Інфомагістраль

10 червня 00:00

Навчитися того, не знаю чого Упродовж тривалого часу вважалося, що підсвідоме навчання — це щось із царини наукової фантастики...

 

Навчитися того, не знаю чого

Упродовж тривалого часу вважалося, що підсвідоме навчання — це щось із царини наукової фантастики. Вчені з Бостонського університету довели, що це реальність.

Такео Ватанабі стверджує, що людина може навчитися чогось, не знаючи про це. Приклади підсвідомої активності — слова, що програються задом наперед, практично непомітні людським вухом, або картинки, що миготять на екрані так швидко, що око не встигає їх помітити.

Щоб виявити механізм, який діє на підсвідомість, автори праці розробили серію тестів на сприйняття. У першому учасники дивилися на екран комп’ютера, де миготіли намальовані конвертики. Помітивши сірий, треба було натиснути на кнопку. Поки піддослідні чекали на появу заповітної картинки, на периферії екрану рухалася група крапок, ледь помітних людським оком.

Дослідники фіксували час, необхідний добровольцям, щоб установити напрямок руху крапок. Потім учасників експерименту посадовили перед іншими комп’ютерами, де аналогічні крапки починали рухатися за межами зони сприйняття одночасно з появою у центрі екрана сірого конвертика. Незважаючи на це, крапки було «впізнано», причому набагато швидше, ніж у попередньому тесті.

Сутність експерименту саме й полягала у тому, що увагу було сконцентровано на сторонніх об’єктах, у той час як головні (крапки), розташовувалися на периферії. Через півроку учасникам експерименту запропонували знову сісти перед екраном. І вони майже так само швидко розпізнали крапки, що рухалися. Учені сподіваються знайти практичне застосування своєму відкриттю, наприклад, при вивченні мов.

«Дотягнутися до зірок»допомагають звивини

Американські фахівці виявили ділянку мозку, що відіграє ключову роль у розумінні метафор.

«Будь-яка мавпа дотягнеться до горіха, та лише люди здатні дотягнутися до зірок або зрозуміти, що це означає», — каже Вілайянур Рамачандран із Каліфорнійського університету в Сан-Дієго. Йому вдалося виявити ділянку мозку, відповідальну за сприйняття метафор.

Вислів «У чужій хаті й цукор солодший» більшість із нас не трактує буквально завдяки ділянці головного мозку розміром із волоський горіх, розташованій трохи вище й позаду лівого вуха. Ліва кутова звивина — найкращий кандидат на роль координатора слухових, візуальних і дотикових відчуттів, оскільки розміщується поряд із ділянкою мозку, яка всю цю інформацію обробляє.

Вчені з Сан-Дієго працювали з чотирма пацієнтами, в яких унаслідок інсульту або пухлини було пошкоджено цю звивину, що, втім, ніяк не позначилося на роботі мозку. Їх попросили пояснити значення 20 прислів’їв і приказок. Більшість із них піддослідні сприйняли буквально. Водночас троє хворих із враженнями інших ділянок мозку пречудово впоралися із завданням.

Потім учасникам експерименту запропонували зіставити різні види інформації, зокрема візуальну та звукову. Їм не вдалося, наприклад, пов’язати зображення пилки з характерним звуком. Здорові люди з успіхом роблять це, особливо не замислюючись.

Тепер на черзі права кутова звивина, яка може бути втягнена у «просторові» метафори («широка душа»), оскільки саме права півкуля обробляє просторову інформацію.

Коли в мітохондріяхз’являється «теча»...

Проблеми з серцем — не рідкість і для тих, хто дотримується дієти, веде здоровий спосіб життя. На думку американських фахівців, у засмічуванні артерій не останню роль відіграють клітини, що старіють.

Співробітники Медичної школи Вашингтонського університету пропонують такий механізм утворення бляшок, що спричиняють закупорку артерій.

У кожній клітині є власна енергетична підстанція — мітохондрії. З роками вони починають «давати течу», в результаті чого надзвичайно реактивна форма кисню проникає у клітину. Коли це відбувається з клітинами, що вистилають стінки кровоносних судин, організм, сигналізуючи імунній системі про неполадку, змушує її покликати на допомогу певну форму холестерину, що приклеюється до стінок, створюючи бляшки.

Щоб перевірити гіпотезу, вчені вивели генетично змінених мишей, у яких мітохондрії «протікали» від народження. Виявилося, що в цих тварин, на відміну від їхніх нормальних родичів, які рідко страждають на атеросклероз, хвороба розвивалася неодмінно, навіть якщо вони сиділи на суворій дієті, обмежуючись їжею з низьким вмістом жиру та холестерину.

Поки що незрозуміло, чому деякі люди схильні до появи в мітохондріях «течі». Мабуть, це пов’язано зі зниженим вмістом у організмі жирних кислот. Дані проведених раніше досліджень свідчать, що у тканинах ушкоджених ділянок кровоносних судин таких жирів немає.