ПРОЦЕСУАЛЬНІ НОВИНИ

Верховна Рада України розглянула в першому читанні проект Кримінально-процесуального кодексу. Проект кодексу внесено депутатами — першим заступником голови парламенту Геннадієм Васильєвим і главою комітету з питань законодавчого забезпечення та правоохоронної діяльності Володимиром Мойсиком (фракція «Наша Україна»).

Законопроект пропонує максимальне наближення до міжнародних норм забезпечення принципів змагальності процесу, презумпції невинності, дотримання прав і свобод учасників карного судочинства, ролі прокуратури й органів досудового провадження та суду.

У документі вводиться поняття слідчого судді і визначаються його повноваження. Відповідно до законопроекту, участь слідчого судді в складі суду першої та наступної судових інстанцій, які розглядають судові справи, не допускається. У кодексі передбачено право судді на порушення кримінальної справи за скаргами окремого обвинувачення.

Передбачається можливість відшкодування завданих злочином збитків зі спеціального державного фонду, що має формуватися від конфіскацій майна та грошових стягнень на користь держави з винних у скоєнні злочинів.

Автори законопроекту пропонують розширити кількість видів запобіжних заходів. Відповідно до законопроекту, такі заходи, як звільнення з посади, домашній арешт і взяття під варту, застосовуються лише суддею чи судом. Відповідно до законопроекту, під нагляд міліції може бути передана людина, підозрювана або обвинувачувана у скоєнні злочину, за який законом передбачається покарання у вигляді позбавлення волі. Такий запобіжний захід встановлюється на термін не більше шести місяців.

Запобіжний захід «застава» полягає у внесенні підозрюваним, обвинувачуваним, підсудними, іншими людьми грошей або інших матеріальних цінностей. Автори законопроекту також пропонують запровадити норму, відповідно до котрої, якщо на стадії розслідування справи є підстави вважати, що підозрюваний або обвинувачуваний може використовувати свою посаду для перешкоджання встановленню істини в справі або для продовження злочинної діяльності, то суддя, за поданням прокурора, може прийняти рішення про усунення підозрюваного або обвинувачуваного з посади.

Відповідно до законопроекту, подальший розвиток отримали положення, що стосуються особливостей доказів у карному процесі відповідно до конституційного положення про те, що особа вважається невинною доти, доки її вину не буде доведено в законному порядку.

Автори законопроекту також пропонують розширити підслідність для органів внутрішніх справ і СБУ. Набагато більше, порівняно з чинним кодексом, складів злочинів віднесено до альтернативної підслідності.

Відповідно до законопроекту, досудове слідство має бути завершене протягом двох місяців із часу порушення справи. Якщо через складнощі неможливо завершити розслідування вчасно, слідство може бути продовжене до шести місяців. Термін слідства може бути продовжений до дев’яти місяців лише у зв’язку з особливою складністю справи. Продовження терміну слідства за дев’ять місяців допускається лише у виняткових випадках, і відповідне рішення можуть прийняти генеральний прокурор або його заступники.

У проекті пропонується запровадити суд присяжних. Відповідно до законопроекту, засуджений або виправданий підлягають обов’язковому виклику в суд апеляційної інстанції, якщо в апеляції порушується питання погіршення їхнього становища або суд визнає за необхідне провести судове слідство. Крім того, пропонується встановити порядок повторної касації, у якому можуть бути переглянуті всі судові рішення, прийняті місцевими та апеляційними судами, судовою палатою з кримінальних справ і військовою колегією Верховного суду. Перегляд судових рішень у порядку касації терміном не обмежується.