Як абітурієнти робили вибір

Автор : Оксана Онищенко
11 серпня 11:10

Перші підсумки вступної кампанії.

 

Підбивати риску під результатами вступної кампанії-2018 ще зарано.

І не тільки тому, що для ґрунтовної аналітики потрібен час. Ще триває зарахування на контракт. Як підкреслюють експерти, контрактники також вплинуть на загальну картину якості відбору майбутніх студентів, бо в них може не бути таких високих конкурсних балів, як у тих, хто вступив на бюджет. Однак уже тепер можна говорити, як абітурієнти робили вибір і подавали заяви на вступ. Це надзвичайно цікавий етап вступної кампанії.

За інформацією МОН, бажання стати студентами виявили 76% цьогорічних випускників шкіл. Питання, чи потрібно так широко відчиняти двері у вищу освіту, завжди було дискусійним. "Не всім треба йти в університет, тільки кращим. Навіщо нам стільки спеців з вищою освітою?" -вважають одні. "А куди вони підуть, на вулицю? Хай краще в університеті сидять", -аргументують інші.

"Над цим нам ще потрібно буде попрацювати, адже на ринку праці потреба зовсім інша, -прокоментувала у своєму Фейсбуці Лілія Гриневич цифру 76%. -Я сподіваюся, що завдяки модернізації професійної освіти, шляхом комплексної реформи, державних та регіональних інвестицій, а також завдяки інфраструктурному проекту ЄС нам вдасться це зробити".

Керівник Держслужби зайнятості Валерій Ярошенко заявляв на прес-конференції, що 47% безробітних, які перебувають на обліку, мають вищу освіту. А в Києві, Одесі, Харкові, Сумах та Львові таких від 85 до 90%. Валерій Ярошенко підкреслив, що ринок сьогодні потребує людей, які вміють працювати з інструментом, тобто професійних робітників - швачок, електромонтерів, слюсарів, електрозварників, токарів тощо. "На ринку немає стільки вакансій менеджерів, юристів, економістів, скільки сьогодні продукує вища школа", -сказав Ярошенко.

Як тут не згадати оприлюднений міністерством освіти ТОП-10 найпопулярніших спеціальностей, на які подано найбільше заяв на вступ. Це "Філологія", "Право", "Менеджмент", "Середня освіта", "Комп'ютерні науки", "Економіка", "Медицина", "Інженерія програмного забезпечення", "Туризм" і "Психологія". Цей перелік викликав бурхливі обговорення. "Хто буде розвивати технології, нарощувати ВВП?" -бідкалися одні. "Не треба панікувати, так було завжди, і в радянські часи, коли освіта була "найкраща". Викладачі технічних вишів гасали по регіонах і агітували вступати до них", -заспокоювали інші.

"Скільки пам'ятаю, стільки й публікуються ці топ-10 спеціальностей, на які подали найбільшу кількість заяв. І щороку ЗМІ та блогери починають досить викривлено інтерпретувати цю інформацію, -каже Єгор Стадний, директор аналітичного центру CEDOS.

-Широкий загал не знає особливостей переліку спеціальностей, не розуміє, що середня освіта й філологія мають чимало спеціалізацій. Крім того, широкий загал включає більшість, яка не розуміє, що це заяви, а не люди. Бо ця більшість (наприклад, я також) колись сама вступала, і тоді подавали заяви на вступ до одного-двох закладів. Ця більшість не розуміє, що тепер дозволено подавати 7 заяв на бюджет, а на контракт - взагалі немає обмеження. Я пригадую з аналізу масиву даних за 2017 рік -одна людина подала, здається, 212 заяв, тисячі людей подавали по кілька десятків. Це геть інша система координат", - сказав Стадний.

