Коли цей матеріал уже був готовий до друку, редакції «ДТ» стало відомо, що наступного тижня Рада суддів України розглядатиме питання про законність і обгрунтованість прийнятого Вищою радою юстиції рішення про порушення дисциплінарного переслідування щодо судді Корчистого з метою звільнення його з посади. Далі буде?..