ПІДРОБЛЕНИХ БУР’ЯНІВ НЕ БУВАЄ!

Спочатку була законна гордість фермера, що поле проросло дружними і здоровими врунами. І радість, що за рекомендацією вдалося придбати потрібну кількість гербіцидів відомої імпортної марки за спеціальною ціною — на 40% нижче — і заощадити кілька сотень доларів. Препарати порадували відмінним ефектом: бур’яни швидко зів’яли, а кукурудза пішла в ріст. Однак через кілька днів старанно оброблене поле стало невпізнанним. «Королева полів» поникла, бур’яни ж відродилися і примножилися. А потім уже ніщо не допомогло отримати запланований врожай.

Історично склалося так, що наша аграрна країна імпортує 80% хімікатів, необхідних сільському господарству. В Україні виробляється лише п’ять найменувань, які на кілька поколінь поступаються просунутим іноземним засобам. На думку спеціалістів Міністерства аграрної політики України, ринок агрохімікатів насичений достатньо, а вітчизняне виробництво, імпорт і продаж такої продукції успішно ліцензуються, регулюються і контролюються відповідними законами. Однак лише торік правоохоронці разом із держінспекцією захисту рослин вилучили більш як 1200 тонн із незаконного обороту.

Василь Колісниченко, головний держінспектор захисту рослин Мінагропрому, розповів, що 300 видів бур’янів, які ростуть в Україні, здатні знизити продуктивність культур на 30—50%, а то й зовсім знищити врожай.

— Виходячи зі структури посівних площ і фітосанітарного становища, контрольованого спеціалістами державної служби захисту рослин на місцях, — зазначає В.Колісниченко, — потрібна щорічна обробка посівів площею 19—20 млн. гектарів. Для цього необхідно пестицидів на суму 1,2 млрд. гривень, тобто 220 млн. доларів. Більш сучасні імпортні препарати захисту рослин 5—6-го поколінь ефективні, але дорогі. Є попит на дешевші, отже з’являється і пропозиція.

Можливість погріти руки на селянинові й отримати значний обсяг тіньових коштів спокушає різних аферистів, зловмисників і представників організованої злочинності. Сприяють протиправній діяльності негативні явища, які супроводжують зміни в аграрному комплексі, що саме по собі викликає зіткнення інтересів різних груп. Організовані злочинні формування використовують прогалини в існуючому законодавстві, недосвідченість фермерів і психологічні особливості людини, котра хоче придбати товар дешевше, аніж він коштує. Незаконні угоди розраховані не на масового споживача, і тому пропонуються індивідуально, так би мовити, у вигляді особистої послуги.

У вересні 2002 року Головне управління по боротьбі з корупцією й організованою злочинністю СБ України отримало інформацію про появу великих партій неліцензійних гербіцидів відомої іноземної фірми декількох найменувань, які широко використовуються проти важкоконтрольованих бур’янів на посівах зернових, злакових, кукурудзи й картоплі, тобто основних агрокультур України. Працівники спецслужби за допомогою спеціалістів-аграрників порівняли обсяги гербіцидів, поставлених на український ринок однією з американських фірм, і препаратів її виробництва, використаних сільгосппідприємствами протягом 2001 року. Аналіз показав перевищення над легальними поставками на 7 тонн. Зауважимо, що норма використання більшості препаратів — від 10 до 50 грамів на гектар, а розфасовуються вони в упаковки 250—500 мл., середня ціна якої 1200 доларів. Загальна ринкова вартість такої кількості продукції складає понад 2,5 млн. доларів. Стільки тонн гербіцидів потрібно для обробки третини посівних земель, на яких використовується дана категорія агрохімікатів.

З матеріалів аналізу випливало, що поява значної кількості нелегальних хімічних препаратів обумовлена або їхнім контрабандним ввезенням, або діяльністю високотехнологічного нелегального підприємства, що виробляє підроблені гербіциди відомих марок на території України.

— Підозри щодо контрабанди не підтвердилися. Отже ми мали великомасштабну підробку продукції відомої американської фірми. Сформована ситуація не лише підривала імідж нашої держави. Виник черговий привід для обвинувачення України в корумпованості і відмиванні «брудних» грошей, у незаконному присвоєнні фірмових технологій, а такі обвинувачення тягли за собою цілий ряд проблем, — розповів Валерій Рацюк, керівник управління ГУ «К» СБ України.

Працівники управління разом із регіональними спецпідрозділами перевірили підприємства й осіб, які мають ліцензію на поширення гербіцидів американської фірми. Особливу увагу звернули на комерсантів, котрих підозрювали в причетності до операцій із фальсифікованими речовинами. У результаті отримали інформацію про регулярне надходження в кілька областей України великих партій (понад 500—1000 кг) гербіцидів нібито цієї фірми через торгових посередників із невідомого джерела. Досліджували зразки підозрілого товару. Його зовнішні атрибути: пластикова тара, поліграфічні етикетки, пломби захисту, упаковка цілком відповідали вимогам оригінальної продукції. Як з’ясувалося при опитуванні покупців, лише на першому етапі використання цих гербіцидів спостерігалися очікувані ознаки їхнього впливу на бур’яни. А потім починався зворотний процес, аж до загибелі посівів.