Все ж таки цікаво, як подавали заяви на вступ на інші спеціальності, пов'язані з розвитком технологій, науки, машинобудування? Для порівняння, на популярні "Право" і "Менеджмент", за даними МОН, було подано, відповідно, 72 965 і 47 695 заяв. На сайті vstup.edbo.gov.ua бачимо, що, наприклад, на спеціальності "Біотехнології та біоінженерія" подано 8 233 заяви, "Агрономія" -5 142, "Хімічні технології та інженерія" -3 219, "Галузеве машинобудування" -3 755, "Прикладна математика" -5 119, "Прикладна фізика та наноматеріали" -1 396, "Авіаційна та ракетно-космічна техніка" -968 заяв, "Мікро- та наносистемна техніка" -1 294 заяви.

Якої "якості" абітурієнти хотіли вступити на ці спеціальності, тобто який був середній конкурсний бал (як відомо, він складається з балів ЗНО, середнього бала атестату і різних додаткових балів). Підкреслюю - це не бали, з якими абітурієнти були зараховані до вишів, це бали тих, хто хотів вступати (див. рис. 1).

МОН визначило ТОП-10 вишів, куди подано найбільше заяв на вступ: Київський національний університет імені Тараса Шевченка (37 994 заяви), ЛНУ імені Івана Франка (35764), НТУ "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" (33324), НУ "Львівська політехніка" (28900), КНТЕУ ( 28126), НАУ (23939), ХНУ ім. Василя Каразіна (19982), КНЕУ ім. Вадима Гетьмана (17437), ЧНУ ім. Юрія Федьковича (16310), НПУ ім. Михайла Драгоманова (16266).

Наскільки коректно порівнювати виші за кількістю заяв? Адже чим більший університет, чим більше в ньому кафедр та інститутів (а отже, і спеціальностей), тим більше абітурієнтів він притягує. "Я, взагалі, проти оприлюднення цієї інформації, -зауважує Єгор Стадний. -А якщо оприлюднювати з наміром показати популярність, то варто приводити до розміру закладу за кількістю студентів чи за ліцензійним обсягом. Тоді загал розумітиме популярність, а не розміри закладів".

Цікаво, які виші приваблювали найсильніших абітурієнтів? Скориставшись даними vstup.edbo.gov.ua, ми визначили 10 вишів із найвищим середнім конкурсним балом (див. рис. 2).

Під час вступної кампанії застосовувався алгоритм широкого конкурсу. Це означає, що в рамках кожної спеціальності визначався рейтинговий список вступників по всій країні, які хотіли вступити на цю спеціальність. Рейтинг формувався на підставі конкурсного бала. Крім того, кожен абітурієнт присвоював своїм заявам пріоритет, щоб алгоритм широкого конкурсу зараховував його саме за найвищим пріоритетом, за яким він потрапляє на бюджет. Дуже спрощено це можна пояснити так. Наприклад, у рейтинговому списку 700 осіб, а держава дає на них лише 100 бюджетних місць. Це означає, що перші 100 вступників із загальнодержавного списку отримають ці місця (якщо для кожного з них це був найвищий пріоритет) і принесуть їх у ті виші, які обрали для вступу.

Такий алгоритм подобається далеко не всім. "Широкий конкурс знищує регіональні виші, бо абітурієнти їдуть до Києва і несуть туди державне замовлення, тобто фінансування", -зауважують опоненти широкого конкурсу (зазвичай це представники саме регіональних вишів).

"Широкий конкурс не є причиною проблем регіональних вишів, він лише оголює проблеми, які існують уже давно. Тепер "порішати" все (тобто вибити фінансування) в Міністерстві освіти не вийде. Доведеться бути конкурентоспроможними", -вважають прихильники широкого конкурсу.

"Частина проблем, які сьогодні пов'язують із широким конкурсом, виникла задовго до його запровадження, -каже Володимир Бахрушин, член національної команди експертів і радник міністра освіти. -Ситуація ускладнюється і демографічним спадом, через який за останнє десятиліття істотно зменшилася загальна кількість потенційних абітурієнтів. Крім того, варто враховувати, що сьогодні ми не можемо заборонити абітурієнтам обирати. Можемо лише стимулювати їх обирати регіональні університети, потрібні державі спеціальності тощо. Але це виходить далеко за межі інструментів розподілу державного замовлення. Важливою має бути роль місцевих органів у розвитку регіонів та підтримці регіональних університетів. Загалом, широкий конкурс забезпечує можливість відбору для навчання за державним бюджетом найкращих у межах кожної спеціальності абітурієнтів".

