ВИРОК ОСКАРЖЕННЮ ПІДЛЯГАЄ

Автор : Артем Черненко
19 грудня 00:00

Знайома до болю (та ще й до якого болю!) ситуація: невдало повернувся, різко підняв щось важке і — немов блискавкою вдарило.....

 

Знайома до болю (та ще й до якого болю!) ситуація: невдало повернувся, різко підняв щось важке і — немов блискавкою вдарило... Біль у хребті тією чи іншою мірою відчувають 70—80% населення земної кулі. На щастя, у багатьох людей ці відчуття минають: перепрацював, не розрахував фізичне навантаження, та після відпочинку все минуло. І лише коли біль дошкуляє дедалі частіше й частіше, стає більш тривалим, звертаємося до лікаря. Здебільшого пацієнт чує невтішне: «У вас, шановний, остеохондроз».

Саме остеохондроз, або ж дегенерація міжхребцевих дисків, є основною причиною болю в спині. Часто він ускладнюється також грижами міжхребцевих дисків, і тоді додається ще й біль у кінцівках. Механізм появи болю спрощено такий: диск, що руйнується, не витримує навантаження, він випинається і тисне на нервовий корінець.

Раніше діагноз «грижа міжхребцевих дисків» був рівнозначний вироку. Це захворювання — основна причина інвалідизації людей працездатного віку на тривалий час. Так, за статистикою 1986 року в США п’ять мільйонів чоловік не працювали через біль, який спричиняла грижа, а близько 11 мільйонів отримували те чи інше лікування.

Сьогодні грижа диска — захворювання виліковне. Є безліч способів і засобів його лікування. Проте єдино радикальним лікуванням гриж міжхребцевих дисків, на думку фахівців, є хірургічні втручання. На щастя, операції необхідні лише 1—2% хворих, в основному людям, які страждають на грижі міжхребцевих дисків розміром понад шість міліметрів.

Хірургія міжхребцевих дисків тривалий час залишалася далекою від ідеалу: після оперативних втручань могли зберігатися болі в кінцівках, у хребті. Або ж через певний час після операції у пацієнта знову розпочиналися болі... Чому? Основних причин три. По-перше, не досить радикальні втручання, у результаті яких грижа, хоча й зменшується в розмірі, все-таки залишається. По-друге: видаляється надто великий кістковий масив і функціонально важливі для хребта зв’язки. І третя причина криється в тому, що хірургія дисків, як і раніше, залишається резекційною — видаляється грижа й частина диска, а натомість — нічого.

Саме останнє і наштовхнуло фахівців на думку: необхідно якимось чином відшкодувати організму втрату. Американські нейрохірурги розробили та впровадили в практику хірургічну технологію мікродискектомії зі збереженням зв’язкового апарата двох суміжних хребців, між якими видаляється грижа диска, і насамперед жовтої зв’язки. Проте цей крок був усе одно проміжним, оскільки втручання, як і раніше, націлене на видалення хворого органа — грижі та частини диска, що перетворився на грижу. Необхідно було не звичайне видалення грижі диска, а водночас видалення грижі та відновлення рухливості двох сусідніх хребців.

Лише 2000 року німецьким фахівцям удалося створити оптимальну конструкцію діючого рухливого штучного міжхребцевого диска, який встановлюється замість диска, що дегенерував. Протез відтворює природні рухи в суміжних хребцях із кутом нахилу до 10 градусів.

Сьогодні для такої операції не треба їхати до Німеччини. Новий хребет можуть «сконструювати» у Києві, в Інституті нейрохірургії АМН України. Ця медична установа завжди славилася своїми традиціями в галузі розвитку спінальної нейрохірургії. Тут же 1995 року в клініці патології хребта і спинного мозку №1 було розроблено та вдосконалено мікрохірургічну технологію мікродискектомії зі збереженням зв’язкового апарата хребта. Перші протези — тоді ще нерухомі — встановлювали також тут.

Одним із перших, кому в клініці встановили мобільний протез міжхребцевого диска, був пацієнт із Росії Володимир С. Він неодноразово звертався до різних нейрохірургічних клінік з приводу болі в шийному відділі хребта, слабкості та порушення чутливості в руках і ногах. У нього виявили грижу п’ятого міжхребцевого диска. В одній з клінік запропонували операцію з видалення цієї грижі, але за старою методикою, що в даному випадку не гарантувало видужання, понад те, надалі могло призвести до інвалідності. У клініці патології хребта та спинного мозку Інституту нейрохірургії АМНУ йому видалили грижу й встановили рухливий протез міжхребцевого диска. Істотне поліпшення Володимир Іванович відчув уже наступного дня після операції — з’явилася сила в руках, значно поліпшилася чутливість, зникли болі в шиї. На четвертий день його виписали додому.

2003 року науковими співробітниками цієї клініки — завідуючим клінікою доктором медичних наук Є.Слинько, кандидатами медичних наук А.Косиновим, М.Цимбалом, А.Пастушиним, А.Муравським, А.Трояном, В.Вербовим — разом із працівниками науково-виробничого об’єднання «Інмед» розроблено та впроваджено у виробництво вітчизняні рухливі протези шийних і поперекових міжхребцевих дисків. Відпрацьовуючи методики їхньої установки, медикам удалося знайти оптимальну техніку сполучення мікродискектомії зі збереженням зв’язочного апарата суміжних хребців і установки рухливих протезів дисків.

Рухливий протез міжхребцевих дисків українського виробництва виготовлений із сполучення титанового сплаву з високомолекулярним полімером. Завідуючий клінікою Євген Слинько констатує, що результати застосування згаданих технологій та нового протеза перевершили всі сподівання. Хворі вже наступного дня після операції можуть не лише ходити, а й нахилятися, сидіти, навіть носити неважкі речі.

У даний час працівники Інституту нейрохірургії разом з інженерами працюють над багатообіцяючою конструкцією розсувних протезів міжхребцевих дисків і хірургічною методикою їхньої установки під час оперативного втручання. Отже, можливо, незабаром операція зі складною назвою «мікродискектомія» стане звичайною. А пацієнт вже через тиждень може закрити лікарняний і вийти на роботу.