ПТУЗ НЕ ВУЗ, АЛЕ...

Автор : Тетяна Бутусова
06 вересня 00:00

Схоже, профтехосвіта починає переходити на якісно новий рівень. Принаймні це зазначали представн...

 

Схоже, профтехосвіта починає переходити на якісно новий рівень. Принаймні це зазначали представники столичних професійно-технічних учбових закладів (ПТУЗ — так тепер іменуються училища), ті, хто зібрався напередодні нового навчального року на традиційну підсумкову конференцію. Докладніше обговорити проблеми цієї освітньої ланки ми вирішили з одним із учасників конференції, заступником начальника департаменту розвитку профтехосвіти Міносвіти й науки України В’ячеславом СУПРУНОМ.

— В’ячеславе Васильовичу, багато в нас профтехучилищ?

— По всій країні налічується 958 державних професійно-технічних учбових закладів: це училища, вищі профтехучилища і центри профтехосвіти. А з початку нинішнього навчального року почнуть з’являтися і професійні ліцеї. В останніх учні загальноосвітньої школи з 8-го класу одночасно здобуватимуть середню освіту і допрофесійну підготовку. Пізніше вони зможуть отримати робочу кваліфікацію, навчаючись за скороченими планами і програмами.

— Які училища вважаються найбільш рейтинговими?

— Ті, у яких готують спеціалістів, що користуються підвищеним попитом на ринку праці: залізничників, автослюсарів, перукарів, бухгалтерів, кухарів, робітників-будівельників та ін. У ряді училищ готують фахівців широкого профілю, скажімо, автослюсар-водій, квіткар-флорист або кравець-закрійник. Там, природно, при вступі існує конкурс. Взагалі ж, у наших училищах можна отримати широкий спектр професій (точніше, 342), що потрібні на ринку, у тому числі й нові, такі, як флорист, агент з організації туристичної діяльності, фахівець із комп’ютерної графіки.

— Наскільки легко випускникам ПТУЗ знайти роботу? Деякі учасники конференції зазначали, що не завжди і не в усіх учбових закладах навчання ведеться на належному рівні...

— 80% наших випускників знаходять собі роботу відразу ж по закінченні навчання, понад 10% вступають у вузи, йдуть в армію і близько 8% мають серйозні проблеми з працевлаштуванням. Що стосується кваліфікованих викладачів, то, дійсно, існує проблема — багато хто йде з училищ через низьку зарплату. Проте сьогодні в ПТУЗ працюють більш як 50 тис. викладачів, половина з них — майстри виробничого навчання. Багато хто володіє двома і більше професіями.

— За радянських часів ПТУ мали не лише широко розгалужену мережу і потужну навчально-виробничу базу. Пам’ятаю, у старших класах нас водили для профорієнтації в одне з будівельних училищ. Його директор намагався привабити високою стипендією — 70 карбованців на місяць — і практично повним забезпеченням: харчуванням, одягом, учнівською формою і навіть модною сумкою, заповненою всім необхідним для навчання.

— Навряд чи якесь із нинішніх ПТУЗ має можливість забезпечувати учнів подібним чином. Житло, одяг, харчування і все необхідне для навчання отримують лише діти-сироти — це 9,6 тис. чоловік. Також на певну допомогу можуть розраховувати 50 тис. напівсиріт і більш як 170 тис. дітей із малозабезпечених і неблагополучних сімей. З приводу заробітків можу сказати, що нерідко учні на виробництві отримують більше, аніж їхні майстри. Та ось що дійсно турбує, то це стан навчально-матеріальної бази переважної більшості ПТУЗ. За останні десять років кошти на її модернізацію не виділялися, що призвело до практично повного морального та фізичного старіння техніки, устаткування й інструментів. Лише цього року вперше передбачена відповідна стаття видатків.

— Яким же чином навчають хлопців і дівчат? Коли рівень підготовки в багатьох училищах досить високий, значить, учні все ж мають можливість попрактикуватися на сучасному устаткуванні. За чий кошт?

— За кошт спонсорів або батьків. Деякі училища отримують міжнародні гранти, здають приміщення в оренду. Кошти на підтримання навчальної бази заробляють і самі учні, беручи участь у виробничому процесі. Є досвід співробітництва роботодавців із профтехучилищами, заснований на взаємному інтересі в підготовці кваліфікованих кадрів: фірми допомагають з устаткуванням, інструментами, витратними матеріалами. Розширюються зв’язки із зарубіжними країнами. Зараз в Україні реалізується кілька проектів, пов’язаних із упровадженням новітніх технологій професійного навчання. Так, на базі вищих ПТУ за участі наших колег із ФРН створено 16 модельних центрів і навчально-тренувальних фірм із підготовки спеціалістів для комерційної діяльності. Їхній досвід поширюється і на інші регіони країни.