"Якщо місцева влада зацікавлена затримувати вступників у регіонах, вона має запроваджувати регіональне замовлення на підготовку фахівців, домовлятися з містоутворюючими підприємствами про підтримку. Проблема в тому, що система освіти і місцеві органи влади перебувають у різних світах. Місцеві чиновники беруть участь у круглих столах, гарно говорять про проблеми, але щоб вони запускали якісь програми і вкладали гроші у підготовку фахівців для регіону -я такого не чув", -каже Єгор Стадний.

Цікаво простежити, як подавали заяви на вступ абітурієнти з різних регіонів. За даними vstup.edbo.gov.ua ) (див. рис. 3):

"Трохи статистики вступної кампанії по Києву, -коментує Володимир Бахрушин. -На заклади вищої освіти Києва припадає близько третини всіх заяв, поданих абітурієнтами на бакалаврські програми на основі повної загальної середньої освіти. При цьому цей показник майже однаковий для заяв на бюджет і для загальної кількості. Майже половина загальної кількості заяв і понад 54% заяв на бюджет припадає лише на 5 із 72 закладів -КНУ, НТУУ КПІ, НАУ, КНТЕУ і НПУ".

А ось яким був середній конкурсний бал вступників по регіонах (див. рис. 4).

Бурхливі обговорення викликали дані про прохідний бал по країні на різні спеціальності (за даними МОН) . Нагадуємо, що мінімальний бал ЗНО, який дозволяє вступати до вишів, - 100, максимальний - 200. А ще до нього додавався середній бал атестата тощо.

Щодо прохідного бала -він дуже різний для різних спеціальностей. Від майже мінімальних 108 для майбутніх учителів фізики та спеціалістів з авіаційної і ракетно-космічної техніки, 104 -для спеціалістів з електричної інженерії і до 193 балів для стоматологів та 192 бали на спеціальність "Міжнародні відносини і суспільні комунікації".

МОН визначило ТОП-спеціальностей із найвищим прохідним балом. Це "Стоматологія", "Міжнародне право", "Міжнародні відносини", "Міжнародні економічні відносини", "Журналістика", "Політологія", "Менеджмент соціокультурної діяльності", "Історія та археологія" і деякі спеціалізації "Філології" (китайська, шведська, японська та інші мови). На ці спеціальності прохідний бал - понад 185.

Однак слід мати на увазі, що прохідний бал залежить від державного замовлення на спеціальність. "Стоматологія в топі найпопулярніших спеціальностей за кількістю заяв, але на неї виділено лише 50 місць державного замовлення на всю країну. Тому там і високий прохідний бал, -пояснює Єгор Стадний -А ось на автоматику, машинобудування тощо виділено державою тисячі місць, і прохідний бал там низький".

Як відомо, нинішнього року найбільше місць держзамовлення виділено на спеціальності "Середня освіта", "Медицина" і "Комп'ютерні науки".

Слід визнати, що цю вступну кампанію, на відміну від торішньої, було проведено добре. "Це небо і земля, порівняно з 2017-м", -кажуть експерти.

За що хвалять експерти цьогорічну вступну кампанію?

Електронні кабінети вступників працювали без збоїв - це раз. Велася робота з приймальними комісіями -два. "Дуже добре, що в цій вступній кампанії почали тісніше працювати з приймальними комісіями, -каже Єгор Стадний. -Створили у Фейсбуці групу Вступ-2018, проводили тренінги для голів приймальних комісій, поширювали відеоблоги Олега Шарова, генерального директора директорату вищої освіти та освіти дорослих МОН". Регулярне вивантаження на vstup.edbo.gov.ua даних про широкий конкурс, рейтингові списки вступників, статистика по вишах, регіонах і спеціальностях - це три.

За що критикують?

