«Раби — це нація, котра не має Слова». Концепція мовної освіти: назад — до імперії?

Чи відомо вам, котра з-поміж держав найбільше дбає про свою мову, її розвиток і чистоту? Виявляється, - Японія, країна, мові якої абсолютно нічого не загрожує! Там немає жодної другої державної, ніхто не зазіхає на її права. Однак у Країні вранішнього сонця існують спеціальні державні установи, які опікуються чистотою мови, стежать за мовною ситуацією в країні, складають реєстри нових слів та їх уживання. Там навіть створюють популярні телевізійні серіали на лінгвістичні теми.

А як у нашій державі «пошановується» українська - вкотре засвідчила нова Концепція мовної освіти в Україні, розроблена фахівцями Міністерства освіти і науки, молоді та спорту.

- Концепція - новий спосіб русифікувати українську освіту, - переконана представник ВГО «Не будь байдужим!» Олена Подобєд-Франківська. - Якщо її затвердять у нинішньому вигляді, незабаром наші діти розмовлятимуть у школі виключно російською. І це незважаючи на те, що державна мова в нас українська, й цього ніхто не скасовував.

МОНМС зробило все можливе, аби усунути громадськість від обговорення документа - для цього обрали надзвичайно невдалі календарні терміни - з 28 грудня 2010-го до 20 січня 2011-го: тоді, коли країна відзначала цикл новорічно-різдвяних свят. Цим, зокрема, грубо порушувалася норма строків обговорення, які мають тривати не менш як місяць. До того ж у зазначений проміжок часу текст документа неможливо було знайти навіть на урядовому порталі. Є безліч порушень і стосовно форми та змісту тексту концепції. Приміром, відсутня мета схвалення документа, натомість маємо підміну понять - мета Концепції мовної освіти підмінюється поняттям мети вивчення мов. Не прописано в документі також механізму та очікуваних результатів реалізації концепції.

Однозначним кроком до русифікації України вважає концепцію і соціолінгвіст - доктор філологічних наук Лариса Масенко. Адже, на її думку, там абсолютно немає чітких положень, про яку мову викладання в школах ідеться. Тобто викладені положення можна однаково застосовувати як до української, так і до російської. Немає визначення базової мови освіти в Україні. Це при тому, що в нас майже 80 відсотків населення є етнічними українцями і, звісно, наша освіта повинна будуватися на тому, що базовою мовою має бути державна. Як у Франції - французька, у Польщі - польська, в Чехії - чеська і т.д.

Русифікаційну спрямованість концепції засвідчують і характеристики, дані в ній українській і російській мовам. Зокрема там ідеться про те, що українська - рідна мова більшості населення держави. Водночас її ціннісні характеристики зводяться до суто фольклорних: мовляв, це мова нашої думи, пісні та шляхетного співжиття. А про російську написано, що вона є рідною для багатьох жителів нашої держави, крім того підкреслюється: це - мова, якою володіє більшість населення України, чого немає стосовно української.

- Зовсім неприпустимим є той факт, що концепція по суті повертає російській радянський статус, - наголосила Л.Масенко. - В документі зазначено: російська є мовою міжнаціонального спілкування. Так само вона кваліфікувалася Конституцією СРСР. Але ж, якщо ми будуємо суверенну державу, мовою міжнаціонального спілкування має бути державна - українська. Інакше в який спосіб державна мова виконає свою консолідуючу функцію?.. Адже і представники національних меншин повинні у процесі навчання обов’язково опанувати державну мову. Але в концепції про це - ані пари з вуст. Переконана: в разі прийняття цей документ внесе хаос у систему освіти, загальмує її розвиток і поглибить розкол українського суспільства на мовно-культурному ґрунті.

- Домінантний принцип концепції - підміна понять, - вважає доцент кафедри сучасної української мови Інституту філології КНУ ім. Тараса Шевченка Вікторія Коломійцева. - Проаналізуймо, приміром, таку її позицію: «Мовну політику держави спрямовано на досконале володіння мовою кожним її носієм, обов’язкове оволодіння державною українською мовою, знання іноземних мов». Наявна кричуща суперечність: поняття «рідна» і «державна» мова протиставляються. Постає запитання: для кого ж тоді українська є рідною, як не для громадянина України? (До слова, в РФ, попри те що там проживають дуже багато нацменшин і народностей, шкільний предмет, де вивчають російську, названо «родной язык».) Далі. Частина концепції про основну школу (5-9 класи) зобов’язує дітей засвоїти «цілісну систему знань про мову, що стають підґрунтям для формування вмінь та навичок, необхідних для досконалого володіння нею». Даруйте, але про яку мову йдеться? «Як форма існування і вияв національної та особистісної самосвідомості рідна мова є засобом самопізнання і формування нового типу особистості». Але яку нову особистість мають на увазі автори концепції? Чи не ту, яка вже була в нашій сумній історії і звалася «совєцкій чєловєк»?

…Пам’ятаєте знамениту фразу дружини Володимира Путіна про те, де починається і де закінчується Росія? Там, де починається і закінчується російська мова… Не хочеться, та й немає сенсу зайвий раз волати «доколє?!», рвати на грудях вишиванки, віщуючи чергову хвилю манкуртизації. Просто згадаймо слова ще однієї розумної жінки - доктора філологічних наук Оксани Пахльовської: «Раби - це нація, котра не має Слова. Тому й не може захистити себе».