ПАЛИЧКА КОХА АТАКУЄ ДНІПРОПЕТРОВЦІВ

Нині в Україні офіційно зареєстровано понад 650 тисяч хворих на туберкульоз, у 130 тисяч з них виявлено активну форму захворювання, тобто вони є рознощиками небезпечної інфекції. Головний фтизіатр Мінздраву України Юрій Фещенко вважає, що реально хворих у 2—2,5 разу більше. До того ж статистика приховує істинний стан справ у місцях позбавлення волі. І проте дані на 1 січня 1999 року свідчать: 14 тисяч затриманих органами правопорядку та в’язнів мали активну форму туберкульозу.

Забезпеченість місцями в лікарнях для хворих на сухоти в Дніпропетровську, за словами начальника управління охорони здоров’я облдержадміністрації Романа Василишина, становить лише 40% від необхідного, будучи найнижчою в Україні. Це змушує відкривати фтизіатричні відділення в ряді лікувальних закладів міста.

За дев’ять місяців поточного року рівень захворюваності на туберкульоз у обласному центрі зріс на 2,5% порівняно з анало-гічним періодом минулого року, на обліку в тубдиспансерах сьогодні стоїть 17700 чоловік. Декада здоров’я «Увага: туберку-льоз!», яка проходила в місті з 1 по 10 листопада, цифру цю збільшила. Виїзні обстеження, зокрема, на центральному колгоспному ринку «Озерця», з 500 чоловік, котрих оглянули, виявили двадцять хворих, а в шести визначено позалегеневі форми туберкульозу.

«Розраховувати на будівництво лікарні десь за містом, де вона «нікому не заважатиме», у нашій економічній ситуації просто не реально», — вважає головлікар Дніпропетровського міського тубдиспансеру Надія Іванова.

Тому розміщення тубвідділень у 11-й, 2-й і деяких інших міськлікарнях Дніпропетровська — питання, можна сказати, ви-рішене, хоча остаточне слово скажуть депутати міськради на черговій сесії. Медики свої докази аргументуватимуть нинішньою потребою — 600 туберкульозних ліжок (можливості міськтубдиспансеру — 195). Контрдокази жителів міста: у зоні 11-ї міськлікарні знаходяться середня школа, два дитсадки, паркова зона відпочинку, міський водозабір питної води, а робітникам ніде буде лікуватися.

«30 відсотків усіх наново виявлених хворих — працівники промислових підприємств. Це до питання про те, де їм лікуватися, коли під тубдиспансер перепрофілюють одну з намічених міських лікарень», — говорить Надія Іванова. І далі: «Уже зараз 1500 чоловік, які потребують стаціонарного лікування, його не одержали. Їх нікуди класти, і ми змушені, розписавши лікування, відправляти таких хворих додому. До того ж, унаслідок безконтрольного прийому антибіотиків та інших медикаментів, багатьом хворим протитуберкульозні засоби перестають допомагати. Лікувати таких хворих дуже складно й дорого. І вони не повинні лежати в палатах разом з тими, хто, навпаки, добре піддається лікуванню. При спільному утриманні відбувається обмін бактеріями. А в нас, на жаль, досі є палати, де лежать по 10—12 чоловік. Обласна санепідстанція зобов’язує нас розвантажити такі палати».

Торкаючись розташування лікарень із запланованими тубвідділеннями в межах міста, пані Іванова заспокоїла: «Наш диспансер уже 45 років розміщується в Червоногвардійському районі. І, уявіть, у районі зберігається найнижча захворюваність».

Невідомо, яка захворюваність у Ленінському районі міста, де в центрі житломасиву Західний знаходиться колонія суворого режиму з туберкульозним відділенням для в’язнів десяти ВТУ Дніпропетровської області. Недавня амністія, безумовно, сприяла сплеску захворювань серед місцевих жителів цього мікрорайону, інфікованих паличкою Коха.