По-перше, є зауваження щодо інформації, яку оприлюднювало МОН під час вступної кампанії. "Міносвіти молодці, що погодилися на наші рекомендації оприлюднювати проміжні дані під час вступної кампанії, -каже Єгор Стадний. -Але чомусь ще не навчилися правильно доносити мету оприлюднення даних. Добре, що з'явилася інформація для приймальних комісій, але бракує інформації для вступників. По кожній спеціальності були показані всі абітурієнти з балами. Це суперцінна інформація для розуміння конкурсної ситуації. І її треба було донести до абітурієнтів, а не просто викладати у Фейсбук. Мала бути інформаційна кампанія, спеціально підготовлені релізи, де б пояснювалося, навіщо потрібна ця інформація, кому вона корисна, як її використовувати, які можуть бути перспективи. У МОН уміють пояснювати свої реформи, могли б і це зробити. Мені заперечують, що абітурієнти не вміють користуватися таблицями. Це не так. У курсі шкільної програми з інформатики для 11 класу є така тема. Будемо на цьому наполягати в наступну вступну кампанію. І не варто зупинятися на українських університетах. Якщо ми говоримо про якісний вибір українських випускників, якщо вони обирають університети поганої якості, скажімо, у Польщі, то МОН повинно не сидіти в кущах із заплющеними очима, а радити, куди краще не вступати".

По-друге, адміністратори, які працюють у приймальних комісіях із електронною базою, скаржаться на низьку зарплатню, яка, попри всі обіцянки МОН, залишилася на рівні лаборанта чи секретаря. Прибиральниця, кажуть, яка ні за що не відповідає, отримує більше. Тому-то хороші адміни не дуже активно погоджуються на роботу у приймальних комісіях, часто з ненормованим робочим графіком, -дошкуляють листи від МОН, які інколи приходять наприкінці робочого дня із вимогою "зробити на вчора" і звіти, які треба робити з 20.00 по 24.00.

По-третє, критикують вступну кампанію за те, що широкий конкурс у ній розбавлений таким обмеженням як "максимальний обсяг державного замовлення". Це означає, що популярні виші не можуть узяти всіх, хто хотів би в них навчатися і отримав бюджетне місце. Для університетів встановлено межу - "максимальний обсяг держзамовлення". Це важіль, який допомагає регіональним вишам отримати хоч трохи студентів-бюджетників.

"Максимальний обсяг держзамовлення -це просто смішно, - каже Єгор Стадний. -Якщо хочемо підтримати якісь спеціальності чи зберегти унікальні кафедри, давайте краще запровадимо спеціальну державну програму, хай усе буде відкрито, хай усі бачать, на що виділяються кошти".

"Широкий конкурс, та ще й без будь-яких обмежень, призведе до того, що принаймні третина держзамовлення може сконцентруватися у десяти-п'ятнадцяти університетах країни. А що робити іншим?" -заперечують противники широкого конкурсу.

"Подумайте тільки: в один заклад вищої освіти з певної предметної спеціальності галузі 01 Освіта/Педагогіка набирають 20 студентів з прохідним балом 109, а в інший -тільки 5 студентів із прохідним балом 169, -каже Леонід Булава, доцент Полтавського педагогічного університету, експерт. -Торік без широкого конкурсу різниця у прохідних балах у різних закладах була набагато меншою. Головна причина великої різниці нинішнього року -"максимальний обсяг держзамовлення", узгоджений МОН. Саме він і зумовив такі відмінності між університетами. Сподіваємося, що наступного року буде справжній широкий конкурс, без усіляких "максимальних обсягів", показники яких у половині випадків важко пояснити. Пропонуємо наступного року розподіляти між навчальними закладами держзамовлення, орієнтуючись на прохідний бал вступників попереднього року".

Питання є, і в наступну вступну кампанію їх доведеться розв'язувати. До речі, Міносвіти вже починає збирати пропозиції щодо Умов прийому на 2019 рік. Відповідний лист розісланий у навчальні заклади. Пропозиції приймають до 16 серпня на адресу kernychna@mon.gov.ua.