Тонка талія з побічним ефектом

Не секрет, що напередодні пляжно-курортного сезону ідеї схуднення, підігріті весняним сонечком, блискавично оволодівають народними масами. Жінки, природно, здаються першими і майже без бою, особливо ті, хто, поливаючи ватрушки сметаною, мріють про тонку талію. Ламати голову над тим, як домогтися цього, довго не доводиться: достатньо не перемикати улюблений телеканал під час рекламних блоків, хоч іноді дивитися довкола у метро чи по дорозі додому купити будь-який журнал для красунь, і неодмінно дізнаєшся, який препарат допоможе кардинально поліпшити якість життя. Реклама стверджує, що це відомий в усьому світі ксенікал. Якщо колись наші жінки могли лише мріяти про таблетки для зниження ваги, то в наші дні мрія стала дійсністю — цей швейцарський препарат зареєстрований і в Україні. Дія ліцензії, виданої 2005 року, — п’ять років, відпускається в аптеці — без рецепту.

Не знаю, як ксенікал впливає на красу — адже ідеал у кожного свій, а от на здоров’ї, схоже, він може позначитися. Іронія долі в тому, що у нас ліцензію було видано майже рік тому, 7 квітня — саме якраз до Всесвітнього дня здоров’я, а цієї весни — теж у квітні — в Америці поширилася інформація про те, що цей препарат сприяє «аномальному клітинному росту в кишечнику піддослідних пацюків». Простіше кажучи, у лабораторних пацюків були виявлені передракові новоутворення в кишечнику. Науці поки що невідомо, що прийшло б до них раніше — ідеальна вага чи рак кишечника.

Інформація про це тривожне відкриття з’явилася на сторінках відомого видання — журналу Cancer Letters. Після цього починається найцікавіше, що, власне, і відрізняє нас від жителів демократичних країн.

У нас, як і раніше, крутиться реклама, яка закликає поліпшувати якість життя з допомогою таблеток, про небезпечні наслідки такого поліпшення — ніхто ані слова.

А в США наукова інформація потрапила до рук організації із захисту прав споживачів Public Citizen, яка відразу надала широкого розголосу результатам лабораторних досліджень. Американський споживач ксенікалу не лише одержав новітні дані, але й привід для візиту до лікаря, щоб разом з ним обговорити можливі ризики і прийняти соломонове рішення: що важливіше — краса чи здоров’я. Вибиратиме, звичайно, пацієнт, але відповідальність за наслідки несе і лікар — адже у США, як в усьому цивілізованому світі, ксенікал відпускається за рецептами! Лікар зобов’язаний не просто його виписати і вручити, але й спостерігати за станом здоров’я пацієнта, і вчасно втрутитися, тим більше, що побічні явища від прийому таблеток бувають дуже специфічними.

Виробник препарату, розпещений нашою безрецептурною демократією, вирішив просувати її і за океан. Активістам Public Citizen стало відомо, що компанія-розробник має намір випускати ксенікал під новою торговою маркою в капсулах по 60 мг — виключно для безрецептурного продажу. (Стандартна форма випуску — капсули по 120 мг). Громадська організація кинулася захищати споживачів. Насамперед вона вимагає від Агентства з контролю за продуктами і ліками США — FDA — відмовитися від рішення надати фірмі-виробнику ліцензію на продаж цього препарату без рецепта. Для підкріплення своїх вимог Public Citizen оприлюднила інформацію про те, що за останній час, починаючи з червня 2005 року, було зареєстровано 28 випадків раку молочної залози у жінок, які приймали ксенікал.

Як повідомляють інтернет-сайти, захисники прав споживачів звинуватили чиновників Агентства з контролю за продуктами і ліками США в тому, що, приймаючи рішення і знаючи про побічні ефекти ксенікалу, вони обмежилися даними, наданими самою компанією.

Громадська організація домоглася свого. Щоправда, частково. Представник FDA заявив про готовність детально вивчити інформацію, яка стосується ксенікалу, зокрема — результатів лабораторних досліджень. У свою чергу компанія-виробник відмовилася коментувати повідомлення громадської організації, в котре підкресливши, що препарат є абсолютно безпечним.

