Ромб — це також Червоний Хрест

Буквально днями до знайомої символіки Міжнародного руху Червоного Хреста й Червоного Півмісяця додався ще один знак — Червоний Кристал. Але якщо звичні знаки відомі та зрозумілі всім у християнському й мусульманському світі, то що означає кристал, зовнішньо більше схожий на звичайний ромб, залишається лише здогадуватися. Прояснити ситуацію допоміг президент Товариства Червоного Хреста України Іван Усиченко:

— До середини XIX століття польові госпіталі позначали прапорами, які мали певний колір. Так, в Австрії був білий прапор, у Франції — червоний, в Іспанії та США — жовтий. Значення цих прапорів знали не всі, а тому польові госпіталі на бойовищі обстрілювалися нарівні з усіма іншими об’єктами. У зв’язку з цим медичні служби намагалися розташовувати подалі від поля бою, а поранених доводилося доставляти за багато кілометрів на незручних носилках або покритих соломою візках.

Так, після битви біля Сольферіно в червні 1859 року франко-сардинській армії знадобилося шість днів, аби підібрати всіх поранених, що весь цей час страждали від спраги, мух і мародерів. Ця картина вразила до глибини душі швейцарського громадянина Анрі Дюнана, котрий вирішив якось змінити стан справ. Він знайшов гроші для людей, які змогли подати допомогу пораненим, а через три роки вийшла його книжка «Спогад про битву біля Сольферіно». Цей твір викликав дискусії в суспільстві.

У Анрі Дюнана з’явилося багато однодумців, переконаних: у кожній країні має бути організація, що допомагає військовим медикам подавати допомогу пораненим на полях боїв. Вони створили Міжнародний постійний комітет допомоги солдатам. А 1863 року в Женеві пройшла Міжнародна конференція, де й зародився рух Червоного Хреста. Наступного року відбулася друга конференція, на якій ухвалили конвенцію про допомогу пораненим у сухопутних арміях. Саме згадана конвенція започаткувала сучасне гуманітарне право.

— Тоді ж з’явився і символ — Червоний Хрест?

— Оскільки ініціатива була з боку швейцарців, то з поваги до цієї країни запропонували взяти символіку її прапора, тільки розташувавши кольори в зворотному порядку: червоний хрест на білому тлі. Після російсько-турецької війни 1877—1878 років мусульманські країни запропонували на офіційному рівні закріпити ще один знак — Червоний Півмісяць. З’явилися й інші знаки, супроводжувані вимогами про їхнє юридичне визнання. Приміром, в Ірані визнавали знак червоного лева та сонця, Афганістані — червоної арки. Ці вимоги ставали дедалі наполегливішими, і на Дипломатичній конференції 1929 року було визнано емблеми червоного півмісяця та червоних лева і сонця.

Після Другої світової війни до Женевської конвенції 1929 року приєдналася й новостворена Держава Ізраїль, але її армійська медична служба й національне товариство використовували знак червоного щита Давида. Відтоді делегація Ізраїлю порушувала питання про офіційне визнання їхнього символу.

У результаті обговорення виникло дві точки зору: повернутися до єдиного для всіх знака Червоного Хреста й дозволити кожній країні використовувати свій символ. У Центральному Конго з’явилося товариство Червоного Ягняти, Індія запропонувала замінити хрест червоним колесом на білому тлі, Сирія — червону пальму (ця емблема зустрічається й у Корані, і в Біблії). Ліван вважав, що кращий символ — червоний кедр, Шрі-Ланка — свастика (вона вже понад тисячу років є спільним символом для буддизму, індуїзму та джайнізму), а Японія — червоне сонце над червоною смугою.

Ясна річ, усі ці символи не могли бути визнані: велика кількість емблем знецінює значення знака, який повинен захищати поранених. Проте, на Дипломатичній конференції країн — учасниць Женевських конвенцій на початку грудня нинішнього року вирішили піти назустріч ізраїльському товариству.

Було ухвалено Третій додатковий протокол до Женевських конвенцій 1949 року, яким запроваджується ще одна емблема — Червоний Кристал. Він не несе в собі ані релігійного, ані політичного змісту, і ізраїльське товариство використовуватиме його при роботі на територіях інших країн. А в Ізраїлі воно може послуговуватися своїм колишнім символом — щит Давида.

— Нова емблема з’явиться й в Україні?

— Товариство Червоного Хреста України, як і інші учасники Міжнародного руху Червоного Хреста та Червоного Півмісяця, використовуватиме традиційну символіку.

— Пам’ятається, за часів СРСР товариство позначалося двома символами.

— Справді, у СРСР було єдине в світі товариство Червоного Хреста та Червоного Півмісяця, оскільки в країні було багато мусульман. Після розпаду Союзу певний час таке товариство було й у Казахстані, тому його довго не приймали до Міжнародної федерації: відповідно до статуту символ може бути лише один. В Україні, прийнятої 1993 року до Міжнародної федерації, це Червоний Хрест на білому тлі.