Подальше дослідження показало, що хімічний склад підробок невідомого походження геть не відповідає зразкам і препаративним формулам оригінальних американських гербіцидів, оскільки в ньому відсутня діюча речовина. Мало того, дослідження вилучених псевдогербіцидів, проведене за кордоном зацікавленою американською компанією, підтвердило не лише повну фальсифікацію пластикової тари й етикеток, а й виявило в підроблених препаратах токсичні речовини, невідомі сполуки, а також фосфат натрію, який може завдати непоправної шкоди людям, рослинам, довкіллю.

Про небезпеку застосування підроблених агрохімікатів добре знають у Київському інституті екогігієни та токсикології. За словами заступника директора інституту Олександра Кравчука, будь-який фальсифікат небезпечний уже тим, що не пройшов держвипробування і визначену законом регламентацію. Хоч би яким був хімічний склад, підроблені гербіциди і пестициди завдають тільки шкоди.

— В Україні, як і у всьому світі, — пояснює О.Кравчук, — існує спеціальна система державного випробування нових препаратів. Протягом року, а то й трьох, нова діюча речовина, що планується до ввезення в Україну, проходить апробацію біотичної ефективності, екологічну експертизу. Особливо регламентуються речовини, що містять потенційну загрозу для довкілля. З такими препаратами повинні працювати спеціалісти, котрі точно дотримуються інструкції, особливо в частині ліквідації можливих негативних наслідків застосування агрохімікатів. А серед наших сільгоспвиробників, особливо одноосібників, таких професіоналів дуже мало. І, на жаль, у нас досі не склалася система моніторингу забруднених хімікатами земель.

У поле зору оперативників СБУ потрапило товариство з обмеженою відповідальністю «Захист-Флора», яке діє на Дніпропетровщині. Очолював його місцевий житель Ігор Турлика (тут і далі прізвища зловмисників і назви фірм змінено в інтересах слідства). 2000 року він зареєстрував фірму для скуповування сільгосппродукції в південно-східних областях України та її реалізації в інших регіонах країни. Попри назву, на перший погляд ця комерційна структура була суто сімейною і жодною мірою не пов’язаною ні з виробництвом гербіцидів, ні з реалізацією хімікатів тієї американської фірми, про яку йдеться. Однак оперативники встановили, що відразу після реєстрації товариства його керівники в особі самого Турлики, його дружини й сестри організували групу посередників-дилерів із довірених осіб. А кожен з них у свою чергу створив мережу своїх особистих реалізаторів-розповсюджувачів, які здійснювали регулярні операції з продажу гербіцидів у Київській, Харківській, Запорізькій, Черкаській, Чернігівській, Івано-Франківській та інших областях.

Реалізатори, більшість із яких навіть не підозрювали, що походження агрохімікатів є незаконним, знали в обличчя лише свого безпосереднього керівника і на його вимогу одержували товар в умовах підвищеної конспірації: час і місце зустрічі в безлюдних місцевостях призначалися в останній момент. Група кожного дилера діяла на суворо визначеному територіальному напрямку.

Валерій Рацюк розповідає:

— Попередньо Ігор Турлика з компаньйонами вивчив попит на агрохімікати в ряді областей і дійшов висновку, що найліквідніший товар, який може дати великий готівковий прибуток, — гербіциди всесвітньо відомої американської фірми. Вони зарекомендували себе в Україні: кількість речовини на гектар, що використовується, мінімальна, а отже, споживачі охочіше куплять стандартну упаковку в 250—500 мл.

Бізнесмен врахував і ментальність українського селянина, котрий у прагненні купити якомога дешевше охочіше повірить куму, аніж рекламі, і вирішив запропонувати «по блату» знижку в 30—40% на ходовий товар у фірмовій упаковці за 500 доларів замість 1200. Така благодійність обома сторонами розумілася просто: угода відбувалася за готівку без оформлення якихось документів, відповідно, без сплати необхідних державних зборів. «Комерційна привабливість» покупки й усвідомлення незаконності угоди переважали над бажанням висунути претензії реалізатору у разі негативних наслідків застосування псевдогербіцидів.

Прибуток від таємної діяльності провінційної фірмочки складав 2—2,5 мільйона доларів на рік! Із виручених за два роки мільйонів частина вкладалася в розвиток легальної діяльності товариства.