Навряд чи американці цьому повірили — як відомо, там, на відміну від нас, прислухаються до думки і науковців, і експертів з громадських організацій.

Мені неодноразово доводилося обговорювати життєво важливу тему — як схуднути без мук — із фахівцями, які професійно займаються питаннями ожиріння, дієти і гігієни харчування. Усі в один голос заявляють, що абсолютно нешкідливих і надійних препаратів та засобів у фармації не існує. А в природі — є. Це — менше їсти і більше рухатися.

Звучить логічно, але так хотілося досягти результату, сидячи в кріслі з тістечком у руках! Хоча, здається, саме ксенікал і підходить для цього випадку. Недаремно ж знайомі фахівці дуже радили уважно вивчити інструкцію із застосування й експериментувати спочатку вдома, не виходячи у люди.

Цікаве читання, скажу я вам. Думаю, що ревниві жінки нарешті одержали надійну зброю проти зрадливих чоловіків. Особливо тих, у кого сивина в бороду, зайва вага на талію, а біс, як повелося, в ребро. Спокій запанує в сім’ї буквально після кількох упаковок таблеток для поліпшення якості життя. Вони, як підтверджує це саме життя, не дозволяють жирам усмоктуватися, буквально силоміць виштовхують їх з організму. Людина дійсно худне, але за однієї додаткової умови — дієта має бути низькокалорійною, жирну їжу варто обмежити. А якщо благовірний збирається на рандеву з юною довгоногою красунею, не варто хвилюватися, — достатньо однієї капсули препарату і смачного бутерброда на доріжку. Далі домашнього санвузла він не втече. А якщо і наважиться, то конфузу не уникнути. Це не перебільшення. В інструкції чорним по білому написано, що при прийомі препарату в пацієнтів «часто спостерігалися такі явища, як маслянисті виділення з прямої кишки, виділення газів... і нетримання калу. Як правило, зазначені побічні реакції ... виникали на ранніх етапах лікування (у перші три місяці), причому в більшості хворих було не більше одного епізоду таких реакцій».

Пробачте за медичні подробиці цитати, мабуть, виробникам простіше було написати — вживати лише за наявності памперсів. Дуже, звичайно, тішить, що подібні конфузи траплялися з пацієнтами «не більше одного епізоду». Хоча за певної ситуації й одного епізоду більш, ніж достатньо, щоб зіпсувати кар’єру або стосунки на все життя. Ясна річ, що за такої специфічної дії препарату, про активність не йдеться — який там басейн чи тренажерний зал! Але це лише ті неприємності, які, вибачте, видно неозброєним оком. А як реагуватиме організм, якщо препарат приймати кілька місяців? Рік і більше? Чи підпорядковуватиметься кишечник командам чи діяти лише на свій розсуд? Багато хто не з чуток знає про синдром роздратованого кишечнику і його фокуси, чи не небезпечно дратувати його ще й капсулами? Як на це усе відреагує печінка? Або підшлункова? Адже препарат рекомендують навіть хворим на діабет, обіцяючи поліпшення стану. Але коли такого не станеться, пацієнт сам буде в усьому винен — адже розрекламований препарат купується без рецепта і консультації, уживається безконтрольно і без спостереження з боку лікаря.

Цікаво, що на офіційному сайті ксенікалу зазначено, що відпускається він за рецептом лікаря. Чи це стосується лише громадян розвинених країн?

Схоже, що й офіційні відомства, і громадські організації влаштовує такий стан речей. Незважаючи на потік інформації, як на американських, так і на російських медичних порталах, на нашому небі — ані хмаринки. Здається, особливо втаємничені легко могли б відповісти на запитання — чому ксенікал, котрий має такий «анамнез», продається в наших аптеках без рецепта. Могли б відповісти, але не стануть, і ніхто офіційно і не запитає. Тому що в пристойному товаристві непристойно подібне запитувати — це все одно, що голосно запитати у пані, скільки вона важила до прийому таблеток для схуднення.