НАУКОВА БІБЛІОТЕКА ОНУ НАЦІЛЕНА НА СВІТОВІ СТАНДАРТИ

01 грудня 00:00

Одеський університет ім. І.Мечникова входить у третє тисячоліття в новій якості: указом Президента України він набув статусу національного...

 

Одеський університет ім. І.Мечникова входить у третє тисячоліття в новій якості: указом Президента України він набув статусу національного. Це загальнодержавне визнання заслуг і досягнень найстарішого на півдні країни вищого навчального закладу. Свідок, активний учасник і літописець історії ОНУ від дня його заснування — Наукова бібліотека університету. Її відвідувачі поступово звикають до швидкої зміни умов роботи в ній: нещодавно відремонтовано читальний зал, помітно оновилися фонди, до послуг читачів комп’ютерний зал. І це далеко не межа можливостей: керівництво університету та дирекція бібліотеки поставили перед собою честолюбну мету — досягти рівня провідних університетських бібліотек світу. Наскільки це реально?

— Найближча мета університету на шляху перетворення бібліотеки, — каже директор Наукової бібліотеки ОНУ Марина Олексіївна ПОДРЄЗОВА, — разом з провідними бібліотеками міста й інших вузів створити корпоративну бібліотечну мережу. Це передбачено проектом, який переміг у конкурсі проектів TEMPUS — TASIS. Крім того, ми виграли два гранти фонду Сороса: «Впровадження сучасних технологій у НБ» (1997) і «Забезпечення доступу НБ ОДУ в Інтернет» (1999). 2000 року взяли участь у проекті «EIFL — електронна інформація для бібліотек України» і стали членом Консорціуму бібліотек України. Цей проект — ініціатива Інституту відкритого товариства (м. Будапешт) і найбільшого у світі видавництва періодики EPSCO. Наша бібліотека придбала 3500 повнотекстових електронних журналів з суспільних і гуманітарних дисциплін, і на сьогодні ми вже маємо доступ до бази даних.

Бібліотека також пристала на пропозицію Американського астрономічного товариства щодо безкоштовної електронної передплати на 2001 рік на двоє відомих наукових видань — «Астрофізичний журнал» (з додатком) і «Астрономічний журнал».

— Яким чином читачі можуть скористатися цією електронною передплатою?

— У нас є комп’ютерний зал. Тут можна одержати кваліфіковану консультацію співробітників, котрі не лише вміють працювати на комп’ютері, а й вільно володіють англійською мовою. 2000 року бібліотека стала користувачем Інтернету, отож ми маємо змогу стежити за всіма новинками преси. НБ ОНУ має в Інтернеті свою адресу (libosu@paco.net), на яку надсилаються нові статті. Ми самі можемо виходити на сайти всіх російських бібліотек. Не зайве підкреслити, що охочих просто «потусуватися» в Інтернеті уні-верситетська бібліотека не обслуговує.

— Чи передбачені ще якісь кроки при переході Наукової бібліотеки університету на комп’ютерну основу?

— Передусім ми придбали програмний комплекс для випуску так званих читацьких пластикових карт-сигналів. Це дасть змогу запровадити ком-п’ютерну реєстрацію читачів і видачу літератури на всіх пунктах бібліотечного обслуговування. До того ж, усі боржники будуть у нас як на долоні, з’явиться можливість проводити своєрідні соціологічні аналізи як читацького попиту, так і рівня читачів.

Карт-сигнали дозволять читачам користуватися електронним каталогом. Наші фахівці, до речі, активно працюють над електронною версією бібліографічного каталогу.

Звісно ж, повний перехід на комп’ютерну основу потребує і створення додаткових робочих місць, і придбання нових ком-п’ютерів. Але ми дивимося в майбутнє з оптимізмом, оскільки маємо реальну підтримку ректора Валентина Андрійовича Сминтини.

— Марино Олексіївно, а в якому стані традиційні форми роботи бібліотеки — перед-плата, придбання нової літератури, підручників?

— Слід зазначити, що таких проблем з передплатою, як раніше, не виникає. Бібліотека передплачує всі великі обласні, міські, республіканські газети, наукову періодику, журнали. Одержуватимемо CD із монографіями та періодикою з 86-го до 2000 року. З нинішнього, після десятилітньої перерви, відновили замовлення на наукові реферативні журнали з фізики, хімії, біології та психології — це дуже дороге задоволення, і, крім нашого університету, жоден вуз на цей крок не пішов.

1999 року Наукова бібліотека стала замовником мегапроекту «Пушкінська бібліотека». Він фінансується фондом Сороса, тому ми оплачуємо за каталогом лише чверть його вартості. Проект ініційований в Москві в юві-лейний пушкінський рік, до нього входять кращі світові видання з філософії, історії, релігії, культурології, літературознавства, художньої літератури. Ми вже одержали два випуски.

Стосовно підручників, то ми давно зрозуміли, що до них не можна ставитися так, як раніше: сьогодні щороку видаються нові методичні посібники, авторські дослідження, і не всі вони, як кажуть, належного рівня. Звісно, є рекомендовані міністерством навчальні посібники, але в процесі навчання вони не головні. Ми наблизилися до світових стандартів, коли студент спирається на лекції викладачів, а допоміжну літературу вибирає сам і працює з нею в бібліотеці: на руки, як раніше, ми підручників практично не видаємо, одержуємо по 15—20 на читальні зали. Інша річ, коли в університеті з’являються нові спеціальності — тоді ми активно доукомплектовуємо навчальні фонди.

— Університетська бібліотека не була б повною мірою науковою, якби тут не велася власне наукова праця.

— Справді, наші співробітники дуже активно беруть участь і в наукових конференціях, і в створенні різноманітних бібліографічних довідників, словників. Вийшли окремими виданнями книги з серії «Біографії вчених університету»: «Маркевич Олексій Іванович», «Щепкін Євген Миколайович», «Сминтина Валентин Андрійович». У 2000 р. вийшло видання «Рідкісні французькі видання VI—VIII ст. в зібраннях Наукової бібліотеки ОНУ ім. І.Мєчникова».

Співробітники уні-верситетської бібліотеки взяли участь у міжнародній конференції, присвяченій збереженості бібліотечних фондів. Вона проходила на базі Наукової бібліотеки імені В.Вернадського й інституту Гете в Києві. 1997 року ми почали роботу з вивчення і створення систематичного покажчика величезного Воронцовського фонду, що налічує 52 тисячі одиниць. Це велика міжнародна програма, в якій, крім нас, бере участь науковий фонд у Греноблі.

Ми активно видаємо доповіді наших співробітників, а недавно завершили величезну працю — чотиритомний бібліо-графічний довідник «Професори Одеського (Новоросійського) університету». Він налічує 518 статей 175-ти авторів, причому 140 статей написали співробітники бібліотеки. Слід сказати, що упорядкування цього довідника ще не завершено: адже з’являються нові професори, і ми плануємо видати незабаром додатковий том.

Робота з удосконалення Наукової бібліотеки Одеського національного університету триває. Приходьте — і самі пересвідчитеся, що НБ ОНУ справді націлена на світові бібліотечні стандарти.

Підготувала Олександра МАРКОВА