Оскільки контрабандою справжніх агропрепаратів займатися було небезпечно й невигідно, на сімейній нараді було вирішено їх підробляти. Механізм діяльності нелегального виробництва гербіцидів і їхньої подальшої реалізації був вироблений паном Турликою після знайомства з таким собі хіміком, котрий увійшов у справу. Через ряд комерційних посередників у одного з російських хімічних підприємств придбали установку, яка за технічними характеристиками підходила для виробництва гербіцидів і агрохімікатів високофракційного рівня якості, оскільки могла здійснювати п’ять ступенів хімічного синтезу. Зайняті на «виробництві» і фасуванні наймані робітники часто змінювалися. Вся нелегальна діяльність «Захист-Флори» відбувалася в умовах найсуворішої конспірації. Проте в погоні за прибутком фальсифікатори припустилися випадків реалізації продукції поблизу свого виробництва.

Оперативники з’ясували, що товариство орендує споруди колишнього цегельного заводу. Саме на його території й у сусідніх населених пунктах протягом 2002 року неодноразово здійснювалися оборудки.

На зайняті «Захист-Флорою» площі зненацька наскочили працівники головного управління «К» разом із колегами з управління СБУ в Дніпропетровській області. У приміщенні, схожому на таємний бункер, було знайдено демонтовану установку для виробництва агрохімікатів. На складах товариства зберігалося понад 20 видів невідомих хімічних речовин у порошкоподібному і рідкому вигляді, сотні штук пластикових колб і кришок до них. У одній зі споруд йшли будівельно-монтажні роботи для розміщення хімічної лабораторії.

Знайдені при обшуку офісу «Захист-Флори» фінансово-господарські документи свідчили про комерційні операції ТОВ із дніпропетровським приватним підприємством «Укрфітофармзахист», яке було одночасно і постачальником, і покупцем хімічних препаратів «Ларен», «Титус», «Гранстар». Проте відповідної ліцензії Міністерства промислової політики України на виробництво і продаж гербіцидів Турлика пред’явити не зміг.

Надалі оперативники встановили місце виготовлення пластикової тари для фальсифікату — дніпропетровське приватне підприємство «Дінер». Тут за останні два роки на замовлення Турлики були виготовлено 40 тисяч пластикових колб, а за чотири місяці до перевірки «Захист-Флора» отримала 5000 таких ємностей, які були заповнені підробленими гербіцидами і продані. Прибуток від реалізації склав близько двох мільйонів доларів готівкою.

Під час перевірки було знайдено й одного з основних розповсюджувачів продукції Турлики — місцевого жителя Біженка, котрий офіційно значився безробітним. На території його садиби в житловому будинку, гаражі і господарських спорудах знайшли 800 ємностей від 500 мл/1 кг до 20 літрів/25 кг із хімічними препаратами в порошкоподібному і рідкому вигляді двадцяти найменувань з атрибутикою фірм-виробників зі США, Швейцарії, Німеччини, а також сотні самоклейних етикеток, карток із номерами та серіями торгових партій, голографічних емблем. Всі підробки було виконано на високому поліграфічному рівні.

Під тиском неспростовних фактів Біженко зважився на явку з повинною. Він зізнався, що всі знайдені в нього отрутохімікати є фальсифікованими і купленими особисто у Турлики. Розповів, що регулярно здійснював операції з підробленими речовинами і протягом 2001—2002 років продавав приблизно по 2—2,5 тонни на рік через своїх реалізаторів у Києві, Харкові, Донецьку, Миколаєві, Запоріжжі.

Було встановлено ще двох розповсюджувачів фальсифікату — уродженців Дніпропетровщини братів Кортьянових, які протягом минулого року координували один з основних напрямів реалізації на території України вироблених «Захист-Флорою» хімічних речовин. Брати купували підпільну продукцію особисто у Турлики, його дружини та сестри.

— Встановлено близько десяти безпосередніх учасників турликінського бізнесу, — каже В.Рацюк. — Ця кримінально-комерційна структура мала всі ознаки організованого злочинного угруповання, оскільки кожен з його членів виконував чітко закріплені за ним функції. В Україні це перший випадок викриття групи, що фальсифікувала агрохімікати відомих виробників, але гадаю, не останній. Наше завдання зараз — повністю розкрити механізм діяльності даної фірми, встановити інші джерела надходження на ринок країни аналогічної підробленої продукції.

Служба безпеки України порушила і розслідує кримінальну справу за ст.202 КК України (здійснення без державної реєстрації підприємницької діяльності, що підлягає ліцензуванню), за якою передбачено покарання у вигляді штрафу чи позбавлення волі на строк до двох років.

На запитання, як відрізнити підроблену агрохімічну продукцію від справжньої, наші співрозмовники відповідали з усіма деталями і подробицями, що зводилися до однієї поради: купувати агрохімікати вітчизняного або іноземного виробництва лише у офіційних продавців, діяльність яких ліцензована Міністерством промислової політики України й узгоджена із Головною державною інспекцією захисту рослин, при наявності свідоцтв про відповідність і оригінальність продукції. Простіше кажучи, учасники комерційної справи повинні дотримуватися вимог існуючого законодавства. І не забувати народну мудрість: скупий платить двічі.